826/6868/18 Про визнання протиправною бездіяльності комісії Міністерства оборони України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії - 29.06.2022 Прийняття

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 (головуючий суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А. Б.)

у справі №826/6868/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Запорізького обласного військового комісаріату

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Запорізького обласного військового комісаріату, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність МОУ щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІI групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (975-2013-п) (далі по тексту - Постанова №975) та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) ;

- зобов`язати МОУ призначити позивачу одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІII групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови №975 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;

- визнати протиправною бездіяльність Запорізького ОВК щодо відсутності вимоги до МОУ щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настанням інвалідності ІII групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови №975 та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) ;

- зобов`язати Запорізький ОВК надіслати до МОУ письмову вимогу щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності IІI групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та Постанови №975;

- допустити постанову до негайного виконання;

- зобов`язати надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом семи днів з дня отримання копії судового рішення.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною бездіяльність Запорізького обласного військового комісаріату щодо розгляду та скерування до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги;

- зобов`язано Запорізький обласний військовий комісаріат направити документи із заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України для розгляду питання щодо призначення одноразової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності від поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із участю в бойових діях на території інших держав;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Міністерство оборони України із вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 08 жовтня 1984 року по 23 листопада 1986 року проходив службу у Збройних Силах України.

5. 23 травня 2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок виконання обов`язків військової служби; згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 563 від 11 лютого 2016 року) захворювання позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

6. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0548405 від 23 травня 2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 23 травня 2016 року, причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

7. Заявою від 07 лютого 2018 року позивач у зв`язку з відсутністю інформації щодо розгляду його документів Запорізьким ОВК, звернувся до МОУ про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №975.

8. Листом МОУ від 15 лютого 2018 року №248/3/6/473 позивача повідомлено про необхідність подання документів до Запорізького ОВК, який має підготувати пакет документів та надіслати його в Департамент фінансів МОУ.

9. 30 грудня 2017 року позивач звернувся до Запорізького ОВК з проханням направити до МОУ документи для призначення одноразової грошової допомоги.

10. Запорізьким ОВК у відзиві на позовну заяву зазначено, що причиною не направлення документів позивача до МОУ для виплати йому одноразової грошової допомоги є ненадання ним документу, що свідчить про причини та обставини поранення.

11. Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що військовий комісаріат, до якого, як було вказано вище, звертався позивач, повинен був підготувати висновок та направити подані позивачем документи до Міністерства оборони України. У разі відсутності деяких документів або наявності неточностей, військовий комісаріат мав зазначити про них у висновку, який направляється до Міністерства оборони України. Тобто, як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до розпорядника бюджетних коштів через військовий комісаріат у встановленому Законом порядку, а останній в порушення вимог Порядку № 975 не направляв міністерству його документи.

13. Окремо суди зазначили, що саме відповідач, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний доводити, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Міністерство оборони України у своїй касаційній скарзі зазначає, що позивачем не подано документів, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги. Посилається на позицію Верховного Суду у справі №822/220/18.

15. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

17. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

18. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

19. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

20. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п) , прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

22. При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п) встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (499-2008-п) (Офіційний вісник України, 2008 року, № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284 (284-2007-п) (Офіційний вісник України, 2007 року, № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331 (1331-2007-п) (Офіційний вісник України, 2007 року, № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

23. Відповідно до пункту 3 Поряду №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

24. На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п) (далі - Порядок №975), а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

25. Згідно з пунктом 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

26. Відповідно до пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

27. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

28. Виходячи з наведеного, Порядком №975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу стосовно виплати одноразової грошової допомоги, та перелік документів, зазначений в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

29. Суди вірно зазначили, що Запорізький обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень стосовно призначення одноразової грошової допомоги, а дії з повернення документів не можуть розцінюватись як рішення.

30. Таким чином, оскільки питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України фактично розглянуто не було, суди дійшли обґрунтованого висновку, що для захисту прав позивача, необхідно зобов`язати Запорізький обласний військовий комісаріат направити документи позивача на розгляд до Міністерства оборони України. В цій частині заявник касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій жодним чином не спростовує, а суди вирішили спір вірно.

31. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі №806/986/16, від 03 квітня 2018 року у справі №750/5581/17, від 12 листопада 2018 року у справі №727/715/17 та від 15 квітня 2019 року у справі №760/20801/16-а.

32. У той же час, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо "комплектності" пакету документів, поданих позивачем до військомату.

33. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

34. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

35. Аналіз зазначених норм права діє підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII.

36. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

37. При цьому Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

38. Водночас, подання до комісаріату відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

39. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов`язку щодо їх витребування.

40. У зазначеній справі, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

41. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця протокол від 11 лютого 2016 року № 563 та відповідний висновок експерта, на основі якого прийнято зазначене рішення, вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень і не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

42. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця протокол від 11 лютого 2016 року № 563 не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача. Висновки судів у цій частині є помилковими.

43. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах неодноразово викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 04.03.2020 (справа №806/2879/18), від 31.07.2019 (справа №440/3614/18) та у багатьох інших.

44. Отже, спір по суті судами вирішено правильно, проте частина мотивування судів не відповідає закону.

45. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

46. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень.

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №826/6868/18 змінити, виключивши з мотивувальних частин зазначених судових рішень висновки про те, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця протокол від 11 лютого 2016 року № 563 є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання ОСОБА_1, а також про те, що відповідач, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний доводити протилежне, а саме, те, що ОСОБА_1 отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.