ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області
91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области
91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.06 Справа № 13/383
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Азовмашсервіс", м. Маріуполь Донецької області
до державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний
завод", м. Попасне Луганської області
про стягнення 166236 грн. 59 коп.
Суддя
Яресько Б.В.
За участю:
Від позивача
Горев Д.А. дов. № б/н від 01.09.2005 р.
Від відповідача
Не прибув
До початку слухання справи від учасників судового процесу
вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою
звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим
технічна фіксація не здійснювалась.
У судовому засіданні 06.10.2006 р. була оголошена перерва до
16.10.2006 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлена вимога про стягнення
втрат від інфляції та 3 % річних від суми прострочення за період з
01.12.2003 р. по 01.06.06 р. в сумі 166 236 грн. 59 коп.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у
відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви,
заслухавши пояснення представників учасників судового процесу,
всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази,
які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 27.01.2004 р. господарським судом Луганської
області по справі № 8/519 за позовом ТОВ "Азовмашсервіс" до
Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод" було
прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача
боргу в сумі 759 000 грн. 00 коп., пені в сумі 1534 грн. 46 коп.,
держмита 1700 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
При розгляді справи судом було встановлено порушення
відповідачем умов договору поставки № 301, а саме несплати
11.11.2003 р. боргу в сумі 999 000 грн. 00 коп.
Зазначена заборгованість була сплачена відповідачем як
добровільно, так і була стягнута на підставі наказу № 8/519
примусово органом виконання судового рішення.
21.06.2006 р. головним державним виконавцем відділу
примусового виконання рішень державної виконавчої служби
Луганської області була прийнята постанова про закінчення
виконавчого провадження за наказом № 8/519.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з
позовом в якому просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в
сумі 130 225 грн. 74 коп., та 3 % річних від суми боргу в сумі 36
010 грн. 85 коп., Позивач обгрунтовує свої вимоги положеннями ст.
625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, зокрема
посилаючись на те, що несвоєчасне виконання грошового зобов'язання
протягом 2003 -2006 р. відбувалося не з вини відповідача, а в
наслідок неналежного виконання обов'язків державною виконавчою
службою щодо примусового виконання наказу № 8/519.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін
та надані ними докази суд дійшов висновку про обгрунтованість
позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судочинство у господарських судах здійснюється на
засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у
справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду
доказами.
Відповідно до ч.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо цивільних відносин, які
виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і
обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним
чинності.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду під
час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні
інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Статтею 629 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання
(неналежне виконання).
Відповідач не був позбавлений можливості добровільно сплатити
борг в повному обсязі своєчасно, за таких обставин його посилання
на відсутність його вини в неналежному виконанні наказу № 8/519
органом виконання судового рішення є безпідставними.
За таких обставин позов є обгрунтованим, та підлягає
задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати покладаються на відповідача, а
саме державне мито у сумі -1663 грн. 00 коп. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118
грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Попаснянський
вагоноремонтний завод" Луганська область, Попаснянський район, м.
Попасна, вул. Залізнична 1 ідентифікаційний код 09585574 на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмашсервіс"
Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів б. 233/24,
інфляційні втрати в сумі 130225 грн. 74 коп., 3 % річних від суми
боргу в сумі 36010 грн. 85 коп., державне мито у сумі -1663 грн.
00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.
У судовому засіданні 16.10.2006 р. за згодою сторін була
оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 23.10.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення набирає законної сили після
десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько