ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     25.12.06
 
     Справа № 8/545-06.
 
     За позовом Ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_1 в
 
     особі арбітражного керуючого ОСОБА_2
 
     до  відповідача  Товариства  з   обмеженою   відповідальністю
агрофірми
 
     "Червоносільська", с. Червоне Сумського району
 
     про витребування майна із чужого незаконного володіння
 
     СУДДЯ  КIЯШКО В.I.
 
     Представники сторін:
 
     Від позивача  ОСОБА_2
 
     Від відповідача  Ковтуненко В.М.
 
     За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.
 
     Розгляд  справи  ухвалою  від  27.11.2006р.   призначено   на
14.12.2006р., за  згодою  сторін  розгляд  справи  відкладався  до
25.12.2006р.
 
     Суть  спору:  Позивач  просив  суд   зобовязати   відповідача
передати ліквідатору приватного підприємця ОСОБА_1 майно, а  саме:
пісок, в розмірі 48263 метри кубічних, відповідно до договору  від
05.01.2005 р. передачі товару на відповідне зберігання, укладеного
між сторонами ТОВ АФ "Червоносільська" та ПП  ОСОБА_1,  відповідно
ст. ст. 1212, Цивільного кодексу України.
 
     Відповідач подав відзив  на  позовну  заяву,  в  якому  проти
позовних вимог  заперечує  та  просить  суд  у  позові  відмовити,
посилаючись на те, що ТОВ "Червоносільська" перебувало в процедурі
банкрутства, був сформований  реєстр  вимог  кредиторів,  з  метою
відновлення підприємства була укладена мирова  угода  та  змінився
власник підприємства. Майнові активи підприємства від арбітражного
керуючого були передані підприємству ТОВ АФ "Червоносільська"  для
виконання умов мирової угоди. Майнових активів, а  саме  піску  на
відповідному зберіганні на підприємстві фактично не виявлено.
 
     Представникам  сторін  роз'яснено  вимоги  ст.  ст.  20,   22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо  їх
процесуальних прав та обов'язків.
 
     Представники  сторін  заявили  клопотання  про  недоцільність
здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.
 
     Суд задовольнив ці  клопотання,  оскільки  вони  відповідають
вимогам  ст.  22  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Розглянувши   матеріали    справи,    заслухавши    пояснення
представників сторін, дослідивши наявні докази  що  мають  суттєве
значення для вирішення  спору  по  суті,  суд  вважає,  що  вимоги
позивача підлягають  задоволенню  в  повному  обсязі,  виходячи  з
наступного:
 
     5.01.2005  року  між   приватним   підприємцем   ОСОБА_1   та
товариством    з     обмеженою     відповідальністю     агрофірмою
"Червоносільська"  було  укладено  договір  передачі   товару   на
відповідальне зберігання.
 
     На  підставі  цього  договору  та  за   довіреністю   НОМЕР_1
представником зберігача було отримано на відповідальне  зберігання
пісок в розмірі  48263  метри  кубічних  на  суму  193051,68  грн.
Передача товару підтверджується накладною НОМЕР_2.
 
     Згідно з п. 3.1 договору зберігач взяв на  себе  зобов'язання
першочергово  виконувати  відвантаження  піску  фірмі,  яка   його
залишила на зберігання.
 
     Ухвалою  господарського  суду  Сумської  області  по   справі
6/33-06 від 10.04.2006 р. за  заявою  боржника  фізичної  особи  -
приватного підприємця ОСОБА_1, порушено провадження  про  визнання
її банкрутом відповідно до ст.. 48 Закону України "Про відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     Постановою господарського суду Сумської області № 6/33-06 від
10.04.2006 р. приватного підприємця ОСОБА_1 визнано  банкрутом  та
призначено ліквідатором арбітражного керуючого  ОСОБА_2  (ліцензія
НОМЕР_3).
 
     Відповідно до ч. 2 ст. 23  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         з дня  прийняття  господарським  судом  постанови  про
визнання боржника банкрутом  і відкриття  ліквідаційної  процедури
припиняються  повноваження  органів   управління   банкрута   щодо
управління банкрутом  та  розпорядженням  його  майно.  Всі  права
керівника (органів управління) банкрута переходять до ліквідатора,
згідно ч. 2 ст. 25 Закону.
 
     Як  зазначає  позивач   в   обгрунтування   позовних   вимог,
21.08.2006 р. він звертався до зберігача,  якому  було  направлено
претензію з проханням створити умови для відвантаження  та  вивозу
піску, що належить поклажодавцеві в розмірі 48263 метри  кубічних.
Заявлену претензію зберігач залишив без відповіді, чим порушив ст.
ст. 949 і 953 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  п.  3.1
договору передачі товару на відповідальне зберігання.
 
     Відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
          ,
особа, яка набула майно або
 
     зберегла його у себе за рахунок  іншої  особи  (потерпілого),
без достатньої  правової  підстави  (безпідставно  набуте  майно),
зобов'язана повернути потерпілому це майно.
 
     Відповідно  до  ст.  1212   Цивільного   кодексу   ( 435-15 ) (435-15)
        
 необхідною умовою  виникнення  зобов'язання  в  наслідок  набуття
майна без достатніх правових підстав  є  наявність  збільшення  чи
збереження  майна  однією  стороною   (набувачем)   з   одночасним
зменшенням його у іншої  сторони  (постраждалого)  та  обов'язкова
відсутність правової підстави для набуття.
 
     Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         ,
власник   має   право  витребувати  своє  майно  від  особи,   яка
незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
 
     Iз змісту зазначеної статті випливає,  що  необхідною  умовою
витребування майна з чужого незаконного  володіння  є  відсутність
правової підстави.
 
     Враховуючи, що відповідач не подав  обгрунтованих  заперечень
проти позовних вимог та те, що матеріалами справи  підтверджується
право  власності  позивача  на  спірне  майно,  позовні  вимоги  є
правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
 
     Відповідно до ст.. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          з  відповідача
на  користь  позивача  підлягають  стягненню  витрати  по   сплаті
держмита та судові витрати  за  інформаційно-тенічне  забезпечення
судового процесу.
 
     Керуючись ст.. ст.. 49, 82-85  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
     ВИРIШИВ:
 
     1.  Позов задовольнити повністю.
 
     2.   Зобов'язати  товариство  з  обмеженою   відповідальністю
агрофірма  "Червоносільська"  (42353,  Сумська  область,  Сумський
район, с. Червоне, вул. Сумська,  36/а,  код  00855776)  повернути
майно, а саме: пісок в кількості  48263  метри  кубічних  на  суму
193051 грн.  68  коп.,  переданого  на  відповідальне  зберігання,
згідно договору б/н від 05.01.2005 року, укладеного між  сторонами
товариством    з     обмеженою     відповідальністю     агрофірмою
"Червоносільська" та приватним підприємцем ОСОБА_1.
 
     3.   Стягнути  з  Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
агрофірми  "Червоносільська"  (42353,  Сумська  область,  Сумський
район, с. Червоне, вул.. Сумська, 36/а, код 00855776)  на  користь
Ліквідатора приватного підприємця  ОСОБА_1  в  особі  арбітражного
керуючого ОСОБА_2. (IНФОРМАЦIЯ_1) 1930  грн.  52  коп.  державного
мита  та  118  грн.  00  коп.  витрат   на   інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
 
     СУДДЯ   В. I. КIЯШКО