ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/17873/17
адміністративне провадження № К/9901/60964/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/17873/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний НЕКСТ України" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування рішення, повернення надмірно сплачених коштів, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 14.05.2018 (суддя Каракашьян С.К.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 (головуючий суддя Троян Н.М., судді: Костюк Л.О., Файдюк В.В.),
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Електротехнічний НЕКСТ України" звернулося до адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 22.08.2017 №КТ-UA100110-0341-2017, також позивач просив повернути з Державного бюджету України ТОВ "Електротехнічний НЕКСТ України" надмірно сплачені кошти у сумі 48370,68грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду місті Києва від 14.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міська митниця Державної фіскальної служби звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі №826/17873/17 за касаційною скаргою митного органу.
Ухвалою суду від 27.06.2022 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 28.06.2022.
В обґрунтування касаційної скарги митний орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. На думку відповідача, позивач не правильно визначив відповідно до УКТ ЗЕД коду товару - 5608 19 30 00 - текстильні товари та текстильні вироби, група: вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати і вироби з них, товарні позиції: сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів, що передбачає ставку мита 5%. Товар, який ввозився позивачем було ідентифіковано митним органом, як полотна трикотажні основ`язаного переплетення із ниток поліетилену 100%, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД 6005 32 90 00 зі ставкою мита 8%. Відповідач зазначає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не взято до уваги докази та не надано правову оцінку доводам митного органу. Як вказує відповідач, в ході судового розгляду, судом першої інстанції не було витребувано експертний висновок, що знаходився в матеріалах справи, на який орган доходів і зборів посилався при прийнятті рішення щодо класифікації товару, а також не прийняв до уваги доводи митного органу, не розуміючи норми митного законодавства. Відповідач вважає, що колегія суддів апеляційного суду повинна була прийняти до уваги митний експертний висновок, який є достатнім доказом правильності прийнятого Митницею рішення про визначення коду товару. У свою чергу, проведення експертного дослідження КНДІСЕ за заявою позивача було здійснено без будь-яких доказів того, що це саме той товар, що надавався митним органам для здійснення митного контролю, не підтверджено доказами, що експертизу здійснено на підставі проб (зразків), направлених посадовою особою Київської міської митниці. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про наявність підстав для скасування рішення Митниці про визначення коду товару.
Позивач скористався процесуальним правом та надав відзив на касаційну скаргу митного органу. Товариство вказує, що вважає доводи Митниці необґрунтованими, дії відповідача щодо зміни коду УКТ ЗЕД товару є протиправними, оскільки ввезені товари відповідають визначальним характеристикам, відповідно до Розділу ХІ Митного тарифу України. Фасадні будівельні сітки, зразки яких представлені позивачем для проведення товарознавчих експертних досліджень за своєю структурою та властивостями відповідають визначенню ниткопрошивних нетканих полотен та відносяться до товарної групи 56 товарної позиції 5608 підпозиції 5608 19 30 00 УКТ ЗЕД. На думку позивача, при ввезенні товару було вірно зазначено код товару, товар визначено у відповідності до його якостей та властивостей, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
У запереченні на відзив митний орган зазначає, що у касаційній скарзі виклав свою позицію, відповідно до норм діючого законодавства. Товар правильно ідентифіковано, як полотна трикотажного основ`язного переплетення з ниток поліетилену 100%. Також, відповідач вважає, що експертизу за заявою позивача проведено експертом, у якого не має відповідної кваліфікації. Враховуючи зазначене, відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 14.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №826/17873/17, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Електротехнічний НЕКСТ України" відповідно контракту від 10.01.2014 здійснило поставку на митну територію України товару фірми Shandong Jinguan Net Co. LTD, а саме:
сітка захисна, затіняюча, щільність 80 г/кв.м, 3.0х50 м, HDPE, зелена -420 рулони, артикул - an000022;
сітка захисна, затіняюча, щільність 60 г/кв.м, 3.0х50 м, HDPE, темно-зелена -630 рулони, артикул - an000019;
сітка захисна, затіняюча, щільність 95 г/кв.м, 1,9х50 м, HDPE, зелено-чорна -372 рулони, артикул - an000007;
сітка захисна, затіняюча, щільність 95 г/кв.м, 3,0х50 м, HDPE, зелено-чорна -330 рулони, артикул - an000001.
Товариством подано до Київської міської митниці ДФС 24.07.2017 електронну митну декларацію №UA100000/2017/848623 з вказаним кодом товаром відповідно до УКТ ЗЕД коду товару 5608 19 30 00 - текстильні товари та текстильні вироби, група:вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати і вироби з них, товарні позиції: сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів, що передбачає ставку мита 5%, з відповідною сумою митного оформлення в розмірі 306917,45грн.
Київською митницею ДФС, на підставі результатів проведених експертних досліджень, характеристик товару, прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-100270001-0341-2014 та класифіковано товар за кодом УКТ ЗЕД 6005 32 90 00 - полотна трикотажні основ`язаного переплетення із ниток поліетилену 100%, ставка мита 8%.
Вважаючи рішення митного органу про визначення коду товару протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 22.08.2017 №КТ-UA100110-0341-2017;
повернути з Державного бюджету України ТОВ Електротехнічний НЕКСТ України надмірно сплачені кошти, а саме: суму в розмірі 48370,68грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не довів порушення діючого законодавства з боку позивача при декларуванні наведеного вище товару та не довів наявності підстав для зміни коду товару, що ввозиться позивачем, тому слід скасувати рішення про визначення коду товару. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів в розмірі 48370грн 68коп. відмовлено.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17)
) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України (2755-17)
та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з положеннями статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД .
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів митні органи використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (674-20)
, яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, запровадженої Всесвітньою митною організацією та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕТ провадиться з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД (стаття 69 МК України).
Відповідно до пункту 3 глави Основні правила інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України (далі - Митний тариф України), що є додатком до Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII, у разі коли з будь-яких інших причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
Згідно з пунктом 3 глави Основні правила інтерпретації УКТЗЕД товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Пунктом 6 глави Основні правила інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
У справі, що розглядається, позивачем у митній декларації відповідно до УКТ ЗЕД визначений код товару - 5608 19 30 00, що передбачено Розділом ХІ: текстильні товари та текстильні вироби, група:вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати і вироби з них, товарні позиції: сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів.
Згідно з Наказом від 14 січня 2014 року № 15 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначено, що до групи 56 включається ряд текстильних виробів спеціального характеру, наприклад, вата, повсть, неткані матеріали, спеціальна пряжа, мотузки та деякі вироби з цих матеріалів.
Для віднесення товару до певного коду УКТЗЕД, товар має відповідати опису, який надається у поясненнях до УКТЗЕД.
У Поясненнях до УКТ ЗЕД визначені наступне описання: 1.Сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів: Ці вироби є відрізками сіток, тобто являють собою плетений матеріал з вічками, виготовленими вручну чи на машині. Вони відрізняються від сіткових виробів товарної позиції 5804 тим, що виготовлені з шпагатів, мотузок або канатів товарної позиції 5607; 2. Готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів: на відміну від виробів, віднесених до пункту 1 вище, готові вироби цієї групи можуть бути виготовлені з ниток і вічка можуть бути одержані плетінням або інакше. Готові сітки вважаються сітками незалежно від того, чи готові вони для використання, виготовлені безпосередньо за формою, складені з частин сіток чи ні. Наявність рукояток, кілець і вантажів, поплавців, шнурів та інших пристосувань не впливає на класифікацію виробів цієї групи. Готові сітки цієї товарної позиції обмежуються такими сітками, які не включаються до інших більш конкретних товарних позицій УКТЗЕД. До цієї товарної позиції включаються рибальські сітки, камуфляжні сітки, театральні декораційні сітки, сітки безпеки, сітчасті господарські сумки та аналогічні сітки для перенесень (наприклад, для тенісних чи футбольних м`ячів), гамаки, сітки повітряних куль (аеростатів) або дирижаблів, захисні сітки від комах і т.д. Вироби цієї товарної групи включаються до неї, навіть якщо вони просочені (наприклад, для запобігання від атмосферних явищ, води).
У відповідності до пунктів 9, 10 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 (z1085-12)
, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.
Суди вказали, що з метою перевірки заявлених характеристик товару відповідачем підготовлений запит для проведення досліджень у Департаментів податкових та митних експертиз ДФС та отримано експертний висновок від 17.08.2017 №142005703-0604, де вказано, що ідентифікувати дані проби товару як готова сітка можливо лише за достовірною інформацією щодо сфери застосування.
При цьому, суди вважали, що з висновків такого експертного дослідження ДФС неможливо достовірно прийти до остаточної думки про те, що досліджувані зразки товару відносяться до товарів 6005 Полотна основов`язальні (включаючи вироблені на в`язальних машинах для виготовлення галунів).
Також, у матеріалах справи наявний експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження від 29.11.2017 №21572/17-53, відповідно до якого товар, що був завезений на митну територію України згідно контракту від 10.01.2014 №01-01/2014 відповідає визначеним характеристикам, що розглядаються у Розділі ХІ: текстильні товари та текстильні вироби, група:вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати і вироби з них, товарні позиції: сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів
Судом апеляційної інстанції розглянуто доводи відповідача, які він також наводить у касаційній скарзі, що у матеріалах справи відсутні докази, що проведення дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз здійснено на підставі проб (зразків), направлених посадовою особою Київської міської митниці ДФС.
Колегія суддів такі доводи не прийняла до уваги, оскільки експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.11.2017 №21572/17-53 здійснювався на підставі каталогу фірми-фабрики Shandong Jinguan Net Co. LTD, зразків сіток захисної, копії ВМД, копії рішення про визначення коду товару, копії пакувального листа, комерційного інвойсу та інших документів, які подавались для митного оформлення товару позивачем до митного органу. Проведення дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз відбувалось після здійснення митного контролю та винесення відповідачем спірного рішення про визначення коду товару.
У запереченні на відзив на касаційну скаргу митний орган підставою для скасування судових рішень вказує невідповідність експерта необхідним вимогам. Зокрема, відповідач вважає, що експертизу за заявою позивача проведено особою, яка не має на те законних підстав, оскільки експертне дослідження проведено експертом, яка має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів", та не наділена повноваженнями на дослідження властивостей і характеристик, визначальних для класифікації товару згідно УКТ ЗЕД.
Необхідно враховувати, що позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, повноважність якого не ставиться під сумнів. Інститут вважав доцільним доручити проведення експертизи відповідному експерту. Таким чином, позиція відповідача про кваліфікацію та повноваження експерта на основі співставлення назви спеціальності, яка не має бути тотожною експертному товарознавчому дослідженню, не приймається Судом до уваги і не може бути розглянута через, зокрема, але не виключно, безпідставність.
Судами враховано, що як передбачено нормою статті 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 КАС України.
Стаття 90 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги опис та призначення представленого позивачем до митного оформлення товару, експертні висновки, суди вважали правильним код товару, визначений Товариством. Правильність визначення коду товару у спірному рішенні, митним органом не доведена.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.
Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Натомість доводи відповідача зводяться виключно до переоцінки доказів та встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Як встановлено нормами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Крім того, Суд вважає необхідним наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.
Як вбачається, у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.
Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 14.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №826/17873/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду