Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" грудня 2006 р. Справа № 04/5624
Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого
судді Упир I.I.,
при секретарі -Голосінській Н.М., за участю представників
сторін:
від позивача -Сумський А.В. - директор, Iоненко
В.П. -представник за довіреністю, від відповідача -не з'явився,
розглянувши справу в приміщенні господарського суду за
позовом Закритого акціонерного товариства "Сміла-Агропромсервіс"
до Смілянської міської ради про визнання договорів оренди землі
частково не дійсними.
ВСТАНОВИВ:
Позивач заявив позов про визнання недійсним ч. 4 п. 19
договорів оренди земельних ділянок зареєстрованих в держреєстрі за
№№ 213, 214, 215.
Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні
підтримали з обставин викладених в позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов суду не надав. Представник
відповідача, в засіданні суду яке відбулося 07.12.2006 року, проти
позову заперечував з мотивів, що позивач земельними ділянками
користується з 2002 року, а тому, частина 4 пункту 19 договорів
відповідає вимогам чинного законодавства.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін
вбачається, що відповідно до укладених трьох договорів оренди
землі від 04.08.2004 року, позивачу у м. Сміла по вул. Мазура, 21,
були надані земельні ділянки відповідно площею 0,1600 га, 0,3604
га і 2,9269 га, а всього загальною площею 3,4473 га земель
промисловості на яких знаходиться нерухоме майно позивача.
Договори оренди землі укладені строком до 01.07.2014 року.
За користування земельними ділянками згідно п.п. 9,10
договорів позивач зобов'язувався вносити орендну плату у грошовій
формі визначену по кожному окремому договорі з врахуванням
індексів інфляції.
Передача земельних ділянок в оренду здійснюється, згідно п.
18 договорів з розробленням проекту її відведення, підставою для
якого є рішення міської ради.
Частиною 4 п. 19 договорів сторони передбачили, що позивач
відшкодовує відповідачу суму упущеної вигоди (не отриманого
доходу) в розмірі суми орендної плати за весь період фактичного
користування земельною ділянкою з 15.10.2002 року до моменту
набуття чинності цих договорів -їх державної реєстрації.
Згідно довідки Смілянського управління земельних ресурсів від
22.03.2005 р. № 104 земельні ділянки по вул. Мазура, 21 в період з
22.10.1999 року і по 04.08.2004 року рахувалися за Смілянським
районним виробничим об'єднанням по виробничо-технічному
забезпеченню сільського господарства.
Тому, позивач вважає, що частина 4 п. 19 договорів суперечить
чинному законодавству зокрема п. 2 ст.125 Земельного Кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
та ст. 13 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
, оскільки орендна плата встановлюється в договорі. В
період з 15.10.2002 року по 04.08.2004 рік у позивача з
відповідачем були відсутні договірні зобов'язання по орендній
платі.
Вислухавши пояснення та доводи представників сторін, надані
сторонами докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги
підлягають до задоволення з наступних обставин.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
надання у користування земельної ділянки, що перебуває
у власності або у користуванні, проводиться лише після її
вилучення.
Як вбачається з листа управління земельних ресурсів м. Сміла
від 22.03.2005 р. № 104 земельні ділянки площею 2,9269 га, 016 000
га та 0,3604 га, до 04.08.2004 року, згідно статзвітності формі
6-зем рахувалися за Смілянським районним виробничим об'єднанням по
виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
в редакції від 63-07 1992 року № 2535 -ХII із змінами
і доповненнями підставою для нарахування плати за землю є дані
державного земельного кадастру або статзвітності форми 6-зем.
По даним статзвітності форми 6-зем землекористувачем цих
земельних ділянок до 04.08.2004 року було Смілянське районне
виробниче об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню
сільського господарства яке відповідно до ст. 13 Закону України
"Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
зобов'язане було здійснювати
плату за користування спірними земельними ділянками.
Факт користування Смілянським районним виробничим об'єднанням
по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства
спірними земельними ділянками до 04.08.2004 року підтверджується
рішенням Смілянської міської ради від 15.06.2004 року № 17-49, №
17-50 "Про вилучення та надання земельної ділянки в оренду
Закритому акціонерному товариству "Сміла-Агропромсервіс".
В пункті 2 цих рішень зазначено, що спірні земельні ділянки
вилучаються з користування Смілянського районного виробничого
об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського
господарства в м. Сміла, вул. Мазура, 21 та надаються Закритому
акціонерному товариству "Сміла-Агропромсервіс".
Таким чином, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
право на оренду земельних ділянок у позивача
виникло після укладення договорів оренди і їх державної реєстрації
тобто, з 04.08.2004 року.
Передача в оренду земельних ділянок, згідно ст. 124
Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договорів оренди земельних
ділянок.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
та ст. 2 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
від 03.07.1992 р. № 2535 -ХII використання землі в
Україні є платним. Розмір, форма і строки внесення орендної плати
за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Об'єктом плати за землю, згідно п. 1 ст. 206 Земельного
Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
є земельна ділянка. Таким чином, позивач
належним землекористувачем земельних ділянок по вул. Мазура, 21 в
м. Сміла став після укладення договорів оренди землі тобто з
04.08.2004 року. Отже, як платник податків орендної плати і як
належним землекористувачем позивач став лише з 04.08.2004 року.
Тому, частина 4 пунктів 19 укладених договорів оренди землі від
04.08.2004 року суперечить вимогам чинного законодавства.
Заперечення представника відповідача в засіданні суду проти
позову з вищевказаних мотивів є помилковими і спростовуються
матеріалами справи.
Особа яка не мала, у встановленому законом порядку права
користування земельними ділянками при наявності законного
землекористувача, в цей час, цими земельними ділянками, відповідно
до ст. 124, 128, 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
ст. 21
Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
та ст.ст. 2, 13, 19
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
не мала підстав
сплачувати орендну плату та відшкодувати суму упущеної вигоди (не
отриманого доходу). Отже внесені в договори оренди землі
зобов'язання про відшкодування орендодавцю суму упущеної вигоди
(не отриманого доходу) в розмірі суми орендної плати за весь
період фактичного користування земельними ділянками з 15.10.2002
року до моменту набуття чинності даного договору оренди земельної
ділянки є помилковими і суперечать чинному законодавству.
Тому, враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги
задовольнити і:
- визнати недійсною ч. 4 ст. 19 договору оренду земельної
ділянки площею 0,1600 га від 04.08.2004 року, зареєстрованого за №
213;
- визнати недійсною ч. 4 п. 19 договору оренди земельної
ділянки площею 0,3604 га від 04.08.2004 року зареєстрованим за №
214;
- визнати недійсною ч. 4 п. 19 договору оренди земельної
ділянки площею 2,9269 га від 04.08.2004 року, зареєстрованим за №
215.
Відповідно до заяви позивача витрати по держмиту та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно
в сумах 85 грн. і 118 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною ч. 4 п. 19 Договору оренди земельної
ділянки площею 0,1600 га від 04.08.04 року, зареєстрованого в
держреєстрі за № 213;
- Визнати недійсною ч. 4 п. 19 Договору оренди земельної
ділянки площею 0,3604 га від 04.08.2004 року, зареєстрованого в
держреєстрі за № 214;
- Визнати недійсною ч. 4 п. 19 Договору оренди земельної
ділянки площею 2,9269 га від 04.08.2004 року, зареєстрованого в
держреєстрі за № 215.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного
апеляційного господарського суду.
Суддя I.I. Упир
Рішення підписано 28.12.06 року