ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
07.12.06 Справа № 5/1846-19/347
За позовом ДПІ Франківському районі м. Львова, м. Львів;
До Відповідача-1: ПП"Матрікс", м. Скалат Тернопільської області;
До Відповідача-2: ПП "Комерційний центр "Олімп", м. Львів;
Про визнання недійсним господарського зобов'язання від 01.09.2005р.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання Вахняк О.Є.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача : Сивак В.М.- гол. держ.подат.інспектор (дов. №21458/9/10 від 02.11.2005р.);
Відповідача-1: не з'явився;
Відповідача-2: Ткаченко М.І., пред. (дов. від 07.11.2006р.) Іваночко С.С.- директор;
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ДПІ Франківському районі м. Львова, м. Львів до Відповідача-1: Приватного підприємства"Матрікс", м. Скалат Тернопільської області та Відповідача-2: Приватного підприємства "Комерційний центр "Олімп", м. Львів про визнання недійсним господарського зобов'язання від 01.09.2005р.
Обставини справи:
Ухвалою від 09.10.2006р. судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у попередньому засіданні на 09.11.2006р.
09.11.2006р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідній ухвалі.
28.11.2006р. судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представники Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та аргументували їх наступним аргументами:
Між ПП "Комерційний центр "Олімп", м.Львів та ПП "Матрікс", м.Скалат укладено угоду від 01.09.2005р. №01/09 купівлі-продажу шкіри ВРХ на суму 68 382,00грн. в т.ч. ПДВ 11 397,00грн., що підтверджується податковою накладною від №1 03.10.2005р. На підставі зазначеної податкової накладної ПП "Комерційний центр "Олімп" до податковго кредиту віднесено ПДВ в сумі 1139,00грн.
Відповідно до листа ДПІ у Підволочинському районі Тернопільської області ПП "Матрікс" звітується з нульовими показниками ( декларація з ПДВ за жовтень 2005р. подана з нульовими показниками).
Таким чином, сума ПДВ контрагентом ПП "Комерційний центр "Олімп" у складі податкових зобов"язань не відображена.
Представник Відповідача подав Заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та пояснив наступне:
Правомірність дій за господарським зобов"язанням, яке виникло мідж ПП "КЦ "Олімп" та ПП "Матрікс" підтверджено Угодою купівлі-продажу шкір гов"яжих, укладеною 01.09.2005р. №1/09.
Усі зобов"язання за вищевказаною угодою ПП "КЦ "Олімп" виконало належним чином: отримано товар, згідно накладної №1 від 03.10.2005р. на суму 68382,00грн., в т.ч. ПДВ 11397,00грн., складеної відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
, здійснено оплату постачальнику грошовими коштами, що підтверджується платіжними дорученнями: №357 від 04.10.2005р. на суму 15000,00грн. № 355 від 06.10.2005р. на суму 35000,00грн., №357 від 06.10.2006р. на суму 18382,00грн.
Вищевикладене вказує на відсутність у діях ПП "КЦ "Олімп" мети, яка б суперечила інтересам держави і суспільства, кримінальна справа проти посадових осіб - керівників ПП "Олімп" не порушувалась.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників Сторін, з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, суд встановив наступне:
Між ПП "Комерційний центр "Олімп" та ПП "Матрікс" укладено угоду від 01.09.2005р. №01/09 купівлі-продажу шкіри ВРХ на суму 68 382,00грн. в т.ч. ПДВ 11 397,00грн., що підтверджується податковою накладною від 03.10.2005р. №1 та накладною від 03.10.2005р. №1.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недодержання в момент її вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного Кодексу, у якій містяться загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності угоди:
- зміст угод не може суперечити Цивільному Кодексу України (435-15)
, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника угоди має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- угода має бути спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею.
Невиконання стороною угоди обов"язків щодо подання звітності і сплати податків не є підставою для визнання угоди недійсною.
Невиконання чи неналежне виконання однією із сторін зобов"язань, що не становлять змісту угоди, також не є підставою для визнання її недійсною.
У позовній заяві Позивач стверджує, що господарське зобов"язання, яке виникло між Відповідачами, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст. 207 Господарського кодексу України.
Судом встановлено, що застосування норм цієї статті є неправильним, оскільки дана стаття чітко визначає, що вищезазначені наслідки визнання зобов'язання недійсним можуть застосовуватись лише у випадку, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки представником Позивача не доведено факту наявності умислу при укладенені договору (угоди).
У відповідності до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
,- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно із вимогами ч.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",- валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Правомірністю формування валових витрат є факт отримання товару. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається оприбуткування платником податку товарів.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, усі вимоги, встановлені ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо формування податкового кредиту, ПП "КЦ Олімп" виконано, оскільки головною умовою отримання права на податковий кредит є наявність податкової накладної.
Право ПП "КЦ Олімп" на податковий кредит за придбаними гов"яжими шкірами у ПП "Матрікс" підтверджено належним чином оформленою податковою накладною №1 від 03.10.2005р. на суму 68382,00грн. в т.ч. ПДВ 11397,00грн., що не заперечується Позивачем.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
сума ПДВ Відповідачем-2 включена до ціни товару, є податковим зобов"язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.
Тому ПП "КЦ Олімп" правомірно віднесло до податкового кредиту суму 11397,00грн. за вищевказаною податковою накладною.
Сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги необгрунтованими, не доведеними матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6-12, 69-71, 86, 137, 158, 159-163, 167 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15)
,
суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України (2747-15)
.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Левицька Н.Г.