ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа №640/19118/18
адміністративне провадження № К/9901/28208/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 (головуючий суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Кучми А.Ю., Пилипенко О.Є.)
у справі № 640/19118/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
а) визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.10.2018 № 102559/02 за підписом заступника з начальника Головного управління - начальника управління обслуговування громадян Бойка О.В., протиправними;
б) зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (15-2017-п) , згідно постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 (704-2017-п) , у зв`язку з збільшенням розміру посадового окладу (на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 (292-2016-п) "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та від 18.01.2017 № 15 "Питання праці працівників державних органів"), збільшенням розміру окладу за військовим званням, враховуючи надбавку за вислугу років, та всі додаткові види грошового забезпечення, встановлені в тому числі постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02.2007 у справі № 2а-268/2007, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2004 по справі № 2 -2993/04, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2004 у справі № 2-8494/2004, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02.2007 по справі № 2а-268/2007, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.02.2015 у справі №761/28899/14-а, а саме: з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення:
надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 (173/2002) ;
надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в розмірі 90 % від грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 (389/2003) ;
надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20% посадового окладу;
премії в розмірі 33,3% від загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення, і 90% надбавки за безперервну військову службу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 (829-2000-п) ;
надбавки за безперервну службу в ЗСУ згідно Указу КМУ від 05.05.2003 № 389 у розмірі 90% від грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення);
надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 (268-2006-п) та на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.07.2010 №195 (z0675-10) ,
в) зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з врахуванням встановленого при призначенні основного розміру пенсії, який складає 89% відповідних сум грошового забезпечення та в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром та з врахуванням збільшенням розміру хоча б одного виду грошового забезпечення;
г) зобов`язати відповідача провести виплату неодержаних видів грошового забезпечення (грошових коштів) з 31.10.2015 на підставі ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ (2262-12) ).
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) щодо зменшення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) відсоткового значення розміру пенсії з 89 % до 70 % сум грошового забезпечення;
зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368):
- поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з розрахунку 89% відповідного грошового забезпечення;
- здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (2262-12) .
5. Відповідно до розрахунку станом на 26.10.2018 пенсія позивача призначена з 04.01.2012 та складається з наступних складових: із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3440 грн, оклад за військове звання - 1620 грн., процентна надбавка за вислугу років - 2530 грн., премія - № -, а всього: 7590 грн. (в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії).
6. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 33) у розмірі 5313 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасникам бойових дій (ст. 6) 363 грн., учасник бойових дій - 40 грн. Доплата до попереднього розміру пенсії (пост. №103 від 21.02.2018) - 15899,31 грн., Підсумок пенсії (з надбавками) - 21615,31 грн.
7. Вказаний розрахунок/перерахунок проведений з 01.05.2018.
8. Відповідно до довідки військового комісаріату від 13.04.2018 про розмір грошового забезпечення включено такі складові: посадовий оклад 3440 грн., оклад за військове звання (генерал-лейтенант) 1 620 грн., надбавка за вислугу років (50%) 2530 грн., всього 7 5902 грн.
9. Пари цьому, пенсійним органом застосовано станом на 01.06.2016 у розрахунку основного розміру пенсії - 89% грошового забезпечення, а з 01.08.2016 - 70% грошового забезпечення.
10. Позивач, вважаючи що Пенсійний орган невірно провів перерахунок його пенсії (без врахування надбавок, які виплачувались йому раніше, та зі зменшеного відсоткового розміру грошового забезпечення), звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, а тому у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
12. Щодо решти позовних вимог суди зазначили, що військовим комісаріатом видана довідка про грошове забезпечення позивача та направлена до Пенсійного органу. В цій довідці визначено складові, які враховуються для перерахунку, який проводиться УПФУ та саме ця довідка є підставою для УПФУ для здійснення перерахунку пенсії. При цьому відповідач не уповноважений самостійно змінювати складові, з яких проводиться перерахунок пенсій, оскільки це не належить до його повноважень. Вказані довідки, як вже зазначалося, видаються відповідним органом, а тому такий перерахунок відповідає порядку проведення перерахунку станом на час його проведення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено вичерпний перелік складових грошового забезпечення позивача, які повинні враховуватись при перерахунку його пенсії. Окремі складові протиправно, на думку позивача, вилучено Пенсійним органом з пенсії позивача.
14. Окремо звертає увагу, що відсутні підстави для невиконання судових рішень, які набрали законної сили (щодо складових пенсії позивача).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
16. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем касаційну скаргу у цій справі не подано, а отже касаційному перегляду в межах цієї скарги підлягають лише позовні вимоги позивача, щодо яких судами прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо врахування при перерахунку окремих складових грошового забезпечення позивача
17. Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
18. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) (далі - Порядок № 45). На час проведення перерахунку пенсії позивачу діяв цей Порядок із змінами, внесеними Постановою № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року.
19. Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
20. Згідно з пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
21. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
22. Пунктом 1 Постанови № 103 було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) .
23. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
24. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
25. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
26. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
27. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
28. Аналіз зазначених норм свідчить, що пенсійний орган в межах визначених повноважень здійснює перерахунок пенсії не інакше, ніж на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, з якого особа була звільнена зі служби, та відомостей, зазначених у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №240/6263/18.
29. Судами встановлено, що Пенсійним органом отримано від відповідного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103.
30. Після отримання зазначеної довідки відповідач в межах визначених повноважень здійснив перерахунок пенсії позивачу. Такий перерахунок пенсії був проведений з врахуванням видів грошового забезпечення, які включені у вищезазначену довідку.
31. Таким чином у зазначеній частині позовні вимоги є безпідставними. Твердження представника позивача з посилання на судові рішення щодо складових пенсії позивача колегія суддів до уваги не бере, оскільки таким твердженням може бути надана оцінка судом під час розгляду справи щодо правомірності дій органу, на який законом покладено обов`язок видачі відповідних довідок про грошове забезпечення військових пенсіонерів. В цьому випадку, як вже зазначено вище, Пенсійний орган позбавлений права самостійно визначати складові грошового забезпечення особи, пенсія якої перераховується.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром
32. Під час розгляду справи суди встановили, що після перерахунку пенсії позивача з урахуванням 89% відповідних сум його грошового забезпечення, розмір пенсії ОСОБА_1 перевищить максимальний, визначений Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI (3668-17) ). Відповідач наголошував на необхідності застосування зазначеного закону до спірних правовідносин.
33. Колегія суддів вважає таке твердження відповідача необґрунтованим з огляду на таке.
34. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII (2262-12) , десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI (3668-17) , який набрав законної сили 01.10.2011.
35. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України (4495-17) , законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (379/95-ВР) , не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
36. Водночас Законом № 3668-VI (3668-17) внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI (3668-17) , а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
37. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 (v007p710-16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
38. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
39. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ (2262-12) , порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
40. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII (2262-12) , десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI (3668-17) , яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI (3668-17) .
41. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII (2262-12) ) та є однаковими за змістом.
42. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
43. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII (2262-12) ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
44. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII (2262-12) з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 (v007p710-16) та Законом №3668-VI (3668-17) - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
45. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
46. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
47. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
48. Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.
49. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
50. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
51. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII (2262-12) з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 (v007p710-16) , а не норми Закону № 3668-VI (3668-17) .
52. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
53. Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ (2262-12) , не відповідатиме закону. Суди попередніх інстанцій зазначений факт залишили поза увагою.
54. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
55. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції.
56. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом
справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 у справі №640/19118/18 змінити, виклавши абзац 3 зазначеного рішення у такій редакції:
зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368):
- поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з розрахунку 89% відповідного грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;
- здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89 % сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
3. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №640/19118/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб