2а-8763/12/2670 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платнику податків нараховано штрафні (фінансові) санкції за прострочення сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток юридичних осіб - 28.06.2022 Прийняття

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2018 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі №2а-8763/12/2670.

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.02.2012 №0003264120.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2016 рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин, чи дійсно позивач допустив порушення, суму простроченого грошового зобов`язання, період прострочення сплати такої суми та кількість днів прострочення, а також перевірити правильність розрахунку штрафних санкцій податкового органу. З огляду на положення пункту 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, суди повинні були перевірити, чи застосовано податковим органам штрафні санкції за порушення, які можливо допущені у період, що настав після 20.05.2011 (граничний строк сплати) і до 30.06.2011. Крім того, суд касаційної інстанції також зазначив, що суд апеляційної інстанції повинен був повно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема встановити обставини щодо порушення строків слати узгодженого податкового зобов`язання, за яке застосовано штрафні санкції, адже процедурні порушення при призначенні документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасної сплати платником податків грошових зобов`язань не можуть бути самостійною підставою для висновків про протиправність самого податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати таких зобов`язань.

За наслідками повторного перегляду, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків ДФС посилається на положення пункту 57.1 статті 57, пункту 100.1 статті 100, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та вказує, що наведені норми передбачають обов`язок платника податків в строки, встановлені цим кодексом, сплатити самостійно узгоджену ним суму грошового зобов`язання, яким позивачем виконано не було.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено невиїзну документальну перевірку ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету податку на прибуток за II квартал 2011 року по філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" БУ "Укрбургаз" (код за ЄДРПОУ 00156392); за II квартал 2011 року по філії "Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти" філії "Управління з переробки газу та газового конденсату" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (код за ЄДРПОУ 25751368); за І II, III квартали 2011 року по філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".

За наслідками перевірки складено акт від 06.02.2012 №86/41-20130019775, в якому відображено висновок, що позивачем несвоєчасно перераховано податок на прибуток, нарахований згідно з розрахунком податкових зобов`язань щодо консолідованого податку на прибуток за І квартал 2011 року, поданим 10.05.2011 №13475.

В таблиці на стор. 5 акту перевірки зазначено, що самостійно визначене платником грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 16767658,00 грн., граничний термін сплати - 13.10.2011, дата сплати - 30.11.2011, кількість днів затримки сплати - 49, сума сплаченого податкового боргу - 14372274,00 грн.

Про порушення ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток більше 96 календарних днів суми грошового зобов`язання в розмірі 5275453,81 грн. в акті перевірки не зазначено.

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 №0003264120, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу, на підставі статті 126 цього Кодексу за затримку більше 96 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 5275453,81 грн. ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 2874455,00 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами встановлено, що на підставі рішення Державної податкової адміністрації від 20.05.2011 №42 між ДПІ у Балаклійському районі м. Харкова та ДК "Укргазвидобування" укладено договір про розстрочення грошових зобов`язань від 31.05.2011/20.05.2011 №8, за умовами якого надано розстрочення сплати грошових зобов`язань в сумі 16767658,00 грн. строком з 20.05.2011 по 26.12.2011, зокрема: станом на 24.06.2011 - 2395384,00 грн. та станом на 25.07.2011, 25.08.2011, 26.09.2011, 25.10.2011, 25.11.2011 та 26.12.2011 по 2395379,00 грн.

Відповідно до рішення Державної податкової служби від 12.10.2011 №26 згадане рішення Державної податкової адміністрації скасовано.

Відповідно до пункту підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з`ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов`язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Згідно з пунктом 100.13 статті 100 Податкового кодексу порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 24 грудня 2010 року №1036 (далі - Порядок), з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби.

У такому випадку підрозділ погашення податкового боргу письмово повідомляє підрозділ обліку та звітності та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів по нарахуванню пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби (додаток 5).

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

За приписами пунктів 4.6 та 4.7 Порядку з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов`язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно пунктом 4.9 Порядку рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов`язань.

Отже, підставою для дострокового розірвання договору розстрочення грошових зобов`язань є рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошових зобов`язань.

При цьому, невнесені суми розстрочених грошових зобов`язань (податкового боргу) та суми процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення, платник податків має сплатити з дня дострокового розірвання договору, а з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Отже, з дня скасування рішення Державної податкової адміністрації про розстрочення грошових зобов`язань від 20.05.2011 №42, тобто з 12.10.2011 позивач має сплатити невнесену суму розстрочених грошових зобов`язань та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення, а з 13.10.2011 на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у відповідних розмірах.

Відтак граничним строком сплати невнесеної суми грошових зобов`язань, а саме суми у розмірі 14372274,00 грн. є 12.10.2011.

Судами встановлено, що податкове зобов`язання у розмірі 14372274,00 грн. фактично сплачено 30.11.2011, тобто із затримкою 49 календарних днів. Про що також зазначено в акті перевірки.

Проте, суд знову звертає увагу на те, що в акті перевірки не встановлено порушення ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток більше 96 календарних днів суми грошового зобов`язання в розмірі 5275453,81 грн.; у свою чергу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не має посилань на сплату податкового зобов`язання у розмірі 14372274,00 грн. з порушенням граничних строків сплати на 49 календарних днів.

Тобто, штраф до позивача фактично застосовано за порушення, які не встановлено в акті перевірки. Окрім того, штраф застосовано в розмірі 20 % від грошового зобов`язання у сумі 5275453,81 грн., що обчислено відповідачем у розмірі 2874455,00 грн. Однак, вказаний розрахунок є арифметично невірним, оскільки 20 % від суми 5275453,81 грн. складає 1055090,76 грн.

Враховуючи наведені обставини, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить висновкам акту перевірки та штраф розрахований арифметично невірно, що дає підстави для визнання такого протиправним та його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.