ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"12" грудня 2006 р.
Справа № 16/175
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді
Коротченко Л.С. розглянувши матеріали справи № 16/175
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.
Світловодськ
до відповідача 1: Акціонерного комерційного банку
"Національний кредит" від імені якого діє філія АКБ "Національний
кредит" в м. Світловодськ, м. Світловодськ
до відповідача 2: Державного підприємства "Iнформаційний
центр" Міністерства юстиції України в особі Кіровоградської філії,
м. Кіровоград
про стягнення 200 000 грн.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1;
від відповідача 1 - Мігачова Ю.Д., довіреність № 10 від
10.01.06р.,
від відповідача 1 - Загоруйко А.А., довіреність № 31 від
27.01.06;
від відповідача 2 - участі не брав;
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 пред'явлено позов до
Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" від імені
якого діє філія АКБ "Національний кредит" в м. Світловодськ
(далі - Реєстратор) про відшкодування спричиненої шкоди в розмірі
200 000 грн.
Ухвалою господарського суду від 27.10.2006 р. за клопотанням
позивача до участі у справі залучено в якості іншого відповідача
(відповідача 2) - Державне підприємство "Iнформаційний центр"
Міністерства юстиції України.
Заявою від 12.12.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги,
просить стягнути з відповідача 1 на користь позивача 200 000 грн.
заподіяної шкоди.
Відповідач 1 у наданому до суду відзиві заперечив вимоги
позивача, посилаючись на те, що відповідачем як реєстратором було
правильно задано параметри пошуку для отримання витягу з
Державного реєстру застав рухомого майна.
Залучений у справі відповідач 2 також надав до суду відзив,
яким заперечив позовні вимоги позивача та зазначив, що відповідач
2 відповідно до п. 4.2. Угоди НОМЕР_2 про здійснення реєстратором
реєстрації застав рухомого майна від 13.11.2002 року відповідає
лише за збереження і недопущення спотворення інформації, що вже
внесена до Державного реєстру застав рухомого майна (далі -
Реєстр) реєстратором. Відповідач 2 вказав також на те, що
відповідачем 1 як реєстратором згідно укладеної між відповідачами
угоди не було знайдено записів про обтяження у Державному реєстрі
застав рухомого майна, оскільки не правильно задані реєстратором
параметри пошуку реєстраційного запису в Реєстрі.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, надіслав на
адресу суду телеграму з проханням продовжити розгляд справи без
участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази,
заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
22 липня 2004 року на Українській товарній біржі між
приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) та приватним
сільськогосподарським підприємством "Агро-Iнвест" (далі -
Продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу
(комбайну) ДОН-1500Б, д.н.з. 19490 АА, 2003 року випуску, №
двигуна НОМЕР_3, за номером НОМЕР_4 (далі - біржовий договір)
(а.с.11-12 том 1).
На підтвердження купівлі комбайну Продавцем було видано
Покупцю відповідну накладну НОМЕР_5 (а.с.13 том 1) та податкову
накладну НОМЕР_6 (а.с.14).
22.07.2004 р. позивач згідно квитанції до прибуткового
касового ордеру НОМЕР_7 до каси Продавця - ПСП "Агро-Iнвест" вніс
200 000 грн. за комбайн ДОН-1500 згідно біржового договору (а.с 25
том 1).
27.07.2004 р. позивач здійснив реєстрацію придбаного ним
комбайну, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію
машини (а.с. 24том 1).
11.11.2004 р. позивач уклав з ВАТ "Агро-Січ" договір на
оренду комбайну (а.с.51-52 том 2), згідно якого за актом
прийому-передачі передав останньому комбайн в оренду на строк по
30.12.2004 р., з можливою пролонгацією договору оренди (а.с.53 том
2).
01.03.2005 р. ВАТ "Агро-Січ" направив позивачу листа за вих.
НОМЕР_8, в якому повідомив про те, що комбайн, що знаходився в
оренді угнаний працівниками Приватбанку та виконавчої служби;
місцезнаходження комбайну не відомо, у зв'язку з чим є намір
звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою(а.с.79
том 2).
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що в той же
день до укладення договору він звернувся до реєстратора -
Світловодської філії АКБ "Національний кредит" про надання витягу
з Державного реєстру рухомого майна про реєстрацію застав рухомого
майна на заставодавця з кодом НОМЕР_11, з метою отримання
достовірної інформації, оскільки на порядність Продавця покластись
він не міг (а.с. 42-44 том 1).
Як зазначає сам позивач, витяг із Реєстру застав рухомого
майна мав пересвідчити його, що майно дійсно не знаходиться у
заставі, як стверджував Продавець комбайну - ПСП "Агро-Iнвест".
Позивач стверджує, що отриманий ним витяг з Реєстру застав
рухомого майна (далі - Реєстр) містив недостовірну, неправдиву та
неточну інформацію, оскільки не містив даних про наявність застави
комбайну. Наслідком цього, на думку позивача, є помилка
відповідача яка полягає в тому, що при формуванні витягу НОМЕР_9 з
Державного реєстру рухомого майна були невірно задані параметри
запиту при зверненні до зазначеного реєстру.
Посилаючись на ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач вважає, що факт здійснення
відповідачем 1 помилки при формуванні витягу з Державного реєстру
не потребує доказування, а тому неправомірні дії відповідача 1
призвели до майнової шкоди позивача.
Позивач просить на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
стягнути з відповідача 1 в повному обсязі 200
000 грн. завданої шкоди.
Дослідивши матеріали справи, господарський дійшов висновку
про відсутність правових підстав для задоволення позову,
враховуючи наступне.
22.07.2004 р. відповідачем 1, який згідно Угоди НОМЕР_2 про
здійснення реєстратором реєстрації застав майна від 13.11.2002 р.
(далі-Угода) (а.с.45-48 том 1), укладеної між Державним
підприємством "Iнформаційний центр" Міністерства юстиції України
(далі - Адміністратор або відповідач 2) та АКБ "Національний
кредит" в особі ФАКБ "Національний кредит" в м. Світловодськ
(далі - Реєстратор), видано витяг за номером 1458221 про те, що у
Державному реєстрі застав рухомого майна на 22.07.2004 року не
зареєстровані записи про заставу, у яких є наступні дані, а саме:
заставодавці, код платника податків - НОМЕР_11 (далі - витяг
НОМЕР_9). Вказаний витяг підписано реєстратором та засвідчено
підписом виконуючого обов'язки керуючого Гончар О.Ф. та печеткою
Реєстратора (а.с.15 том 1).
Як вбачається з витягу НОМЕР_9, наданого позивачу
Реєстратором 22.07.2004 року (а.с.15 том 1), до параметрів пошуку
вносились дані, а саме: код платника податків - НОМЕР_11, що
відповідає коду ЕДРПОУ Продавця - ПСП "Агро-Iнвест", що не
заперечують і позивач і відповідач 2 у справі, а також
підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру обтяжень
рухомого майна на запит органу державної влади НОМЕР_10
(а.с.120-128 том 1).
Відповідно до п. 5 прикінцевих та перехідних положень Закону
України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"
( 1255-15 ) (1255-15)
№ 1255-IУ від 08.11.2003 р. з наступними змінами та
доповненнями, ведення Державного реєстру застав рухомого майна,
створеного відповідно до Закону "України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
, припинено після початку діяльності Державного реєстру
обтяжень рухомого майна 02.08.2004 р.
У зв'язку з припиненням діяльності Державного реєстру застав
рухомого майна всі записи в реєстру були перенесені до Державного
реєстру обтяжень рухомого майна.
З наданих до суду відповідачем 2 матеріалів вбачається, що
пошук в Реєстрі застав рухомого майна здійснювався Реєстратором за
двома параметрами, а саме із зазначенням типу особи - фізична,
ідентифікаційний номер - НОМЕР_11 (а.с. 129 том 1), що є на його
думку не правильним. Відповідач 2 зазначає, що саме це і призвело
до того, що наявна в Реєстрі інформація знайдена не була.
Відповідач 1 у наданому до суду відзиві не погоджується з
тим, що пошук реєстратором в Реєстрі здійснювався за кодом
платника податку серед фізичних осіб, оскільки б в такому випадку
програмою було б видано помилку та не можливо було б отримати з
реєстру витяг НОМЕР_9. При цьому відповідач 1 зазначає, що при
роботі з програмним забезпеченням по веденню Державного реєстру
застав рухомого майна, Реєстратор користувався Посібником
користувача Державного підприємства "Iнформаційний центр"
Міністерства юстиції України (далі - Посібник), в якому викладено
відомості по структурі програмного забезпечення та детальний опис
користування системою, пунктом 3.3 якого передбачено, що при
введені різних значень в Панелі Параметрів Операцій, АРМ
Реєстратора контролює коректність вводу Реєстратора.
Підпунктом 3.1 пункту 3 Iнструкції про порядок реєстрації
застав рухомого майна в Державному реєстрі застав рухомого майна,
затвердженої наказом Міністерства юстиції України 26.02.99 №13/5
( z0123-99 ) (z0123-99)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
26.02.99 за № 123/341 (далі - Iнструкція), чинною на момент
надання Реєстратором витягу НОМЕР_9, передбачено, що витяг з
Державного реєстру, що свідчить про наявність або відсутність
запису про реєстрацію застави рухомого майна в Державному реєстрі,
фізичні та юридичні особи можуть одержати шляхом подання
письмового запиту (додаток 11) адміністратору або реєстратору
державного реєстру.
У запиті за підписом заявника зазначається одна з таких
відомостей (п. 3.2 Iнструкції):
- реєстраційний код запису в Державному реєстрі застав
рухомого майна;
- найменування та код в ЄДРПОУ для юридичної особи, що є
заставодавцем;
- прізвище, ім'я, по батькові або ідентифікаційний номер у
Державному реєстрі
фізичних осіб для фізичної особи, що є заставодавцем;
- серійний номер транспортного засобу, назва моделі, якщо
предметом застави
є транспортний засіб.
Будь яких відомостей або доказів про те, що позивач
22.07.2004 р. звертався до Реєстратора з відповідним запитом щодо
надання витягу з Реєстру застав рухомого майна відносно ПСП
"Агро-Iнвест" - продавця за біржовим договором до матеріалів
справи не надано.
На вимогу ухвали суду подати докази реєстрації запитів про
надання витягів з реєстру про заставу рухомого майна відповідачем
1 до суду подано витяг з книги обліку заяв, з якої вбачається, за
номером 228 від 22.07.2004 р. в ній міститься запис в графі
"Заявник" - "код НОМЕР_11, "Агроінвест", в графі "Результат
розгляду (прийнято - реєстраційний код;") - 1809-236. Відомостей
про реєстрацію саме запитів дана книга не містить.
Згідно до визначення поняття, що надано у п. 2 розділу
"Загальні положення" Порядку ведення Державного реєстру застав
рухомого майна, затвердженого Постановою КМ України № 1185 від
30.07.1998 ( 1185-98-п ) (1185-98-п)
р., чинного до 22.09.2004 р., тобто на
22.07.2004 р., запит - документ, складений будь-якою фізичною або
юридичною особою, який засвідчує їх бажання одержати витяг з
Державного реєстру про наявність або відсутність такого запису.
Відповідно до змісту підпункту 3.1 пункту 1 Iнструкції в
Книзі обліку заяв (зразок якої містить додаток № 3 до Iнструкції)
здійснюється реєстрація заяв застоводержателя або заставодавця про
реєстрацію в Державному реєстрі застав рухомого майна.
Що ж стосується реєстрації запитів, Iнструкцією така
реєстрація взагалі не передбачена. Вказана Iнструкція містить лише
встановлену форму запиту, яка визначена у додатку № 11 до
Iнструкції.
Позивачем не надано до суду ні самого запиту, на який він
посилається в позові, ні доказів, які б свідчили про те, що ним
такий запит 22.07.2004 р. було ним дійсно зроблено. Відомості про
існування запиту, спеціальна форма якого передбачена Iнструкцією,
з яким 22.07.2004 р., за доводами позивача, він звернувся до
Реєстратора, в матеріалах справи відсутні.
Доводи позивача в цій частині спростовуються і листом філії
АКБ "Національний кредит" в м. Світловодськ №06-457 від 23.09.2005
року, підписаним заступником керуючого філією Гончар О.Ф. (а.с. 89
том 1).
Зі змісту вказаного листа вбачається, що витяг з Державного
реєстру застав рухомого майна НОМЕР_9 з інформацією на платника
податку код НОМЕР_11 було надано на підставі особистого звернення
до філії ОСОБА_3; враховуючи, що до філії звернулась з запитом
ОСОБА_3 витяг з вказаного реєстру було надано саме їй; враховуючи
особисте звернення ОСОБА_3 філія позбавлена можливості надати
письмовий запит; на прохання заявника підпис працівника філії
відповідального за ведення Державного реєстру застав рухомого
майна було посвідчено в.о. керуючого Гончар О.Ф.
Отже, зміст даного листа свідчить про те, що заявником запиту
про надання витягу з Державного реєстру застав рухомого майна був
не позивач, а інша особа, сам витяг НОМЕР_9 видано також не
позивачу, що свідчить не на користь позивача.
Угодою НОМЕР_2, а саме пунктом її 2.2.2 визначено, що
реєстратор зобов'язаний надавати не завірені витяги з Державного
реєстру, що свідчать про наявність або відсутність у ньому запису
про заставлене рухоме майно. Тобто Реєстратор не зобов'язаний
видавати завірені витяги з Реєстру.
Виданий ОСОБА_3 витяг НОМЕР_9 засвідчено виконуючим обов'язки
керуючого філією Гончар О.Ф., що суперечить вимогам п. 2.2.2 Угоди
НОМЕР_2.
З наведеного вище слідує, що витяг НОМЕР_9 від 22.07.2004 р.
з Державного реєстру, на який посилається позивач в позові, видано
не позивачу та без дотримання процедури його видачі, встановленої
пунктом 3.1. Iнструкцією, що спростовує доводи позивача в цій
частині.
Враховуючи наведене, господарський суд позбавлений можливості
дійти висновку про те, що позивач, як він стверджує, до укладення
біржового договору 22.07.2004 р. отримав від відповідача 1
офіційні відомості щодо відсутності запису в Реєстрі про заставу
рухомого майна стосовно Продавця за біржовим договором. А тому
твердження позивача, що даний витяг належить до офіційних
відомостей є помилковим.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 34 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Позивачем на надано суду в якості належного доказу письмовий
запит, передбачений Iнструкцією, з яким він офіційно звертався до
відповідача 1 за отриманням витягу з Державному реєстрі застав
рухомого майна у визначеному законом порядку.
Крім того, позивач не довів, що дії відповідача мають
протиправний характер, позивачем не зазначено, яким саме
нормативним документам протирічать дії відповідача 1. Посилання
позивача як на доказ протиправності дій відповідача саме на
рішення суду не відповідає вимогам ст. 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки відсутня
необхідна умова участі у справах одних і тих самих сторін. Iнших
доказів протиправності дій відповідача 1 суду позивачем не надано.
Що ж стосується доводів відповідача 2, господарський суд
враховує, що вони базуються на положеннях Iнструкції, яка не
визначає певного порядку здійснення Реєстратором дій щодо введення
параметрів пошуку в Реєстрі з метою отримання витягу про наявність
або відсутність запису про заставу рухомого майна.
А тому господарський суд вважає, що в матеріалах справи
відсутні докази, на підтвердження доводів позивача про те, що
відповідачем 1 допущено помилку при введені параметрів пошуку в
Реєстрі, враховуючи те, що суду не надано встановленого порядку
задання параметрів для здійснення пошуку в Державному реєстрі, а
також визначення норм, які були Реєстратором порушено.
Позивачем не доведено у відповідності до вимог ст. 33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини, на які він посилається як на підставу свої вимог, а
тому є безпідставними доводи позивача щодо заподіяної йому шкоди.
Також не доведена належними доказами вина відповідача 1.
Господарський суд дійшов висновку про те, що збитки
відповідача виникли безпосередньо у зв'язку з тим, що
Продавець-ПСП "Агро-Iнвест" в супереч умов біржового договору та
ст. 659 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
при укладенні
договору купівлі-продажу не повідомив позивача як покупця про
право застави на комбайн. За наслідками визнання біржового
договору недійсним в судовому порядку Продавець не повернув
позивачу безпідставно отриманні грошові кошти в сумі 200 000 грн.,
з урахуванням того, що відпала правова підстава отримання цих
коштів. Однак позивач до Продавця з вказаними вимогами в судовому
порядку не звертався, що підтвердив і сам позивач в судовому
засіданні. Рішення суду, яким позивачу було відмовлено у
задоволенні позову про визнання його права власності на комбайн,
не позбавляло можливості позивача звернутися до суду з вимогами
про стягнення з Продавця коштів, які були сплачені позивачем за
комбайн.
Господарський суд робить висновок про те, що збитки позивача
не знаходяться у причинному зв'язку з діями відповідача 1 щодо
надання останнім витягу з Державного реєстру застав рухомого
майна.
Як на підставу відшкодування шкоди позивач посилається на ст.
1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до вказаної норми, майнова шкода, завдана
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її задала. Особа, яка завдала шкоди,
звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди
завдано не з її вини.
Отже, з припису вищезазначеної норми вбачається, що для
застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу
правопорушення: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність)
особи; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і
шкодою; вини особи, яка завдала шкоду.
Як стверджує позивач, майнова шкода полягає в зменшенні
майнової сфери потерпілого, що підтверджується наступним: сплатою
коштів за комбайн в сумі 200000 грн.; вилученні комбайну
працівниками ДВС; відсутності можливості повернути грошові кошти в
порядку реституції від ПСП "Агро-Iнвест", оскільки ПСП
"Агро-Iнвест" знаходиться на стадії ліквідації в процесі
банкрутства, про що стало відомо позивачу навесні 2006 р.;
відсутності у ПСП "Агро-Iнвест" майна, за рахунок якого можна
задовольнити вимоги; договір купівлі-продажу комбайну в судовому
порядку визнано недійсним; в судовому порядку позивачу відмовлено
у визнанні за ним права власності на комбайн.
Однак викладені позивачем доводи не свідчать про наявність
майнової шкоди позивача.
Позивач сплатив грошові кошти в сумі 200 000 грн. на підставі
договору купівлі-продажу Продавцю - ПСП "Агро-Iнвест", на
підтвердження чого позивачем до суду подано квитанцію до
прибуткового касового ордеру НОМЕР_7 (а.с.25 том 1). Придбаний
Покупцем комбайн фактично був отриманий позивачем, що
підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини (комбайна) від
27.07.2004 р., власником якої вказано позивача.
Рішенням господарського суду від 21.04.2006 року у справі №
5/133 договір купівлі-продажу НОМЕР_4 транспортного засобу,
комбайну ДОН-1500 Б, вчинений між продавцем - ПСП "Агро-Iнвест" та
покупцем ОСОБА_1, визнано недійсим та скасовано реєстрацію
комбайну; у задоволенні зустрічного позову фізичній особі -
підприємцю ОСОБА_1 про визнання права власності на комбайн
ДОН-1500Б та усуненні перешкод в користуванні цим комбайном
відмовлено (а.с.26-31 том 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, у разі недійсності правочину кожна із сторін
зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона
одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості
такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у
користуванні майном, виконаній послузі, - відшкодувати вартість
того, що одержало, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави
(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це
майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на
якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу комбайну визнано
недійсним на підставі рішення суду, що набрало законної сили,
позивачу належало право стягнення з Продавця безпідставно
отриманих грошових коштів в сумі 200 000 грн., однак своїм правом
позивач не скористався. Лише 16.08.2006 р., під час розгляду даної
справи, позивачем на адресу Продавця направлено лист з прохання
повернути безпідставно отриманні ним кошти за комбайн в сумі 200
000 грн. (а.с.75-79 том.1). Як зазначив представник позивача в
судовому засіданні, позивачем на вказаний лист відповіді отримано
не було, в судовому порядку ним це питання не вирішувалось.
Господарський суд вважає, що позивач своїми діями позбавив
себе можливості використати своє право на повернення безпідставно
сплачених ПСП "Агро-Iнвест" грошових коштів, а тому відсутні
підстави вважати, що позивачу заподіяна майнова шкода, оскільки
позивач мав можливість уникнути шкоди, однак він цим не
скористався.
Крім того, враховуючи наведене, господарський суд має
підстави зробити також висновок про те, що між діями відповідача 1
та збитками позивача відсутній причиний зв"язок.
Позивач стверджує, що збитки позивача безпосередньо пов'язані
з тим, що договір купівлі-продажу комбайну, на підставі якого
позивачем було здійснено оплату в сумі 200 000 грн., судом
визнаний недійсним, однак реституція в судовому порядку,
передбачена ст. 216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
застосована не була.
Господарський суд вважає, що у разі повернення позивачу ПСП
"Агро-Iнвест" сплачених йому коштів в сумі 200 000, предмет спору
у даній справі був відсутній.
Отже, наведене свідчить про те, що необхідні елементи складу
правопорушення відсутні, а тому відсутні правові підстави для
задоволення позову.
Як вбачається зі змісту рішення господарського суду,
підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним
встановлено те, що Продавець в порушення ст. 659 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не повідомив Покупця про право на
товар, що продається, тобто, про право застави на комбайн, що
згідно ст.ст. 229,230 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є
підставою для визнання правочину недійсним.
Дані обставини дають підстави стверджувати про те, що збитки
позивача у вигляді сплаченої ним вартості комбайну знаходяться у
причинному зв'язку з діями Продавця, який припустив порушення
закону.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду належними доказами обставини, на які
він посилається як на підставу своїх вимог. В діях відповідача 1
відсутній склад правопорушення, необхідний для відшкодування
шкоди.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про
те, що позовні вимоги до відповідача 1 є безпідставними, в
задоволенні позову з підстав зазначених в позові слід відмовити.
Враховуючи те, що позовні вимоги згідно поданої до суду
12.12.2006 р. позивачем заяви про уточнення позовних вимог до
відповідача 2 відсутні, в цій частині в позові слід також
відмовити.
Господарський суд вважає помилковим посилання позивача на
застосування ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки сторони у даній справі та у справі № 5/133
не є тими ж самими.
Заявлене відповідачем 1 клопотання про залучення до участі у
справі в якості належного відповідача "Агро-Iнвест" не підлягає
задоволенню, оскільки викладені в клопотанні доводи, відповідно до
ч.1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не належать до достатніх підстав.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати у справі покладаються на
позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
ВИРIШИВ :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення
господарського суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно
до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено
до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку
встановленому Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя
Л. С. Коротченко