640/10586/20 Про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку - 23.02.2022 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ23 лютого 2022 року м. Київсправа № 640/10586/20адміністративне провадження № К/9901/11657/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/10586/20

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

до Київського національного університету технологій та дизайну

про застосування заходів реагування,

за касаційною скаргою Київського національного університету технологій та дизайну

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року

(суддя Бояринцева М.А.)

і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2021 року (головуючий суддя: Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.).

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - "ГУ ДСНС у місті Києві") пред`явило позов до Київського національного університету технологій та дизайну (далі - "Університет"), в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень цокольного та 14 поверхів гуртожитку №8 Київського національного університету технологій та дизайну (місце знаходження юридичної особи: вулиця Немировича-Данченка, 2, місто Київ, код ЄДРПОУ: 02070890) розташованого за адресою: вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2-Л у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит та вхідні двері приміщень цокольного та 14-го поверхів гуртожитку №8.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час позапланової перевірки Київського національного університету технологій та дизайну на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС у місті Києві виявило ряд порушень вимог галузевих нормативно-правових актів, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2021 року, позов задоволено частково.

Застосовано до Київського національного університету технологій та дизайну (01011, місто Київ, вулиця Немировича-Данченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 02070890) заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень цокольного та 14 поверхів гуртожитку №8 Київського національного університету технологій та дизайну, розташованого за адресою: вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2-Л у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Університетом вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 14 лютого 2020 року №101, яким зафіксовано 24 порушення, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Судами було також встановлено, що Університет не заперечував факт наявності на момент перевірки порушень, зафіксованих відповідним актом позапланової перевірки. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що Університет не ініціював проведення позапланової перевірки з метою фіксації факту усунення порушень галузевого законодавства, про які зазначає відповідач.

До того ж, окружний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що надані відповідачем докази, які, на його думку, свідчать про підтвердження усунення виявлених порушень частково не приймаються до уваги, оскільки надані фототаблиці неможливо ідентифікувати з приміщеннями відповідача. Більше того, як зазначили суди попередніх інстанцій навіть докази часткового усунення виявлених порушень, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не підтверджують виконання вимог галузевого законодавства у повній мірі.

Оцінивши зафіксовані в акті перевірки порушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому наявні підстави для вжиття заходів реагування, ініційовані ГУ ДСНС у місті Києві.

Одночасно, окружний суд, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив про безпідставність позовних вимог в частині накладання печаток на вхідні двері приміщень цокольного та 14-го поверхів гуртожитку №8, оскільки у такому разі неможливим буде усунення виявлених порушень. А тому, в цій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою на них.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У квітні 2021 року Київський національний університет технологій та дизайну подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2021 року, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - " КАС України (2747-15) "), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі Університет зазначає про застосування судом попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №826/14758/17 щодо необхідності надання мотивованої оцінки судом кожному аргументу, наведеного учасником справи, а також мотивів відхилення таких доводів та аргументів; від 19 березня 2020 року у справі №140/2323/19 щодо дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, а також щодо дотримання принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які слугують підставою для їхнього застосування; від 19 травня 2020 року у справі №420/5156/18 щодо застосування крайнього заходу реагування у разі, якщо порушення реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Верховним Судом ухвалою від 19 квітня 2021 року було відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України (5403-17) , Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , Положення про ГУ ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 4 лютого 2013 року №3, доручення Прем`єр-Міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №2-17767/261 і доручення ДСНС України від 11 грудня 2019 року №02-1776/261, ГУ ДСНС у місті Києві видано наказ від 13 грудня 2019 року №1076 "Про проведення позапланових перевірок".

Згідно із наказом від 13 грудня 2019 року №1076 "Про проведення позапланових перевірок" державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку Київського національного університету технологій та дизайну, код ЄДРПОУ: 02070890, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2-Л у Облонському районі міста Києва, щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу від 13 грудня 2019 року №1076 "Про проведення позапланових перевірок" видано посвідчення від 3 лютого 2020 року №1257 на проведення перевірок приміщень Університету, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2-Л у Облонському районі міста Києва.

Перед початком перевірки інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 3 лютого 2020 року №1257 і службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого, копію якого отримав завідуючий гуртожитком №8 Університету, про що здійснено відповідну відмітку у посвідчені.

В ході проведеної перевірки Університету виявлено наступні порушення:

1. приміщення у повному не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) в порушення додатку А (обов`язковий) ДБН В.2.5-59-2014, що є порушенням пункту 1.2. глави 1 розділу V ППБУ;

2. тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання в порушення пункту 5.8 ДБН В.2.5- 59-2014, що є порушенням пункту 1.2. глави 1 розділу V ППБУ;

3. у приміщенні кімнат та цокольному поверсі застосовуються пожежні сповіщувачі без наявності сертифіката відповідності, що є порушенням пункту 7 розділу І ППБУ;

4. двері приміщення електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30 в порушення пункту 6.31 таблиці 2 ДБН В. 1.1-7:2016, що є порушенням пункту 1.24. глави 1 розділу VI ППБУ;

5. у загальних коридорах на підлозі шляхів евакуації влаштовано перепади висот в порушення пункту 7.3.8. ДБН В.1.1-7:2016, що є порушенням пункту 2.23. глави 2 розділу III ППБУ;

6. не всі двері, які ведуть до сходової клітки та вестибюля (фойє) 1-го поверху обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах, що є порушенням пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ;

7. у цокольному поверсі електророзетка та вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу не менше ніж на 0,01 метра, що є порушенням пункту 1.17. глави 1 розділу IV ППБУ;

8. у цокольному поверсі та загальних коридорах допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням пункту 1.8. глави 1 розділу IV ППБУ;

9. система протипожежного захисту (насоси-підвищувачі та кнопки їх дистанційного пуску внутрішнього протипожежного водопроводу) знаходиться у непрацездатному стані, що є порушенням пункту 2.2. глави 2 розділу III ППБУ;

10. у цокольному поверсі клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинку через огороджувальну конструкцію з нормованою межею вогнестійкості менший, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), що є порушенням пункту 2.4. глави 2 розділ III ППБУ;

11. на поверхах, у цокольному поверсі не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для їх візуального огляду без розкривання, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;

12. у житлових кімнатах на видимих місцях не вивішено: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки, що є порушенням пункту 5.1. глави 5 розділу VI ППБУ;

13. не перевірено надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання з реєстрацією результатів у журналі, що є порушенням пункту 2.3. глави 2 розділу V ППБУ;

14. у електророзподільних коробках та цокольному поверсі та загальних коридорів з`єднання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6. глави 1 розділу IV ППБУ;

15. на 1, 13 і 14-му поверхах оздоблення стін коридору виконано матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 в порушення пункту 7.3.3. ДБН В.1.1-7:2016, що є порушенням пункту 2.23. глави 2 розділу III ППБУ;

16. на 1, 13, 14-му поверхах отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках засклені та закладені, що є порушенням пункту 2.37. глави 2 розділу III ППБУ;

17. у кімнатах і цокольному поверсі світильники підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи, що є порушенням пункту 1.18. глави 1 розділу IV ППБУ;

18. у цокольному поверсі та кабінетах світильники експлуатуються зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням пункту 1.18. глави 1 розділу IV ППБУ;

19. у цокольному поверсі пожежний кран-комплект не розміщений у вбудованій або навісній шафі, яка має отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;

20. на цокольному поверсі допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, що є порушенням пункту 1.18. глави 1 розділу IV ППБУ;

21. капітальний ремонт приміщень на 14-му поверсі здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, що є порушенням пункту 21 розділ II ППБУ;

22. жоден пожежний кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;

23. навісні шафи, де розміщено кран-комплекти, не пристосовані для їх візуального огляду без розкривання, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;

24. система протипожежного захисту (система димовидалення) знаходиться у не робочому стані, що є порушенням пункту 1.1. глави 1 розділу V ППБУ.

Ці порушення зафіксовані в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14 лютого 2020 року №101.

Акт від 14 лютого 2020 року №101 завідувач гуртожитком Моложава Н.В. отримала 14 лютого 2020 року, з якого вбачається, що зауважень він не містить.

Позивачем також прийнято постанову КИ №053020 про накладання адміністративного стягнення від 20 лютого 2020 року.

Апеляційним судом також встановлено, що відповідач не заперечує наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України (далі - "КЦЗ України") визначено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно із частиною третьою статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12 частини першої статті 67 КЦЗ України).Частиною першою статті 68 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.Частиною першою статті 70 КЦЗ України визначено підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - "Закон") державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.Частиною п`ятою статті 4 Закону передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.Приписами статті 6 Закону передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону).Згідно із частиною шостою статті 7 Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052 (1052-2015-п) , основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30 грудня 2014 року №1417 (далі - ППБУ) передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховним Судом ухвалою від 19 квітня 2021 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі Університет зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №826/14758/17, від 19 березня 2020 року у справі №140/2323/19, від 19 травня 2020 року у справі №420/5156/18.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до Університету заходів реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень цокольного та 14 поверхів гуртожитку №8 Київського національного університету технологій та дизайну, розташованого за адресою: вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2-Л у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит.

Суди попередніх інстанцій, аналізуючи викладені правові норм дійшли правильного висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Суди попередніх інстанцій, в оскаржуваних рішеннях виходили з того, що сукупність виявлених перевіркою порушень створювали загрозу життю і здоров`ю людей, що є підставою для застосування судом заходів реагування. Одночасно, суди враховували, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі. Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Зокрема, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень повною мірою. До того ж, суди акцентували увагу на тому, що об`єктом перевірки в цьому випадку був гуртожиток, який за своїм функціональний призначенням передбачає наявність великої кількості людей, які постійно проживають у ньому.

З такими висновками судів попередніх інстанцій Верховний Суд погоджується і вбачає обґрунтованими судові рішення про часткове задоволення позову.

До того ж, колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Університетом виявлених порушень.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Також, Верховний Суд зауважує, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Університету.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №826/14758/17, від 19 березня 2020 року у справі №140/2323/19, від 19 травня 2020 року у справі №420/5156/18, оскільки скаржником у касаційній скарзі не наведено норм матеріального чи процесуального права, які саме неправильно застосовані судами попередніх інстанцій та щодо застосування яких містився б висновок у вказаних постановах.

До того ж, Верховний Суд акцентує увагу на тому, що справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

Верховний Суд критично ставиться до доводів скаржника в аспекті того, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено протилежне.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За таких обставин відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду