РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.06 Справа № 1/244.
Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом
Колективного торгово-виробничого підприємства "Молодіжний",
м. Брянка Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське
енергетичне об'єднання" в особі Серговської філії, м. Стаханов
Луганської області
про визнання відсутності права
в присутності представників сторін:
від позивача -Товстих М.В., дов. від 22.06.06 № 14;
від відповідача - Сенюта О.А., дов. від 03.01.06 № 66;
в с т а н о в и в:
Суть спору: про визнання відсутності права у відповідача щодо
вимагання сплати 1608 грн. 48 коп.. нарахованих згідно акту про
порушення споживачем Правил користування електричною енергією від
26.09.05; визнання відсутності права на обмеження постачання
електроенергії; заборону відповідачу до вирішення справи
здійснювати дії по відключенню електроенергії від бази відпочинку
"Родичок", розташованої за адресою: м. Алмазна, м. Стаханов
Луганської області.
На підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у засіданні суду
було оголошено перерву з 25.07.06 до 04.08.06, 12-00.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 22.06.06
№ 01-юр/22 проти позову заперечує з посиланням на
необгрунтованість позовних вимог через сплату позивачем суми
недорахованої електроенергії 01.01.06.
За листом від 25.07.06 позивачем подано заяву, згідно якої
ним заявлено також вимогу про повернення відповідачем сплаченої
суми у розмірі 1609 грн. за платіжним дорученням від 01.06.06 №
77.
При зверненні до суду з даною заявою позивачем порушені
вимоги ст. 22 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо зміни підстави або предмету
позову, збільшення вимог, оскільки заявлена ним вимога про
повернення відповідачем 1609 грн. 00 коп. є предметом окремого
позовного провадження, у т.ч. зустрічного позову, але не
додаткової вимоги за позовом у даній справі.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши
представників сторін, суд прийшов до наступного.
Так, у вересні 2005 року позивачем було проведено перевірку
Правил користування електричної енергії з боку відповідача на
об'єкті База відпочинку "Родичок", за результатами якої складено
акт № 500104 від 26.09.05.
На підставі зазначеного акту та п. п. 7.30, 7.32 Правил
позивачем було визначено за Методикою обчислення обсягу
електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем
Правил користування електричною енергією суму недоврахованої
електроенергії у розмірі 1608 грн. 48 коп., на яку позивачем було
оформлено та надіслано відповідачеві рахунок від 24.04.06 № 3209.
Як свідчать матеріали справи, позивач не погоджується з
результатами проведеної перевірки, що обгрунтовує неналежним
проведенням експертизи лічильника тощо.
При цьому нормативно-правовим обгрунтуванням позовних вимог
позивач зазначає приписи ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яким
передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за
захистом своїх прав та інтересів, при цьому суд може захистити
цивільне право або інтерес іншим способом, якщо він встановлений
договором чи законом.
Зокрема, ст. 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачений такий
спосіб захисту як визнання відсутності права.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Оцінивши матеріали справи, доводи сторін у їх сукупності, суд
вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на
наступне.
У відповідності до ст. 173 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом
господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання
з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт
/зобов'язана сторона, у тому числі боржник/ зобов'язаний вчинити
певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру
на користь іншого суб'єкта /виконати роботу, передати майно,
сплатити гроші, надати інформацію тощо/, або утриматися від певних
дій, а інший суб'єкт /управнена сторона, у тому числі кредитор/
має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її
обов'язку.
Підставою виникнення господарських зобов'язань у
відповідності до ст.. 174 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
є, зокрема,
господарський договір.
Таким чином аналіз зазначених вище норм закону свідчить, що
праву суб'єкта завжди протиставлений обов'язок іншої сторони.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач
знаходяться у договірних стосунках /договір від 01.10.05 № А2716/.
На виконання умов договору про постачання електроенергії
відповідачем було оформлено за результатами проведеної перевірки
рахунок від 24.04.06 № 3209 на суму 1608 грн., який одержаний
відповідачем та повністю сплачений, що підтверджено платіжним
дорученням від 01.06.06 № 77.
Таким чином за матеріалами справи суд дійшов висновку, що у
відповідача на даний час відсутнє право вимагати від позивача
стягнення суми недорахованої електроенергії у розмірі 1608 грн. 48
коп. через відсутність такого обов'язку, оскільки борг
перераховано повністю. При цьому позивачем не доведено, що мало
місце помилкове перерахування 1609 грн. або, що їх зараховано
відповідачем за іншим призначенням.
Тому у задоволенні позову слід відмовити, у т.ч. щодо вимоги
про визнання відсутності права на обмеження постачання
електроенергії.
Також відхиляється судом клопотання позивача у порядку ст. 67
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про заборону відповідачу до вирішення
справи здійснювати дії по відключенню електроенергії від бази
відпочинку "Родичок", розташованої за адресою: м. Алмазна, м.
Стаханов Луганської області.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Дата підписання рішення -09.08.06.
Суддя Н.М.Зюбанова