ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          Р I Ш Е Н Н Я
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "01" червня 2006 р.
     Справа № 15-23/345-05-11026
 
     колегія господарського суду Одеської області у складі:
 
     головуючого судді Петрова В.С.
 
     судді Демешина О.А.
 
     судді Семенюка Г.В.
 
     при секретарі Полякової Н.В.
 
     За участю представників сторін:
 
     від позивача - Шульга Н.В.;
 
     від відповідачів:
 
     Одеської міської ради - Нікішев О.В.;
 
     Виконавчого комітету ОМР - Нікішев О.В.;
 
     Управління фінансів ОМР - Кулініч О.О.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Компанії "Ліндселл Ентерпрайзис Лімітед" до Одеської міської ради,
Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління  фінансів
Одеської міської ради про стягнення 4 985 523, 10 грн., -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     Компанія  "Ліндселл  Ентерпрайзис  Лімітед"   звернулась   до
господарського суду Одеської області з позовною  заявою  №  3  про
стягнення з Одеської міської ради, Виконавчого  комітету  Одеської
міської  ради  та  Управління  фінансів  Одеської   міської   ради
солідарно суму трьох відсотків річних від суми основного боргу  по
облігаціям Одеської міської позики 1997 року, нараховану за період
з 20 січня 2004 р. по 21 лютого 2005 р. включно у сумі 891 109, 53
грн., а також індексу інфляції,  нарахованого  на  суму  основного
боргу по облігаціям Одеської міської позики 1997 року за період  з
01 січня 2004 р. по 21 лютого 2005 р. включно у сумі 4 094 413, 57
грн.,  посилаючись  на  несвоєчасну  сплату  номінальної  вартості
облігацій Одеської міської позики 1997 року та суми  відсотків  за
ними.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської області  від  02  грудня
2005  р.  суддею  Владимиренко  С.В.  позовну  заяву  прийнято  до
розгляду та порушено провадження у справі № 23/345-05-11026.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської області  від  26  грудня
2005  р.  на  підставі  розпорядження  першого  заступника  голови
господарського суду Одеської області № 394-р  від  21.12.2005  р.,
справу № 23/345-05-11026 прийнято до провадження колегією суддів у
складі головуючого судді Петрова В.С., судді Демешина О.А.,  судді
Аленіна О.Ю., присвоєно справі № 15-23/345-05-11026 та  призначено
до розгляду в засіданні суду.
 
     23 січня 2006 р.  Компанія  "Ліндселл  Ентерпрайзіс  Лімітед"
звернулась до господарського суду Одеської області  з  заявою  про
відвід колегії суддів у складі  головуючого  судді  Петрова  В.С.,
судді Демешина О.А., судді Аленіна О.Ю.
 
     Ухвалою  першого  заступника   голови   господарського   суду
Одеської області від 24 січня 2006 р., заяву  про  відвід  колегії
суддів від розгляду  справі  №  15-23/345-05-11026  -залишено  без
задоволення, з підстав недостатності та необгрунтованості  доказів
упередженості суддів.
 
     Розпорядженням заступника голови господарського суду Одеської
області № 120-р від 23 травня 2006 р. про заміну  судді  у  складі
колегії, у зв'язку з завантаженістю суддю Аленіна  О.Ю.  виключено
зі складу колегії та здійснено його заміну на суддю Семенюка Г.В.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської області  від  23  травня
2006  р.  справу  №  15-23/345-05-11026  прийнято  до  провадження
колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя Петров В.С.,
суддя Демешин О.А., суддя Семенюк Г.В., та  справу  призначено  до
розгляду в засіданні суду на 26 травня 2006 р. о 10 год. 00 хв.
 
     В засіданні суду від 26 травня 2006 р. оголошувалась  перерві
до 01 червня 2006 р. о 10 год. 00 хв.,  в  порядку  ч.  3  ст.  77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Представники  відповідачів  в  засіданні  позовні  вимоги  не
визнали,  посилаючись  на   необгрунтоване   нарахування   індексу
інфляції та три відсотки річних у розмірі 4 985 523,  10  грн.,  у
зв'язку з чим просили суд в їх задоволенні відмовити.
 
     Заслухавши  пояснення  представників  сторін,  розглянув   та
дослідив всі письмові докази, які містяться в  матеріалах  справи,
колегія суддів господарського суду дійшла наступних висновків.
 
     Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 31  від
22 лютого 1997 р. "Про випуск облігацій міської позики 1997 року",
з метою додаткової мобілізації коштів  для  ефективної  реалізації
програм соціально-економічного розвитку міста, погоджено  "Основні
умови випуску та порядок розміщення облігацій міської позики  1997
року", вирішено винести на  сесію  Одеської  міської  ради  проект
рішення про здійснення випуску облігацій міської позики 1997  року
згідно  з  "Основними  умовами  випуску  та   порядок   розміщення
облігацій міської позики 1997 року".
 
     Рішенням Одеської міської ради № 113-ХХII від 27 лютого  1997
р. "Про випуск  облігацій  міської  позики  1997  року",  з  метою
додаткової мобілізації коштів для  ефективної  реалізації  програм
соціально-економічного  розвитку  міста,  Одеською  міською  радою
затверджено "Основні умови випуску та порядок розміщення облігацій
міської  позики  1997  року",  виступлено   гарантом   своєчасного
погашення облігацій, що випускаються відповідно до даного  рішення
та  виплати  відсотків,  доручено  Виконавчому  комітету  Одеської
міської ради здійснити випуск облігацій міської позики  1997  року
відповідно  до  "Основних  умов  випуску  та  порядок   розміщення
облігацій міської позики 1997 року".
 
     06  червня  1997  р.  між  Акціонерним   комерційним   банком
"Порто-Франко" /на підставі законодавства України та договору  від
09.04.1997 р. укладеного  між  АКБ  "Порто-Франко"  та  Виконавчим
комітетом  Одеської  міської  ради   про   обслуговування   емісії
облігацій Одеської  міської  позики/  та  Акціонерним  товариством
"Parex Bank" укладено договір комісії № 257, згідно умов якого АКБ
"Порто-Франко"  зобов'язувалось  поставити,  а  АТ  "Parex   Bank"
зобов'язувалось прийняти та  розповсюдити  на  умовах  комісійного
продажу облігації Виконавчого комітету Одеської  міської  ради  на
пред'явника загальною номінальною вартістю 30 000 000,00 грн.
 
     10  червня  1997  р.  між  Компанією  "Ліндселл  Ентерпрайзіс
Лімітед" та Акціонерним товариством "Parex Bank" укладено  договір
купівлі-продажу  облігацій  Одеської  міської  позики  1997  року,
згідно умов якого АТ "Parex Bank" передало у власність, а Компанія
"Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" прийняла та оплатила облігації  на
пред'явника Одеської міської позики 1997 року з купоном у  розмірі
50 % відсотків річних, номінальною вартістю  18  800  000,00  грн.
Загальна вартість цінних паперів становила 19 789 463,00 грн.
 
     Таким чином, Компанією "Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" набуто
право власності на облігації Одеської міської  позики  1997  року,
випущених у документарній формі на пред'явника.
 
     12 червня 1998  р.  Акціонерним  комерційним  агропромисловим
банком "Україна" /на підставі кастодіального договору з  The  Bank
of New York/ пред'явлено до погашення, а  Акціонерним  комерційним
банком "Порто-Франко" прийнято для  погашення  облігації  Одеської
міської позики 1997 року на пред'явника у кількості 127  000  шт.,
загальною номінальною вартістю 18 800 000, 00 грн.
 
     У зв'язку  з  тим,  що  жодне  із  платіжних  зобов'язань  за
облігаціями не було виконано  у  встановлений  законом  строк,  26
травня 1999 р. Компанія "Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" звернулась
до арбітражного суду Одеської області з позовною заявою  №  1  про
стягнення з Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської
міської ради заборгованості за облігаціями Одеської міської позики
1997 року у сумі 2 850 000,00 грн.  (з  яких  1  900  000,00  грн.
загальної номінальної вартості облігацій, 950 000,00  грн.  -50  %
річних, передбачених умовами випуску).
 
     Рішенням арбітражного суду Одеської  області  від  14  грудня
2000  р.  у  справі  №  17-4-11/5/4160  позовні  вимоги   Компанії
"Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" задоволено  у  повному  обсязі,  а
саме -з Одеської міської ради  та  Виконавчого  комітету  Одеської
міської ради стягнуто солідарно  1  900  000,00  грн.  номінальної
вартості облігацій, 950 000,00 грн. процентів та 142  500,00  грн.
витрат по сплаті державного  мита.  На  виконання  рішення  видано
наказ.
 
     03 квітня 2001 р. Компанія  "Ліндселл  Ентерпрайзіс  Лімітед"
звернулась до арбітражного суду Одеської області з позовною заявою
№  2  (яка  згодом  доповнялась  та  уточнювалась)  про  стягнення
заборгованості за облігаціями Одеської міської позики 1997 року  у
сумі 25 350 000, 00 грн. (з яких  16  900  000,00  грн.  загальної
номінальної вартості облігацій, 8 450 000,00 грн.  -50  %  річних,
передбачених умовами випуску).
 
     Рішенням господарського суду Одеської області від  17  грудня
2001 р. у справі №  17-4-14-11/01-3243  позов  Компанії  "Ліндселл
Ентерпрайзіс Лімітед" задоволено  частково,  а  саме  -з  Одеської
міської  ради  та  виконавчого  комітету  Одеської  міської   ради
солідарно стягнуто 35 815 544,00 грн. боргу, 1 700,00 грн.  витрат
по сплаті державного мита та 69,00 грн. витрат по сплаті послуг на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
20.01.2003 р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 рішення господарського
суду Одеської області від 17.12.2001 р. доповнено, у зв'язку з чим
з Одеської міської ради та Виконавчого комітету  Одеської  міської
ради на користь  Компанії  "Ліндселл  Ентерпрайзіс  Лімітед"  було
солідарно стягнуто 16 900 000, 00 грн. основного боргу; 8 450 000,
00 процентів; 10 086 044, 00  грн.  інфляції;  379  500,  00  грн.
річних; 1  700,  00  грн.  державного  мита  та  69,  00  грн.  за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від  23  квітня
2003 р. постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
20.01.2003 р. та рішення господарського суду Одеської області  від
17.12.2001 р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 в частині застосування
вимог  ст.  214  Цивільного  кодексу  УРСР  -скасовано,  а  справу
передано на новий розгляд в зазначеній частині.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської області  від  10  червня
2004 р. Одеській міській раді  та  Виконавчому  комітету  Одеської
міської  ради  надано  відстрочку  виконання  постанови  Одеського
апеляційного господарського суду від  20.01.2003  р.  у  справі  №
17-4-14-11/01-3243 до 01 січня 2005 р.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської  області  від  01  липня
2004 р. Одеській міській раді  та  Виконавчому  комітету  Одеської
міської ради надано відстрочку виконання рішення арбітражного суду
від  14.12.2000  р.  та  додаткового  рішення  арбітражного   суду
Одеської області від 23.04.2001 р. у справі № 17-4-11/5/4160 до 01
січня 2005 р.
 
     При новому розгляді, рішенням  господарського  суду  Одеської
області від 11 лютого 2004 р. у справі №  17-4-22-19-14-11/01-3243
позов  Компанії   "Ліндселл   Ентерпрайзіс   Лімітед"   задоволено
частково, а саме з Одеської  міської  ради,  Виконавчого  комітету
Одеської міської ради та Управління фінансів виконавчого  комітету
Одеської міської ради стягнуто індексу  інфляції  у  сумі  13  824
240,54 грн., три відсотки річних у сумі 4 393 600, 80 грн.
 
     Постановою Одеського апеляційного господарського суду від  12
травня 2004 р. рішення господарського суду  Одеської  області  від
11.02.2004  р.  у  справі  №  17-4-22-19-14-11/01-3243  у  частині
відмови у задоволенні вимог про стягнення збитків  за  несвоєчасне
повернення боргу  у  сумі  41  515  570,  07  грн.  та  у  частині
часткового задоволення вимог про стягнення індексу інфляції у сумі
10 086 044,00 грн. нарахованого на суму основного боргу за  період
з 03.11.1999 р. до 03.11.2001 р. -скасовано, а провадження  в  цій
частині припинено; решту зазначеного судового рішення викладено  у
наступній редакції: "стягнути солідарно з Одеської  міської  ради,
Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління  фінансів
виконавчого комітету Одеської міської  ради  на  користь  Компанії
"Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" індекс інфляції у сумі 3 738  196,
54 грн., нарахований на  суму  основного  боргу  за  період  після
ухвалення по цій справі рішення від 17.12.2001  р.  по  31.12.2003
р., три відсотки річних у сумі 4 393 600, 80 грн. за  користування
грошовими коштами  позивача  (неповернутим  боргом)  за  період  з
15.11.1998 р. до 19.01.2004 р., в решті позову, а саме у стягненні
індексу інфляції у сумі 3 881 112, 58 грн.  нарахованого  на  суму
збитків -відмовлено.
 
     22 лютого 2005 р. на виконання  рішення  господарського  суду
Одеської  області  від  11.02.2004  р.  та   постанови   Одеського
апеляційного  господарського  суду  від   12.05.2004   р.   видано
відповідний наказ.
 
     Виплата  відповідачами  боргу  по  облігаціям   здійснювалась
частками та станом на 22 лютого 2005 року була повністю  погашена,
що  підтверджується  платіжними  дорученнями,  які   містяться   в
матеріалах справи.
 
     Відповідно  до  ст.  193   Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) (436-15)
        , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,  а  за
відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання   зобов'язання   -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
 
     Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
порушенням  зобов'язання  є  його  невиконання  або  виконання   з
порушенням  умов,  визначених  змістом   зобов'язання   (неналежне
виконання).
 
     Як вже зазначалось вище, облігації представлені до  погашення
генеральному агенту емітента - Комерційному  банку  "Порто-франко"
12 червня 1998 р., тобто протягом встановленого періоду погашення,
але у встановлений законом строк облігації відповідачами  погашені
не були. У зв'язку з цим, позивач неодноразово звертався  до  суду
за захистом своїх прав та  інтересів,  в  результаті  чого,  перше
погашення заборгованості  по  облігаціям  здійснено  відповідачами
лише 04 серпня 2003 р., що підтверджується платіжним дорученням  №
U169268 від 04.08.2003 р. на суму 145 000, 00 грн.
 
     Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив  до
виконання зобов'язання або не виконав його у  строк,  встановлений
договором або законом.
 
     Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
боржник  який  прострочив  виконання   зобов'язання,   на   вимогу
кредитора  зобов'язаний  сплатити   суму   боргу   з   урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також
три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір
процентів не встановлений договором або законом.
 
     Відповідно до  ч.  2  ст.  35  Господарського  процесуального
кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   факти,   встановлені   рішенням
господарського суду  (іншого  органу,  який  вирішує  господарські
спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
 
     При  зверненні  позивача  до  суду   відносно   стягнення   з
відповідачів  суми  основного  боргу  по  облігаціям,   а   також,
стягнення  трьох  процентів  річних  від  суми  такого  боргу   по
облігаціям  та  суми  індексу  інфляції,  вимоги   стосовно   суми
основного боргу задоволені судом, але  повне  погашення  основного
боргу здійснено відповідачами лише 22 лютого 2005 р.
 
     Таким  чином,  з  моменту   заявлення   Компанією   "Ліндселл
Ентерпрайзіс Лімітед" останніх позовних вимог, відповідно до заяви
від 20 січня  2004  р.  до  22  лютого  2005  р.,  тобто  до  дати
здійснення відповідачами остаточних  розрахунків  по  виплаті  сум
заборгованостей  на  суму  основного   боргу   по   облігаціям   з
вирахуванням здійснених відповідачами виплат на  погашення  такого
боргу, нарахуванню підлягає встановлений за цей період (з 20 січня
2004 р. по 22 лютого 2005 р.)  індекс  інфляції  та  три  проценти
річних у зв'язку з простроченням відповідачами виконання основного
грошового зобов'язання по облігаціям.
 
     Сума трьох відсотків  річних  від  суми  основного  боргу  по
облігаціям Одеської міської позики 1997 року, нарахована за період
з 20 січня 2004 р. по 21 лютого  2005  р.  включно  становить  891
109,53 грн., а сума індексу інфляції за період з 01 січня 2004  р.
по 21 лютого 2005 р. включно становить 4 094 413,57 грн.
 
     24 жовтня 2005 р. Компанією "Ліндселл  Ентерпрайзіс  Лімітед"
на адресу відповідачів направлено лист-вимогу  №  1-л/05,  про  що
свідчать поштові повідомлення та квитанція про відправлення. Проте
станом на 23 листопада 2005 р. відповіді від відповідачів отримано
не було.
 
     Доводи представників  відповідачів  щодо  неправомірності  та
необгрунтованості нарахування трьох відсотків  річних  та  індексу
інфляції, колегією суддів до уваги  не  приймається,  оскільки  як
встановлено  в  засіданні  суду,  відповідачами  не   виконувались
зобов'язання за рішеннями суду у добровільному порядку, у  зв'язку
з  чим  позивач  звертався  до  Державної  виконавчої  служби  для
виконання рішення у примусовому порядку.
 
     Крім   того,   погашення   основної    суми    заборгованості
відповідачами відбулось не з моменту перерахування відповідних сум
на рахунок Державної виконавчої  служби,  а  з  моменту  стягнення
відповідних сум та зарахування таких сум  на  рахунок  позивача  у
відповідному банку.
 
     До того, ж якщо відповідачі вважають, що Державною виконавчою
службою  затримувались  грошові  кошти  на   своїх   рахунках   та
затягувалось перерахування відповідних сум стягувачу,  відповідачі
не позбавлені можливості звернутися до суду з відповідним  позовом
до Державної виконавчої служби.
 
     Також безпідставними є  посилання  відповідачів  на  дати  та
суми, які начебто відповідають датам та сумам стягнення  Державною
виконавчою службою боргу за рішенням  суду  на  користь  позивача,
виходячи з наступного.
 
     Відносно  наказу  арбітражного  суду  Одеської  області   від
23.04.2001 р. у справі № 17-4-11/4160 (№ 1): 16 вересня 2003 р.  -
50 000,00 грн.; 23 жовтня 2003 р. - 100 000,00 грн.; 28  листопада
2003 р. - 100 000,00 грн.; 25 лютого 2004 р. - 200 000,00 грн.; 27
жовтня 2004 р. - 200 000,00 грн.; 27 січня 2005 р. - 2 177  500,00
грн.;
 
     Відносно наказу господарського суду Одеської області  від  23
січня 2003 р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 (№ 2): 9  лютого  2005
р. - 16 209 134, 35 грн.; 09 лютого 2005 р. - 1 790 865, 65  грн.;
18 лютого 2005 р. - 19 608 178, 65 грн.
 
     Відносно наказу господарського суду Одеської області  від  22
лютого 2005 р. у  справі  №  17-4-22-19-14-11/01-3243  (№  3),  19
травня 2005 р. - 8 000 000,00 грн.; 2 червня 2005 р. - 131 797, 34
грн.
 
     В позовній заяві позивач  посилався  на  платіжні  доручення,
відповідно  до  яких  заборгованість  погашалася  через  примусове
стягнення  усіх  без  виключення  з  відповідачів  сум   Державною
виконавчою  службою  на  виконання  вище  перелічених  наказу  від
23.04.2001 р. у справі № 17-4-11/4160 та наказу від 23 січня  2003
р. у  справі  №  17-4-14-11/01-3243,  тобто  з  рахунку  Державною
виконавчої  служби  на   рахунок   позивача,   а   саме:   виплата
відповідачами боргу відповідно  до  наказу  від  23.04.2001  р.  у
справі № 17-4-11/4160 та наказу від 23 січня 2003 р.  у  справі  №
17-4-14-11/01-3243  здійснювалася  частками,  що   підтверджується
платіжними дорученнями:
 
     - на погашення суми боргу  по  наказу  від  23.04.2001  р.  у
справі № 17-4-11/4160 (2 992 500, 00 грн., з яких:  1  900  000,00
грн. номінальної  вартості  облігацій,  950  000,00  процентів  по
облігаціям, 142 500,00 грн. витрат по  держмиту):  №  U169268  від
04.08.2003 р. на суму 145 000,00 грн.; № U205890 від 19.08.2003 р.
на суму 20 000,00 грн.; № U3 79480 від 29.09.2003 р.  на  суму  50
000,00 грн.; № U51441 від 28.10.2003 р. на суму 100 000,00 грн.; №
U690391 від 03.12.2003 р. на суму 100 000,00 грн.; №  U165955  від
27.02.2004 р. на суму 200 000,00 грн.; № U1376648  від  05.11.2004
р. на суму 200 000,00 грн.; № U41531 від 31.01.2005 р. на  суму  2
177 500,00 грн.; Всього: 2 992 500,00 грн.;
 
     - на погашення суми боргу по наказу від 23 січня  2003  р.  у
справі № 17-4-14-11/01-3243 (35 817 313,00 грн., з  яких:  16  900
000,00 грн. номінальної вартості облігацій, 8 450 000,00 процентів
по облігаціям, 10  086  044,00  грн.  інфляції,  379  500,00  грн.
річних, 1 700,00 грн. витрат по держмиту  та  69,00  грн.  за  IТЗ
судового процесу): № U107100 від 14.02.2005  р.  на  суму  16  209
134,35 грн.; № U149660 від 22.02.2005 р. на  суму  19  608  178,65
грн.; Всього: 35 817 313,00 грн.;
 
     - стягнення ж по наказу від 22 лютого  2005  р.  у  справі  №
17-4-22-19-14-11/01-3243 взагалі не  є  предметом  даної  позовної
заяви.
 
     Нарахування суми індексу інфляції та 3 % річних у  доповненні
до позовної заяви у справі № 17-4-11/01-3243, позивачем  здійснено
виходячи з того, що виконавче  провадження,  відстрочка  виконання
рішення або будь-яке інше зупинення виконання судового рішення  чи
зупинення стягнення за наказом господарського суду не  впливає  на
нарахування індексу інфляції та 3% відсотків  річних,  виходячи  з
наступного.
 
     Ухвалою Господарського суду Одеської області  від  30.05.2003
р. у справі № 17-6-19-14-11/01-3243 зупинено стягнення за  наказом
господарського суду Одеської області від 23.01.2003 р. у справі  №
17-4-14-11/01-3243.
 
     Постановою Одеського апеляційного господарського суду від  18
листопада 2003  року  по  справі  №  17-6-19-14-11/01-3243  ухвалу
господарського суду Одеської області від 30.05.2003 р. у справі  №
17-6-19-14-11/01-3243 скасовано.
 
     Таким чином, ухвала господарського суду Одеської області  від
30.05.2003 р. у справі № 17-6-19-14-11/01-3243 діяла з  30.05.2003
р. по 18.11.2003 р., але при винесенні рішення господарським судом
Одеської    області    від    11.02.2004    р.    у    справі    №
17-6-19-14-11/01-3243   та   постанови   Одеського    апеляційного
господарського   суду   від   12.05.2004    р.    у    справі    №
17-6-19-14-11/01-3243  судом  не  було  прийнято  до  уваги   таке
зупинення виконання рішення, що діяло  більш  ніж  п'ять  місяців.
Вищим  господарським  судом  України  підтверджено   правомірність
нарахування  індексу  інфляції  та  3%  річних   за   весь   строк
прострочення основної суми заборгованості за облігаціями.
 
     Таке неврахування судом строку,  на  який  виконання  рішення
було зупинено, при винесенні рішення по стягненню  з  відповідачів
донарахованих позивачем сум індексу інфляції  та  3  %  річних  на
основну суму заборгованості за облігаціями, є доказом того,  що  в
період дії відстрочки чи  зупинення  виконання  рішення  суду,  що
запроваджується на користь відповідача,  індекс  інфляції  та  три
проценти річних продовжують нараховуватися на  суму  простроченого
основного зобов'язання за весь строк такого прострочення незалежно
від події відстрочення чи зупинення судового рішення.
 
     Оцінюючи  надані  докази  в  сукупності,  господарський   суд
вважає,  що  позовні  вимоги  цілком  обгрунтовані,   відповідають
фактичним обставинам справи та вимогам  чинного  законодавства,  у
зв'язку з чим підлягають задоволенню.
 
     У зв'язку з тим, що спір виник  внаслідок  неправомірних  дій
відповідача, згідно ст. ст. 44, 49  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , судові витрати відносяться за рахунок
відповідачів солідарно.
 
     Керуючись ст.ст. 610,612,625 Цивільного кодексу України
  ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        ,
   ст.ст. 35,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу
                    України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
                          В И Р I Ш И В:
 
     1. Позов Компанії "Ліндселл Ентерпрайзис Лімітед" до Одеської
міської  ради,  Виконавчого  комітету  Одеської  міської  ради  та
Управління фінансів Одеської міської ради про стягнення 4 985 523,
10 грн. -задовольнити у повному обсязі.
 
     2. СТЯГНУТИ з Одеської міської ради  (65004,  м.  Одеса,  пл.
Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691; р/р 25558122302 в  АКБ  "Морський
транспортний банк", МФО  328168),  Виконавчого  комітету  Одеської
міської  ради  (65004,  м.  Одеса,  пл.  Думська,  1;  код  ЄДРПОУ
04056919; р/р 2607001501  в  КБ  "Порто-Франко",  МФО  328180)  та
Управління фінансів Одеської міської ради (65004, м.  Одеса,  вул.
Жуковського, 13;  код  ЄДРПОУ  02315044;  р/р  25450129038  в  АКБ
"Морський транспортний банк",  МФО  328168)  на  користь  Компанії
"Ліндселл Ентерпрайзис  Лімітед"  (Lіndsell  Enterprіses  Lіmіted)
(Республіка Кіпр, м.  Нікосія,  2-4  Арх.,  Макаріос  III,  Авеню,
Кепітал Сентер, 9-й поверх; р/р 26003002257000 в АТ  "Каліон  Банк
Україна" в м. Києві, МФО 300379) солідарно  суму  трьох  відсотків
річних від суми основного боргу  по  облігаціям  Одеської  міської
позики 1997 року, нараховану за період з 20 січня 2004  р.  по  21
лютого 2005 р. включно у сумі 891 109  /вісімсот  дев'яноста  одна
тисяча сто дев'ять/ грн. 53 коп., індексу інфляції за період з  01
січня 2004 р. по 21 лютого 2005  р.  включно  у  сумі  4  094  413
/чотири мільйони дев'яноста чотири  тисячі  чотириста  тринадцять/
грн. 57 коп., витрат по сплаті  державного  мита  у  сумі  25  500
/двадцять п'ять тисяч п'ятсот/ грн.  00  коп.,  витрат  по  сплаті
послуг на інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу  у
сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
 
     Рішення  суду  набирає   законної   сили   після   закінчення
10-денного строку з дня його підписання.
 
     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
 
     Повний текст рішення підписано 13 червня 2006 р.
 
     Головуючий суддя Петров В.С.
 
     суддя Демешин О.А.
 
     суддя Семенюк Г.В.