340/3304/21 Про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом про визнання платника податків суб`єктом господарювання, що відповідає критеріям ризиковості - 05.01.2023 Прийняття

за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрклінінг" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Шальєвої В. А., Білак С. В., Олефіренко Н. А.) від 18 жовтня 2022 року,

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне підприємство "Укрклінінг" звернулося до суду першої інстанції з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №2268899/43081753 від 28 грудня 2020 року, №2268900/43081753 від 28 грудня 2020 року,№2268897/43081753 від 28 грудня 2020 року, №2268898/43081753 від 28 грудня 2020 року, №2268924/43081753 від 28 грудня 2020 року, №2268928/43081753 від 28 грудня 2020 року,№2268923/43081753 від 28 грудня 2020 року, №2268925/43081753 від 28 грудня 2020 року,№2268926/43081753 від 28 грудня 2020 року, №2401077/43081753 від 15 лютого 2021 року, №2401075/43081753 від 15 лютого 2021 року, №2401074/43081753 від 15 лютого 2021 року, №2401076/43081753 від 15 лютого 2021 року;

- зобов`язання зареєструвати податкові накладні №1 від 31 жовтня 2020 року, №2 від 31 жовтня 2020 року, №3 від 31 жовтня 2020 року, №4 від 31 жовтня 2020 року, №1 від 16 листопада 2020 року, №2 від 30 листопада 2020 року, №3 від 30 листопада 2020 року, №4 від 30 листопада 2020 року, №6 від 30 листопада 2020 року, №3 від 31 грудня 2020 року, №4 від 31 грудня 2020 року, №5 від 31 грудня 2020 року, №6 від 31 грудня 2020 року, складені позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року позов задоволено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) в частині сплати судового збору.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

6. 22 липня 2022 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року справу витребувано із суду першої інстанції.

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подання документу про сплату судового збору; подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

9. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору з підстав неможливості його сплати у встановлений термін. Також скаржник просив суд врахувати обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, викладене в клопотанні про поновлення процесуального строку від 21 липня 2022 року (яке було ним додане до апеляційної скарги). У зазначеному клопотанні скаржник вказував на те, що вже звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, однак останню було повернуто ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року. Крім того, скаржник зауважив, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року отримав електронною поштою 13 липня 2022 року, а повторну апеляційну скаргу подав 21 липня 2022 року.

10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

11. Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

13. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

14. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

16. Так, апеляційний суд зауважив, що встановлений строк на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року закінчився 19 травня 2022 року. З моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло три місяці, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого КАС України (2747-15) .

16.1 Водночас апеляційний суд зауважив, що наведені відповідачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

18. Скаржник зазначає, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року її було повернуто. Водночас повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою. З повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся 21 липня 2022 року.

19. Також скаржник зауважує, що апеляційним судом не було враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17 та від 08 липня 2020 року у справі № 804/16540/15.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

21. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

22. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

23. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

24. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

25. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

26. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

28. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

29. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

30. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

31. Водночас статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

32. Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

33. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

34. Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

35. Установлено, що копію рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року у справі № 340/3304/21 (яка була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) відповідач отримав 19 квітня 2022 року.

36. З первинною апеляційною скаргою відповідач звернувся 05 травня 2022 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

37. Водночас ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2022 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору.

38. Копію зазначеної ухвали про повернення апеляційної скарги відповідач отримав 13 липня 2022 року.

39. З повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся 22 липня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

40. Надаючи оцінку висновками суду апеляційної інстанції щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд зауважує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

41. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

42. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

43. З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.

44. Водночас звертаючись вдруге з апеляційною скаргою податковий орган також не сплатив судовий збір.

45. Верховний Суд зауважує, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

46. Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

47. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

48. Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником постановах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

49. При цьому, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України (2747-15) . Зловживання процесуальними правами не допускається.

50. Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

51. Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у цій справі.

52. При цьому, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

54. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

55. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

VI. Висновки щодо розподілу судових витрат

56. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.