ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
04.07.06р.
Справа № 16/155
За позовом Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
до Організації орендарів орендного підприємства "Луч", м.
Павлоград Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору від 26.08.2005р. №Фл-13/0765
та витребування майна
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Скиба С.Г. - нач. відділу претензійно-позовної
роботи, дов. від 30.12.05р. №1-8/8752;
від відповідача: Губарь В.I. - представник, дов. від
01.11.05р. №01-Д.
СУТЬ СПОРУ:
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні було оголошено перерви до
03.07.2006р. та до 04.07.2006р.
Позивач просить визнати недійсним договір від 26.08.2005р.
№Фл-13/0765-А суборенди майнових прав на право постійного
користування земельною ділянкою, оренди будівель і споруд,
використання під'їзної дороги, та зобов'язати відповідача
повернути майно на загальну суму 39 712 гри. 63 коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що
спірний договір не відповідає вимогам статті 8 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
в частині того, що відповідач не мав права
бути орендодавцем і укладати договір суборенди і тому цей договір
має бути визнаний недійсним; на орендованій земельній ділянці
залишилося майно позивача на загальну суму 39712 грн. 63 коп.;
відповідно до статей 386, 387 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
власник має право на витребування майна з чужого
незаконного володіння.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№10434 від 28.06.2006р.)
позовні вимоги позивачі не визнає, посилаючись на те, що укладаючи
спірний договір відповідач не здавав в суборенду земельну ділянку,
а як свідчить пункт 1 договору його предметом є передача за плату
у тимчасове користування та володіння (суборенду) майнового права
на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га;
пунктом 1 статті 401 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначено поняття користування чужим майном та вказано що
предметом договору найму можуть бути майнові права; таким чином,
укладаючи договір відповідач здавав в суборенду майнове право -
право постійного користування земельною ділянкою; крім того,
позивач не надав доказів, що відповідач володіє спірним майном
незаконно, немає доказів, що спірне майно взагалі завозилося на
територію, що перебувала у суборенді.
Позивач у запереченнях на відзив (вх. № 10594 від
03.07.2006р.) зазначає, що відповідно до статті 792 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в оренду здається саме земельна
ділянка, а не майнові права па право постійного користування
земельною ділянкою; земельний кодекс ( 2768-14 ) (2768-14)
має статус
спеціального закону в право відношеннях пов'язаних з землею, тому
його норми превалюють над нормами Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
; відповідно до статті 8 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
орендодавцями землі є сільські, селищні, міські
районні ради і власники землі; відповідач не є власником землі,
тому у нього відсутнє право надавати земельну ділянку в оренду;
відповідач частково підтвердив, що на орендованому майданчику
знаходилось майно позивача (пісок); знаходження іншого майна
підтверджується наданими суду для огляду оригіналами
товарно-транспортних накладних.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення
представників сторін господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- 26.08.2005р. між відповідачем - Організацією орендарів
орендного підприємства "Луч"(орендарем) та позивачем -Відкритим
акціонерним товариством "Павлоградвугілля" (суборендарем) було
укладено договір суборенди майнових прав на право постійного
користування земельною ділянкою, оренди будівель і споруд,
використання під'їзної дороги, здійснення пропускного режиму на
територію, згідно з пунктом 1.1 якого (у редакції протоколу
розбіжностей до договору) орендодавець передає, а суборендар
приймає за плату, у тимчасове користування та володіння
(суборенду), майнові права на право постійного користування
земельною ділянкою площею 1,5 га, для розташування заправочної
станції суборендаря та майданчика будівельних матеріалів,
цегляного приміщення площею 16 кв.м, металевого ангара загальною
площею 170 кв.м; орендар дозволяє проїзд по асфальтованій
під'їзній дорозі до об'єкту, що орендується загальною довжиною 218
м;
- частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в
момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які
встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203
цього кодексу;
- частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- згідно частини 4 статті 93 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
орендована земельна ділянка або її частина може за
згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та
користування іншій особі (суборенда), а частиною 5 цієї статті
передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або
уповноважені ними особи;
- як вбачається із матеріалів справи, відповідач не є
власником спірної земельної ділянки (доказів не надано);
- суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те,
що відповідно до договору відповідач здавав в суборенду майнове
право -право постійного користування земельною ділянкою, а не саму
земельну ділянку, оскільки відповідно до статті 792 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за договором найму (оренди) земельної
ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну
ділянку на встановлений договором строк у володіння та
користування за плату; відповідач фактично здавав в суборенду
земельну ділянку, а не майнові права на земельну ділянку, як
зазначено у договорі.
З урахуванням викладеного вимоги позивача обгрунтовані у
частині визнання недійсним договору від 26.08.2005р. суборенди
майнових прав на право постійного користування земельною ділянкою,
оренди будівель і споруд, використання під'їзної дороги,
здійснення пропускного режиму на територію, укладеного між
сторонами.
В іншій частині позовні вимоги необгрунтовані і задоволенню
не підлягають, оскільки позивачем не доведено знаходження спірного
майна у відповідача, акти приймання-передачі не надані, відсутні;
- тому у цій частині позовних вимог позивачем не доведено ті
обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог
(стаття 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито за розгляд вимог щодо визнання
договору недійсним слід покласти на відповідача, державне мито
щодо вимог про витребування майна слід віднести за рахунок
позивача; оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу розподіляється між сторонами у рівних сумах.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Задовольнити позов частково.
Визнати недійсним договір від 26.08.2005р. суборенди майнових
прав на право постійного користування земельною ділянкою, оренди
будівель і споруд, використання під'їзної дороги, здійснення
пропускного режиму на територію, укладеного між Організацією
орендарів орендного підприємства "Луч", м. Павлоград
Дніпропетровської області та Відкритим акціонерним товариством
"Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Організації орендарів орендного підприємства "Луч"
(51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул.
Iнтернаціональна, 28; п/р 26006397830100 в ДОД АППБ "Аваль", МФО
805012, код ЄДРПОУ 04052666) 85 грн. 00 коп. -витрати по сплаті
державного мита та 59 грн. 00 коп. - витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ
В решті судові витрати віднести за рахунок позивача.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
"04"липня 2006р.