Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2001 р.
За позовом СП "ХХХ"
До ДПІ у Ш-ському районі м. Києва
Про визнання недійсними рішень
Представники:
Від позивача: Присутні
Від відповідача: Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішень ДПІ у
Ш-ському районі м. Києва № 2 від ХХ.ХХ.00р., № 2 від ХХ.ХХ.00р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що чинне законодавство не
передбачає відповідальності покупця за фінансово-господарську
діяльність та розрахунки з бюджетом його контрагентів.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач
безпідставно відніс до податкового кредиту суми, які не
підтверджені податковими накладними, оскільки установчі документи
та свідоцтво платника ПДВ підприємства, з яким знаходився у
договірних відносинах позивач, визнані недійсними з моменту
реєстрації та видачі відповідно.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Рішенням ДПІ у Ш-ському районі м. Києва № 2 від ХХ.ХХ.00р. за
порушення п. 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачу донараховане: податок на
прибуток в сумі 8336,90 грн. та застосовані фінансові санкції: 30%
податку на прибуток в сумі 2507,07 грн., крім того буде нарахована
пеня по ставці 120% ставки НБУ, що діяла на момент сплати за кожен
день прострочки.
Рішенням ДПІ у Ш-ському районі м. Києва № 2 від ХХ.ХХ.00р.за
порушення п 7.4.5 ст.7, п. 7.2.3. ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачу донараховано податок на
додану вартість в сумі 5571,27 грн. та застосовані фінансові
санкції в сумі 5571,27 грн., крім того буде нарахована пеня по
ставці 120% ставки НБУ, що діяла на момент сплати за кожен день
прострочки.
Рішення прийняте на підставі акту перевірки від ХХ.ХХ.00р. в якому
зокрема зазначено, що згідно усної домовленості між ПП "ААА"
(продавець) та ТОВ г "УУУ" (замовник), було відвантажено товар: на
суму 13252,6 грн., в т.ч. ПДВ 2208,77 грн. (податкова накладна №
000 від ХХ.ХХ.99р.; накладна № 001 від ХХ.ХХ.99р.); оплата
проведена шляхом перерахування грошових коштів в касу підприємства
ПП " ААА", що підтверджено квитанцією до прибуткового касового
ордера серія АА № 000000 від ХХ.ХХ.99р. на суму 13252,6 грн.; на
суму 20175 грн. в т.ч. ПДВ- 3362,50 грн. (податкова накладна № 000
від ХХ.ХХ.99р.; накладна б/н та без дати) оплата проведена шляхом
перерахування грошових коштів на рахунок ПП "ААА" згідно
платіжного доручення № 000 від ХХ.ХХ.99р. на суму 20175 грн. Під
час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "ААА"
встановлено, що рішенням В-ського районного суду м. Києва від
ХХ.ХХ.00р. установчі документи ПП "ААА" визнано недійсними з дня
їх реєстрації, також визнано недійсним з моменту видачі свідоцтво
про реєстрацію ПП "ААА" як платника ПДВ. Таким чином, первинні
документи, надані до перевірки не можуть бути прийняті до уваги,
оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства.
Згідно накладних № 000 від ХХ.ХХ.99р. (на суму 13252,6 грн., в
т.ч. ПДВ 2208,77 грн.), без номеру та дати (на суму 20175 грн. в
т.ч. ПДВ- 3362,50 грн.) ПП "ААА" відвантажило товар позивачу. До
матеріалів справи залучено копії: податкових накладних № 000 від
ХХ.ХХ.99р. (на суму 13252,6 грн., в т.ч. ПДВ 2208,77 грн.), № 004
від ХХ.ХХ.99р. (на суму 20175 грн., в т.ч. ПДВ- 3362,50 грн.),
квитанція до прибуткового касового ордеру серія АА № 0000000 від
ХХ.ХХ.99р. на суму 13252,6 грн., платіжне доручення № 003 від
ХХ.ХХ.99р. (на суму 20175 грн.), які свідчать про виконання умов
договору.
Згідно з п. 7.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) . Поряд із цим, в
п.7.4.5 вищезгаданого Закону України ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зазначається,
що "...не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких
витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними...". Інших підстав для застосування фінансових санкцій
(в тому числі підтвердження податкового кредиту податковою
накладною, виданою особою, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ
якої було визнане недійсним) законом не передбачено.
Враховуючи зазначене, відповідачем безпідставно застосовані
фінансові санкції, оскільки на момент проведення перевірки
позивача сума , що була включена до податкового кредиту, була
підтверджена податковою накладною.
Рішенням В-ського районного суду м. Києва від ХХ.ХХ.00р. визнано
недійсним свідоцтво про державну реєстрацію, статут, картку зі
зразками підписів та печатки ПП "ААА" з моменту їх оформлення.
Також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ з
моменту його видачі.
Враховуючи зазначене, ПП "ААА" не мало права на нарахування
податку на додану вартість та складання податкової накладної, чим
було порушено вимоги пп. 7.2.4, ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тому надані ним податкові
накладні не можуть бути підставою для включення зазначених в них
сум до податкового кредиту, а тому сума податку на додану вартість
донарахована позивачу правомірно.
Щодо включення сум до валових витрат, до позивач включив зазначені
суми на підставі первинних документів, а тому п. 5.3.9 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачем порушений не був. Факт визнання недійсним статуту ПП
"ААА" не впливає на чинність виданих ним первинних бухгалтерських
документів, оскільки факт укладення та виконання угод, на
підтвердження виконання яких вони були видані, не спростований.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Надмірне сплачене державне мито підлягає поверненню з бюджету.
Керуючись ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Ш-ському районі м. Києва № 2 від ХХ.ХХ.2000р. в частині
застосування фінансових санкцій по податку на додану вартість в
сумі 5571,27 грн.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Ш-ському районі м .Києва № 2 від ХХ.ХХ.2000р.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ш-ському районі м.
Києва на користь Спільного підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю "ХХХ" 42,5 грн. державного мита.
Видати наказ.
Повернути з Державного бюджету України на користь Спільного
підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
85 грн. надмірно сплаченого державного мита за платіжним
дорученням № 000 від ХХ.ХХ.2000р., яке знаходиться в матеріалах
справи.