ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                    ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     04.07.06р.
 
     Справа № 11/139
 
     За позовом відкритого акціонерного товариства  "Нікопольський
завод феросплавів",м. Нікополь
 
     до відповідача-1: корпорації "Науково-виробнича  інвестиційна
група "Iнтерпайп", м. Дніпропетровськ
 
     до   відповідача-2:   закритого    акціонерного    товариства
"Єнакіївський коксохімпром", м. Єнакієво
 
     про стягнення 2 243, 30 грн.
 
     Суддя Мельниченко I.Ф.
 
                          Представники:
 
     Від позивача: не з'явився
 
     Від відповідача-1:  Вишневський  Є.О.,  довіреність  №16  від
27.02.2006 року, юрисконсульт
 
     Від відповідача-2: не з'явився
 
                           СУТЬ СПОРУ:
 
     Позивач, відкрите акціонерне товариство "Нікопольський  завод
феросплавів", звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути
з належного  відповідача  на  користь  позивача  вартість  вагової
недостачі коксової продукції в сумі 2 243, 30 грн.
 
     31.05.2006  року  від  позивача  надійшла  заява  про   зміну
предмету  позову,  згідно  якої  останній   просить   стягнути   з
відповідача-1 на користь позивача збитки на суму 2 243,  30  грн.,
які виникли  у  результаті  неналежним  виконанням  обов'язків  за
договором.
 
     У відзиві на позов відповідач-1 позов не визнає та  зазначає,
що  по  вищеназваному   договору   корпорація   "Науково-виробнича
інвестиційна  група  "Iнтерпайп"  є   тільки   постачальником,   а
вантажовідправником є відповідач-2, закрите акціонерне  товариство
"Єнакієвський  коксохімпром",  згідно  ст.  24  Статуту  залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         вантажовідправники несуть відповідальність за
всі наслідки неправильності, неточності або неповноти  відомостей,
зазначених ним у накладній.  Також  відповідач-1  вважає,  що  акт
приймання продукції  №3204/1  від  01.05.2003  року,  №3204/2  від
02.05.2003 року не може бути доказом виявленої недостачі, оскільки
складено с порушення Iнструкції про  порядок  приймання  продукції
виробничо-технічного призначення та товарів  народного  споживання
по кількості П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
         .
 
     Відповідач-2 надав відзив на позовні вимоги викладені в заяві
№2023-4016 де  просить  у  задоволенні  позовних  вимог  відмовити
повністю, також посилаючись на  те,  що  акт  приймання  продукції
№3204/1 від 01.05.2003 року, №3204/2 від 02.05.2003 року не можуть
бути доказом виявленої недостачі, бо  його  складено  с  порушення
Iнструкції про порядок  приймання  продукції  виробничо-технічного
призначення та  товарів  народного  споживання  по  кількості  П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
         .
 
     У судовому засіданні 06.06.2006 року оголошувалась перерва до
04.07.2006 року.
 
     В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені
вступна та резолютивна  частини  рішення  (ст.  85  Господарського
процесуального кодексу України. ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
     Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
господарський суд, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     27.12.2002   року    між    корпорацією    "Науково-виробнича
інвестиційна група "Iнтерпайп", м.  Дніпропетровськ  та  відкритим
акціонерним товариством  "Нікопольський  завод  феросплавів"  було
укладено договір  №У1631/2002/881  згідно  п.1.1  якого  продавець
(відповідач-1)  зобов'язався  поставити,  а   покупець   (позивач)
прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.
 
     За залізничними накладними №№ 49380514,  49380529,  49380527,
49380518    закрите    акціонерне     товариство     "Єнакієвський
коксохімпром"(третя  особа)  відвантажило  на  адресу   відкритого
акціонерного   товариства   "Нікопольський   завод    феросплавів"
передбачену договором продукцію.
 
     Вартість продукції сплачена позивачем у  повному  обсязі,  що
підтверджується платіжним дорученням №2617 від 27.03.2003 року.
 
     Вантаж по вказаним накладним надійшов у справних вагонах,  за
вагою, визначеною вантажовідправником, без  слідів  розкрадання  і
виданий залізницею без перевірки ваги в  порядку  ст.  52  Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        .
 
     При прийманні продукції за участю представника  громадськості
позивачем була виявлена загальна недостача продукції  в  кількості
2,   72   тон,   про   що   складено   акт   приймання   продукції
виробничо-технічного  призначення   за   кількістю   №3204/2   від
02.05.2003 року.
 
     Вартість недостачі згідно розрахунку позивача склала (2  243,
30 грн.).
 
     Вимоги щодо стягнення збитків обгрунтовані тим, що здійснивши
поставку  продукції  в  кількості,  яка  не  відповідає  фактичній
кількості зазначеній в рахунках №3928, №3929 відповідач-1  порушив
взяті на себе зобов'язання по договору поставки.
 
     Позовні  вимоги  стосовно  стягнення  з  першого  відповідача
збитків задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
 
     Як вбачається із матеріалів справи, дані  стосовно  кількості
відвантаженого   товару,   зазначеного   в   спірних   залізничних
накладних, відповідають даним рахунків відповідача-1, та накладним
№03928/Уг, №03929/Уг від 30.04.2003 року.
 
     Таким  чином,  докази  неналежного  виконання  відповідачем-1
зобов'язань, що виникли з договору поставки, матеріали  справи  не
містять.
 
     Учасником  у  спірних  взаємовідносинах,  які  випливають   з
недостачі  вантажу   -   невідповідності   даних,   зазначених   в
супроводжувальних документах і фактичних даних (зафіксованих актом
приймання№3204/2 від 02.05.2003 року) перший відповідач не є .
 
     Спірні   відносини   випливають   з   договору   залізничного
перевезення,    який    укладений    між    третьою    особою    -
вантажовідправником   і    залізницею    на    користь    позивача
(вантажоодержувача).
 
     Iз вказаного вище акту приймання №3204/2 від 02.05.2003  року
вбачається,  що  причиною  нестачі  стало  неправильне  визначення
вантажовідправником маси вантажу, яка могла вміститися  в  спірних
вагонах.
 
     Зважаючи на те, що заява про зміну предмету позову стосується
тільки першого відповідача, а вимоги викладені  в  позовній  заяві
від  28.04.2006  року  №2023-4016  стосовно  другого   відповідача
залишились незмінними, господарський суд вважаючи  доведеною  саме
вину відправника, приходить до  висновку  про  стягнення  вартості
недостачі  з  закритого  акціонерного   товариства   "Єнакієвський
коксохімпром", яка згідно розрахунку позивача  склала  2  243,  30
грн.
 
     Посилання відповідачів на порушення позивачем  при  прийманні
продукції вимог Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
         є необгрунтованими.
 
     Так, відповідно до  п.1  Iнструкції  П-6  ( va006400-65 ) (va006400-65)
          її
положення  застосовуються  у  всіх  випадках   коли   стандартами,
технічними  умовами  або   іншими   обов'язковими   правилами   не
встановлено  інший  порядок  прийомки  продукції   по   кількості.
Частиною 1 п.14 Iнструкції  П-6  ( va006400-65 ) (va006400-65)
          передбачено,  що
перевірка  ваги  нетто  здійснюється  в   порядку,   встановленому
стандартами технічними умовами та іншими  обов'язками  для  сторін
правилами.
 
     З п. А.1 додатку А до  ДСТУ  322-122-94  маса  коксу  (нетто)
визначається  як  різниця  маси  завантаженого  потягу   (брутто),
визначеного переваженням у вантажовідправника,  та  маси  порожніх
вагонів (тари) зазначених на їх трафаретах. Перевірка  маси  нетто
позивачем була здійснена відповідно до вимог ДСТУ.
 
     П.22 Правил видачі  вантажів  затверджених  Наказом  Міністра
транспорту  України  №644   ( z0862-00 ) (z0862-00)
           від   21.11.2000   року
встановлено, що перевірка  маси  вантажу  на  станції  призначення
проводиться таким способом, яким цю масу було визначено на станції
відправлення.
 
     Відправник вантажу здав його до перевезення відповідно до ч.5
п.10 Правил приймання вантажів до перевезення,  тобто  визначенням
ваги нетто шляхом зважування брутто,  вага  тари  з  трафарету  на
вагоні. Таким чином на станції призначення визначення маси вантажу
здійснювалось таким же способом як і на станції відправлення.
 
     Не  можуть  бути  прийняті  до  уваги  і  посилання   другого
відповідача на порушення п.17  Iнструкції  П-6  ( va006400-65 ) (va006400-65)
          ,
стосовно   виклику   представника   відправника   для    складання
двостороннього акту, оскільки  зазначений  вище  пункт  Iнструкції
передбачає обов'язковий виклик представника, якщо він  знаходиться
в одному місті. Представник відправника, який знаходиться в іншому
місті  повинен  викликатися  лише  в  разі,   якщо   його   виклик
передбачений умовами договору. Проте, як вбачається із  матеріалів
справи, між другим відповідачем та  позивачем  відсутні  договірні
зобов'язання,  що  випливають  з  поставки,  отже   посилання   на
обов'язковість виклику його представника є безпідставним.
 
     Керуючись ст. 670 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          ,
ст.ст. 44, 82-85  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , господарський суд, -
 
                             ВИРIШИВ:
 
     Стягнути з закритого  акціонерного  товариства  "Єнакієвський
коксохімпром", м.  Єнакієве  на  користь  відкритого  акціонерного
товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь  2  243,
30 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     У позові до корпорації "Науково-виробнича інвестиційна  група
"Iнтерпайп", м. Дніпропетровськ відмовити.
 
     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     I.Ф. Мельниченко
 
 
 
     Рішення підписано
 
     24.07.2006 року