826/10259/16 Про визнання протиправною бездіяльність державної податкової Інспекції щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу заходів з погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю, яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, визнання протиправними дії ДПІ по надсиланню (врученню) ТОВ податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення ДПІ про опис майна ПАТ у податкову заставу - 11.01.2023 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017 (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді - Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Товариство, ПАТ "Укргазвидобування", позивач), звернулося до суду з адміністративним позовом до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Інспекція, відповідач, податковий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України (далі - третя особа), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило: визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу до 15.06.2016 заходів з погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС" (далі - ТОВ Фірма "ХАС"), яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60 (далі - Договір №60); визнати протиправними дії Інспекції по надсиланню (врученню) ТОВ Фірма "ХАС" податкової вимоги від 15.06.2016 №19702-17; визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції про опис майна ПАТ "Укргазвидобування" у податкову заставу від 23.06.2016 №8.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було вчинено дій, передбачених Податковим кодексом України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) щодо опису майна ТОВ Фірма "ХАС", яке є відповідальним за сплату передбачених чинним законодавством податків та обов`язкових зборів (платежів) відповідно до Договору №60. Позивач зазначає, що з дня виникнення податкового боргу за договором спільної діяльності до 15.06.2016 відповідач мав реальну можливість здійснити опис у податкову заставу майна по договору спільної діяльності (що внесено до неї та/або є результатом її здійснення) та своєчасно вжити заходів для погашення відповідної заборгованості ТОВ Фірма "ХАС".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що податковим органом не вчинялися дії щодо опису в податкову заставу майна ТОВ Фірма "ХАС" по договору спільної діяльності (що внесено до неї та/або є результатом її здійснення) у період з дня виникнення податкового боргу до 15.06.2016; не були вжиті будь-які заходи, передбачені положеннями статей 88, 89, 95 ПК України щодо забезпечення виконання грошового зобов`язання (податкового боргу) шляхом опису активів ТОВ "Фірма "ХАС", а також стягнення з останнього податкового боргу, як уповноваженої особи за Договором №60.

Суди дійшли висновку про протиправність рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 23.06.2016 №8 з огляду на відсутність обставин, передбачених пунктом 88.3 статті 88 ПК України, обґрунтовуючи тим, що в рішеннях про розстрочення грошових зобов`язань, прийнятих протягом 2015-2016 років ДФС України, визначено, що у ТОВ Фірма "ХАС" наявні кошти (майно), які є достатніми для погашення податкового боргу.

Також, суди зазначили про відсутність підстав для прийняття нової податкової вимоги від 15.06.2016 №19702-17 до ТОВ "Фірма "ХАС", оскільки податкову вимогу від 31.07.2015 форми "Ю" №73-23 до ТОВ "Фірма "ХАС" не відкликано.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.07.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. Посилається на необґрунтованість судових рішень, прийнятих без дослідження всіх обставин у справі, надання їм оцінки, без належної оцінки доказів у справі, що призвело до порушення норм процесуального права, зокрема, статті 2, частини 2, 4 статті 11, статей 69, 71, 86, частини 4 статті 122, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), також порушення норм матеріального права, а саме: підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 54.1 статті 54, пункту 59.1 статті 59, статті 88, пункту 95.1-95.3 статті 95, статті 100 ПК України.

Скаржник зазначає, що ним вжиті всі можливі заходи для погашення податкового боргу з ТОВ Фірма "ХАС", яке є оператором спільної діяльності, відповідальним за перерахування податків до бюджету за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 №60, зокрема: сформовано і направлено на адресу ТОВ Фірма "ХАС" податкову вимогу за формою "Ю" від 31.07.2015 №73-23, якою зобов`язано оператора спільної діяльності погасити податковий борг, що склав 1 596 087,52 грн, разом з листом від 31.07.2015 №839/10/16-20-25-30, яким повідомлено про наявність податкового боргу; видано наказ від 05.08.2015 №61, яким призначено податкового керуючого ТОВ Фірма "ХАС"; прийнято рішення про опис майна боржника, ТОВ Фірма "ХАС" у податкову заставу від 05.08.2015 №2; податковим керуючим 10.08.2015 здійснено виїзд за податковою адресою оператора спільної діяльності для проведення опису майна у податкову заставу, під час якого отримано лист від боржника від 10.08.2015 №7, яким повідомлено про відсутність станом на 10.08.2015 ліквідного майна, можливого для опису в податкову заставу; податковим керуючим складено акт опису майна №2/2, яким підтверджено відсутність на день складання акту майна, що може бути описано у податкову заставу; встановлено відсутність об`єктів нерухомого майна відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Також Інспекція посилається на те, що майно, яке використовується у спільній діяльності належить позивачу у даній справі. Зауважує про відсутність доказів в підтвердження неправомірності надання ДФС України розстрочення (відстрочення) податкового боргу ТОВ Фірма "ХАС" відповідними рішеннями на протязі січня 2015 - травня 2016 року та правомірність прийняття податковим керуючим Інспекції податкової вимоги від 15.06.2016 №19702-17, якою зобов`язано ТОВ Фірма "ХАС" погасити податковий борг, після закінчення дії договорів про розстрочення боргу, вважає вказану вимогу такою, що не порушує права позивача, оскільки стосується іншого суб`єкта господарювання і не порушує права позивача. Посилається на правомірність рішення про опис майна позивача у податкову заставу від 23.06.2016 №8, оскільки заставленого майна ТОВ Фірма "ХАС" не достатньо для погашення податкового боргу.

У запереченнях до касаційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 11.01.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди установили, що між ТОВ "Фірма "ХАС" та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60 (далі - Договір №60).

Згідно з пунктом 1.1 Договору № 60 сторони зобов`язалися об`єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність, метою якої було: нарощування обсягів видобутку вуглеводнів; опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, вказаних у додатку №1 до даного договору; підготовка та впровадження програм, направлених на збільшення видобутку вуглеводнів із свердловини; відновлення, капітальний ремонт, освоєння та подальша експлуатація свердловин; реалізація видобутих вуглеводнів; досягнення високих економічних показників спільної діяльності; отримання прибутку в інтересах сторін.

Пунктом 5.3 Договору №60 передбачено, що ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ Фірма "ХАС" (далі - Оператор). При цьому Оператор діє в межах, обумовлених цим договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності, що видається Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Пунктом 5.10 Договору №60 визначено, що до компетенції Оператора відноситься, зокрема, відкриття (закриття) та розпорядження окремим поточним рахунком у банку; ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових зборів (платежів).

Відповідно до пункту 7.2 Договору №60 доходи, що одержуються в результаті спільної діяльності, використовуються, в першу чергу, на сплату податків та інших обов`язкових платежів та відшкодування матеріальних витрат, пов`язаних із веденням спільної діяльності.

ТОВ Фірма "ХАС" перебуває на податковому обліку як учасник Договору № 60, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору № 60.

ТОВ "Фірма "ХАС" своєчасно не сплачувалась рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин, внаслідок чого станом на 31.07.2015 виникла податкова заборгованість у розмірі 1 596 087,52 грн.

Інспекцією сформовано і направлено на адресу ТОВ Фірма "ХАС" податкову вимогу за формою "Ю" від 31.07.2015 №73-23, якою зобов`язано оператора спільної діяльності погасити податковий борг, що склав 1596 087,52 грн, разом з листом від 31.07.2015 №839/10/16-20-25-30, яким повідомлено про наявність податкового боргу.

Відповідачем 05.08.2015 видано наказ №61, яким призначено податкового керуючого ТОВ Фірма "ХАС" та прийнято рішення про опис майна боржника, ТОВ Фірма "ХАС" у податкову заставу №2.

Податковим керуючим Інспекції 10.08.2015 здійснено виїзд за податковою адресою оператора спільної діяльності для проведення опису майна у податкову заставу, під час якого отримано лист від боржника від 10.08.2015 №7, яким повідомлено про відсутність станом на 10.08.2015 ліквідного майна, можливого для опису в податкову заставу, складено акт опису майна №2/2, яким підтверджено відсутність на день складання акту майна, що може бути описано у податкову заставу, встановлено відсутність об`єктів нерухомого майна відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Також, Інспекцією встановлено, що майно, яке використовується у спільній діяльності належить позивачу.

ДФС України відповідними рішеннями про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на протязі січня 2015 - травня 2016 року розстрочено податковий борг ТОВ Фірма "ХАС".

Після закінчення дії договорів про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, 15.06.2016 податковим керуючим Інспекції прийнято податкову вимогу від №19702-17, якою зобов`язано ТОВ Фірма "ХАС" погасити податковий борг в сумі 8 699 643,61 грн.

Інспекція листом від 23.06.2016 №1698/10/16-20-25-30 повідомила позивача, як учасника Договору №60, що за ТОВ Фірма "ХАС" обліковується податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в сумі 8699643,91 грн.

Оскільки заставленого майна ТОВ Фірма "ХАС" не було достатньо для погашення податкового боргу, Інспекцією прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 23.06.2016 №8.

23.06.2016 відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ Фірма "ХАС", в якому просив зупинити видаткові операції (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти на рахунках ТОВ "Фірма "ХАС" та на рахунки, які будуть відкриті в майбутньому у сумі 8 699 643,61 грн до дня погашення податкового боргу у повному обсязі; зобов`язати за Договором №60 уповноважену особу ТОВ "Фірма "ХАС" виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме: допустити податкового керуючого до опису майна в податкову заставу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №810/2093/16 подання Інспекції задоволено частково, зупинено здійснення видаткових операцій на банківських рахунках ТОВ Фірма "ХАС", як уповноваженої особи за Договором №60 шляхом накладення арешту на кошти у сумі 8 699 643,61 грн, що знаходяться на рахунках у банках.

Також, 15.08.2016 відповідачем подано до Київського окружного адміністративного суду подання до ТОВ "ХАС", як уповноваженої особи за Договором №60, в якому Заявник просить стягнути кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 8699643,61 грн з поточних рахунків ТОВ Фірма "ХАС", як уповноваженої особи за Договором №60.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2016, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №810/2533/16 подання Інспекції залишено без розгляду.

Надаючи оцінку правомірності діям податкового органу, Верховний Суд виходить із такого.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори (стаття 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2011) визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Підпунктом 153.14.2 пункту 153.14 статті 153 ПК України (у цій же редакції) передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

За змістом підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 64.6 статті 64 ПК України встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 ПК України).

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору (пункт 87.12 статті 87 ПК України).

З аналізу статті 87 ПК України вбачається, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом самостійної сплати відповідних коштів або примусово, у тому числі через механізм реалізації податкової застави.

Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, Суд дійшов висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов`язку, який виник у її результаті.

На окремого учасника, як на уповноважену особу лише покладається додатковий рівень податкових обов`язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлює відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що інші учасники несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу.

Наведений правовий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №810/2406/18, предметом позову у якій було стягнення податкового боргу з ТОВ Фірма "ХАС", ПАТ "Укргазвидобування" коштів у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, у якій, серед іншого, Суд дійшов висновку, що наявність податкового боргу за результатами спільної діяльності має наслідком стягнення такого боргу не тільки з ТОВ Фірма "ХАС" як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, а і з учасників цього договору: ТОВ "ХАС", ПАТ "Укргазвидобування".

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 цієї статті).

Відповідно до пункту 88.3 статті 88 цього Кодексу, у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Зміст вказаних правових норм визначає певну черговість передачі майна у податкову заставу у випадку виникнення податкового боргу за операціями, які виконувались у межах договорів про спільну діяльність. Так, спочатку у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків; а у випадку недостатності такого майна - інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Прийняттю рішення про опис майна позивача у податкову заставу має передувати встановлення податковим органом недостатності (відсутності) майна у ТОВ Фірма "ХАС", відсутності майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків, вчинення контролюючим органом заходів відносно відповідального учасника договору про спільну діяльність щодо забезпечення виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки судовими інстанціями установлено, що майно, яке використовується у спільній діяльності належить позивачу у даній справі, а податковим органом 10.08.2015 під час виїзду за податковою адресою Оператора спільної діяльності для проведення опису майна у податкову заставу встановлено відсутність у ТОВ Фірма "ХАС" майна, що може бути описано у податкову заставу, про що відповідачем складено акт опису майна №2/2, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган мав право на опис у податкову заставу майна позивача, оформленого рішенням від 23.06.2016 №8.

Суди попередніх інстанцій дійшовши висновку про протиправність рішення відповідача від 23.06.2016 №8, посилалися на установлення, що у ТОВ Фірма "ХАС" наявні кошти (майно), які є достатніми для погашення податкового боргу на момент прийняття ДФС України рішень про надання розстрочення грошових зобов`язань за грудень 2014 року - за березень 2016 року.

Водночас, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції не погоджується, оскільки, як зазначили суди, майно було у ТОВ Фірма "ХАС" на момент прийняття рішень про розстрочення податкового боргу, а не на час прийняття спірного рішення. Наявність або відсутність коштів (майна) на час розстрочення податкових зобов`язань є свідченням подальшої можливості або неможливості виконати умови розстрочення і може свідчити про правомірність або неправомірність рішень ДФС України про розстрочення податкових зобов`язань, що не є предметом спору у даній справі, але не є підтвердженням відсутності такого майна на момент прийняття відповідачем спірного рішення.

Зазначаючи про бездіяльність Інспекції і не прийняття нею заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма "ХАС" у період з дня виникнення податкового боргу до 15.06.2016 суди виходили з того, що на час прийняття рішень ДФС України про розстрочення податкових зобов`язань ТОВ Фірма "ХАС" мало майно (кошти) для погашення боргу, які не було спрямовано на погашення зобов`язань.

Водночас, судовими інстанціями установлено та підтверджено матеріалами справи, що податкові зобов`язання, визначені ТОВ Фірма "ХАС", були розстрочені (відстрочені) за відповідними рішеннями ДФС України, у подальшому Інспекцією вжиті наступні заходи: сформовано і направлено на адресу ТОВ Фірма "ХАС" податкову вимогу за формою "Ю" від 31.07.2015 №73-23; листом від 31.07.2015 №839/10/16-20-25-30 повідомлено про наявність податкового боргу; наказом від 05.08.2015 №61 призначено податкового керуючого ТОВ Фірма "ХАС"; прийнято рішення про опис майна боржника ТОВ Фірма "ХАС" у податкову заставу від 05.08.2015 №2; податковим керуючим 10.08.2015 здійснено виїзд за податковою ТОВ Фірма "ХАС" для проведення опису майна у податкову заставу; податковим керуючим складено акт опису майна №2/2, яким встановлено відсутність майна у ТОВ "Фірма "ХАС".

З огляду на викладене колегія судді не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про бездіяльність Інспекції і не вжиття нею заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма "ХАС" у період з дня виникнення податкового боргу до 15.06.2016.

Стосовно податкової вимоги від 15.06.2016 №19702-17, якою зобов`язано ТОВ Фірма "ХАС" погасити податковий борг, прийнятою після закінчення дії договорів про розстрочення боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Як установлено судовими інстанціями, на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України податковим керуючим винесено податкову вимогу від 15.06.2016 №19702-17, якою зобов`язано ТОВ Фірма "ХАС" погасити податковий борг в сумі 8 699 643,61 грн, як уповноваженої особи за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60 та яку направлено на адресу ТОВ Фірма "ХАС".

Вищезазначена вимога не направлялася на адресу позивача, адже стосувалася виключно ТОВ Фірма "ХАС", як особи, яка є уповноваженою за Договором №60.

При цьому, позивачем в адміністративному позові не вказано, а судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено, яким саме чином податкова вимога від 15.06.2016 №19702-17 порушує права позивача.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги недоведеність позивачем порушення податковою вимогою прав та інтересів позивача, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій безпідставно визнали протиправними дії Інспекції по надсиланню (врученню) ТОВ Фірма "ХАС" податкової вимоги від 15.06.2016 №19702-17, що була адресована та стосувалася ТОВ Фірма "ХАС", як уповноваженої особи за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм права і порушенням норм процесуального права, та відповідно до статті 351 КАС України є підставою для їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.