ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" липня 2006 р.
Справа № 6-19-21/144-05-4723
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельні технології""
Відповідачі : 1. Управління Внутрішніх Справ України в Одеській області
2. Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція
3. Управління Державного казначейства України в Одеській області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет"
За участю прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Роздільнянської МДПІ та УДК в Одеській області.
Про визнання права власності на майно, стягнення 899088,28грн., з яких 399088,28грн. матеріальної шкоди та 500000грн. збитків у вигляді неодержаного доходу.
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від позивача: не з`явився
Від відповідачів: 1. Цуркан С.І. - довіреність
2. Колесник О.І. –довіреність, Соловйова І.Р. - довіреність
3. не з`явився
Від третьої особи: не з`явився
Від прокуратури: Рожкова Ю.О. - довіреність
Суть спору : Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельні технології" (далі-Позивач) надано позовну заяву до Управління Внутрішніх справ України в Одеській області (далі-Відповідач 1) про визнання права власності на курячі стегенця в кількості 35007,744кг вартістю 399088,28 коп. та витребування вказаних стегенець з чужого незаконного володіння шляхом зобов`язання позивача 1 повернути належні позивачу курячі стегенця у вищевказаній кількості.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2006р. до участі в справі в якості іншого відповідача залучено Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області (далі-Відповідач 2).
17.03.2006р. в судовому засіданні представником позивача надано заяву про зміну та доповнення позовних вимог, згідно якої ТОВ "Промислово-будівельні технології" просить визнати за ним право власності на придбаний у ТОВ "Продмаркет" товар –курячі стегенця у кількості 35007,744грн. вартістю 399088,28грн., стягнути з Роздільнянської МДПІ заподіяну незаконним вилученням та переробкою майна шкоду в сумі 399088,28грн. та шкоду у вигляді неодержаних доходів в сумі 500000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2006р. до участі в справі в якості іншого відповідача залучено Управління Державного казначейства України в Одеській області.
Відповідачі 1, 2 з позовом не згодні з підстав, викладених у наданих суду відзивах.
У зв`язку з ненаданням відповідачем 3 відзиву справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив :
В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що 04.05.2005р. між ТОВ "Промислово-будівельні технології"та ТОВ "Продмаркет" бул укладено Договір купівлі-продажу № 466, згідно якого по акту приймання передачі від 04.05.2005 р. та накладної №4\0407 від 04.05.2005р. позивач придбав у власність 35007,744кг курячих стегенець вартістю 399088,28 грн. Однак, при транспортування вказаний товар було протиправно затримано працівниками УМВС України в Одеській області, а в подальшому передано Роздільнянській МДПІ, яка здійснивши незаконне вилучення та переробку цих стегенець, заподіяла позивачу матеріальну шкоду на суму вартості стегенець в розмірі 399088,28 грн. Крім того, як посилається в уточненнях до позову позивач, із вилучених стегенець, по договору на переробку продукції з сировини постачальника від 04.05.2005 р., укладеного між ТОВ "Промислово-будівельні технології" та ТОВ "Українська продовольча компанія" мало бути виготовлено консерви від реалізації яких ТОВ "Промислово-будівельні технології"отримала б доход у розмірі 500000грн. Тобто, зазначена сума становить суму збитків у вигляді неодержаних доходів, які позивач, також просить стягнути з Відповідача 2.
Управління внутрішніх справ в Одеській області та Роздільнянська МДПІ вважають, що порушень чинного законодавства при вилученні та переробці курячих стегенець допущено не було. Крім того, відповідач 2 посилається на те, що кількість прийнятих від УМВС України в Одеській області на зберігання курячих стегенець не відповідає кількості на яку заявлені позовні вимоги.
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2005р. по дорозі між с.Єремєєвка та трасою Одеса-Київ працівниками УБПЗ УМВС України в Одеській області було затримано автомобіль МАН держномер АР9441АА з причепом АР0782ХХ з вантажем курячих стегенець.
Документи на автомобіль і на товар у водія Подліпенко В.П. та особи, яка знаходилась в кабіні автомобіля –Яцуна В.Д. були відсутні.
В позовній заяві позивач посилається на те, що затриманий працівниками УМВС України в Одеській області товар був одержаний у ТОВ "Продмаркет"на підставі Договору купівлі-продажу №466, по акту приймання передачі від 04.05.2005р. та накладної №4\0407 від 04.05.2005р.
За таких обставин, при розгляді справи позивач в першу чергу повинен був довести що одержаний ним по вищевказаним документам товар перевозився саме 06.06.2005р. в автомобілі МАН держномер АР9441АА з причепом АР0782ХХ..
Ухвалами від 26.04.2006р. та від 17.05.2006р. господарський суд зобов`язував позивача надати товарно-транспорті накладні на перевезення 35007,744кг курячих стегенець. Однак, витребуваних доказів суду не надано.
Більш того, з пояснень наданих 11.05.2005р. громадянином Яцуном В.Д. правоохоронним органам вбачається, що йому невідомо, який вантаж перевозився в автомобілі МАН, що був затриманий 06.05.2005р. за селом Єремєєвка.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 06.05.2005 року Яцун В.Д. був директором ТОВ "Промислово-будівельні технології"і в разі затримання правоохоронними органами автомобіля з товаром, що належав вказаному товариству, повинен був знати про те, який вантаж, що в цьому автомобілі перевозився.
Роздільнянською МБТІ прийнято на облік вантаж курячих стегенець в кількості 34839,6кг і в подальшому здійснено їх передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Оберіг"для переробки у відповідності з Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави та розпорядження ним, затвердженому Постановою КМ України № 1340 від 25.08.1998р. (1340-98-п)
Згідно статті 1166 ЦК України –майнова шкода відшкодовується, якщо вона завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи.
Таким чином, підставою для задоволення вимог позивача мало бути визнання в установленому чинним законодавством порядку неправомірними дій УМВС України при затриманні та вилученні курячих стегенець (до того ж –за умов доведення позивачем, що цей вантаж належав ТОВ "Промислово-будівельні технології") і визнання неправомірними дій Роздільнянської МДПІ при прийнятті саме цих стегенець на облік та передачу їх на подальшу переробку.
Оскільки дії зазначених відповідачів неправомірними не визнавались –у суду відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення шкоди, заподіяної, як посилається позивач, незаконним вилученням та переробкою курячих стегенець.
За тих же підстав не можуть бути задоволені вимоги про стягнення 500000грн. шкоди у вигляді неодержаних доходів. Крім того, позивачем не надано доказів, підтверджуючих те, що він міг би одержати доход в такому розмірі, якщо б у нього не було вилучено 35007,744кг курячих стегенець.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі;
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його підписання.
Рішення підписане 12.07.2006р.
Суддя Демешин О.А.