ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,
Панталієнка П.В., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?ЛЕО?? (далі – Товариство) справу за його позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська від 3 листопада 2008 року № 0003382340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 21 липня 2009 року позов Товариства задовольнив.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2009 року постанову суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 січня 2010 року касаційну скаргу позивача повернув як таку, що подана після закінчення строку касаційного оскарження та без заяви про його поновлення.
У скарзі до Верховного Суду України Товариство порушує питання про скасування ухвали касаційного суду з підстав, передбачених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), та направлення справи до останнього для вирішення питання про прийняття касаційної скарги. На обґрунтування зазначеного позивачем надано ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2009 року та 22 січня 2010 року, в яких, на його думку, статті 103, 212 КАС застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
У частині 2 статті 212 КАС зазначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення постанови в повному обсязі.
Згідно з частиною 3 статті 160 цього Кодексу у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів із дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи.
Як убачається з матеріалів справи, 16 листопада 2009 року в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Донецького апеляційного адміністративного суду, а в повному обсязі її складено 20 листопада 2009 року.
За змістом частин 1, 3 статті 103 КАС перебіг процесуального строку, що визначається місяцями, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, та закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відповідно до частини 6 названої статті, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки на 20 грудня 2009 року припав вихідний день (неділя), то останнім днем названого процесуального строку слід вважати 21 грудня 2009 року.
Із відбитку поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла касаційна скарга Товариства, вбачається, і це також зазначено в оскаржуваній ухвалі касаційного суду, що скаргу було подано (здано на пошту) 21 грудня 2009 року, тобто у встановлений для цього законом строк.
Отже, внаслідок неправильного застосування норм процесуального права Вищий адміністративний суд України дійшов помилкового висновку, що Товариство пропустило строк касаційного оскарження.
Допущене Вищим адміністративним судом України порушення вимог чинного процесуального законодавства є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?ЛЕО?? задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2010 року скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко Судді М.Б. Гусак В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.О. Терлецький Ю.Г. Тітов
Вищий адміністративний суд України, повертаючи касаційну скаргу, не взяв до уваги положення частини 3 статті 160 і частини 6 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, та не врахував, що закінчення місячного строку для подання касаційної скарги припало на вихідний день, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, що позивач, подавши скаргу наступного за вихідним дня, пропустив вищезгаданий строк.