ПОСТАНОВА
Іменем України15 лютого 2022 року м. Київсправа №300/2476/19адміністративне провадження № К/9901/17246/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 300/2476/19
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою МВС України
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020, ухвалене у складі судді Грицюка П.П.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 17.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії посадових осіб МВС України щодо непогодження висновку від 04.11.2019 про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №300/649/19, яке набрало законної сили, та щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги;
визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку від 04.11.2019 про призначення йому одноразової грошової допомоги, яким йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги;
зобов`язати МВС України прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (850-2015-п)
(далі - Порядок № 850) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення відсотка втрати працездатності, а саме на 05.07.2017, та провести йому виплату цієї одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС) та йому 05.07.2017 Івано-Франківською медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено ступінь втрати працездатності - 60%, причиною яких вказано захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС, у зв`язку із чим він звернувся до уповноважених органів УМВС України в Івано-Франківській області з метою подання документів для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності працівнику міліції відповідно до Порядку №850. Проте, всупереч судовому рішенню у справі №344/15981/17 та у справі № 300/649/19, МВС України відмовило ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, у зв`язку з пропуском дворічного терміну з дня первинного огляду - 11.07.2000.
2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, задовольнив позовні вимоги.
3. 13.07.2020 МВС України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 13.08.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 №2242/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.
6. Протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.12.2021 прийнято зазначену справу до свого провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 13.05.2017 № 21, згідно із протоколом №4 засідання військово-лікарської комісії Управління МВС України в Івано-Франківській області від 21.07.1998, на момент фактичного звільнення позивача з ОВС (19.03.1998) йому встановлено захворювання, пов`язане з проходженням служби.
Згідно із довідкою Івано-Франківської обласної дирекції Національної акціонерної страхованої компанії "Оранта" від 19.07.2017 №03-01/406 колишньому працівнику управління МВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 за час проведення державного обов`язкового особистого страхування проводилася виплата страхової суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 №59 "Про порядок і умови державного обов`язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки" (59-91-п)
в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.1992 №627 (627-92-п)
"Про порядок та умови державного обов`язкового особистого страхування осіб рядового начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України" в розмірі 15 % втрати працездатності, у розмірі 555,0 гривень.
Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 05.07.2017 серії АГ 0023735 ОСОБА_1 визначено ступінь втрати працездатності 60 %, причиною втрати працездатності вказано захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС.
Відповідно до виписки з акта огляду Івано-Франківської обласної МСЕК від 05.07.2017 серії АВ №0790226 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.06.2017 без переогляду, причиною втрати працездатності вказано захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС.
У зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 звернувся до повноважних органів Управління МВС в Івано-Франківській області із заявою та доданими до неї документами, проте, листом від 29.08.2017 № Г-79/108/29 останнє повернуло документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги без розгляду з мотивів, що вони подані із порушенням строків, встановлених Порядком № 850.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі №344/15981/17, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано Управління МВС України в Івано-Франківській області прийняти у ОСОБА_1 документи та направити до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII (565-12)
) зі змінами та доповненнями, а також Порядку №850.
Управління МВС України в Івано-Франківській області листом від 08.02.2019 №69/108/05/29-19 повідомило позивача про те, що на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2018 у справі №344/15981/17 ліквідаційною комісією Управління МВС України в Івано-Франківській області направлено матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги до МВС України. Однак, дані матеріали були повернуті МВС України без прийняття рішення з огляду на те, що з дати первинного огляду МСЕК - 11.07.2000 до повторного огляду 01.06.2017 пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком № 850 дворічний термін та не дає позивачу права на отримання одноразової грошової допомоги.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №300/649/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, зокрема, зобов`язано МВС України розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону № 565-XII на умовах, визначених пунктом 9 Порядку №850, з прийняттям відповідного рішення.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі № 300/649/19, яке набрало законної сили, МВС України 04.11.2019 відмовило в затвердженні поданого Управлінням МВС України в Івано-Франківській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги. Листом від 15.11.2019 №591/108/05/29-2019 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив позивача про те, що МВС України прийняло рішення про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги, з мотивів того, що встановлення йому ІІІ групи інвалідності та 60 % втрати працездатності відбулось 05.07.2017, тобто в період понад два роки від дати первинного огляду у 2000 році.
Не погодившись з такими діями та рішенням МВС України, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності дій та рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційну скаргу МВС України обґрунтувало, зокрема тим, що суди попередніх інстанції неправильно застосували положення статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850, дійшовши передчасних висновків про наявність у позивача права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, щодо якої виник спір у цій справі.
11. 01.09.2020 до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_3, який є сином позивача та його спадкоємцем, із змісту яких видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1, що також підтверджується копією свідоцтва про смерть від 26.02.2020 серії НОМЕР_1 . При цьому заявник зазначає, що пунктом 13 Порядку № 850 передбачена можливість виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги, на користь правонаступника- спадкоємця.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) Верховний Суд виходить із такого.
13. У справі, яка розглядається, спір виник щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності особі, як колишньому працівнику ОВС відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку №850.
14. За загальним правилом частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі …(…)… 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
15. Право на виплату членам сім`ї одноразової грошової допомоги, визначеної положеннями статті 23 Закону № 565-XII передбачено лише у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків сім`ї загиблого (померлого) у разі загибелі (смерті) працівника міліції (частина третя статті 23 № 565-XII).
16. При цьому, у статті 354 КАС України визначені підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині під час касаційного провадження.
17. Так, частиною першою статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
18. Тобто, підстави для закриття провадження у справі в суді касаційної інстанції є загальними та визначені у статті 238 КАС України.
19. Водночас частиною другою статті 354 КАС України визначено, що якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
20. З урахуванням наведеного, у зв`язку із смертю позивача під час касаційного провадження у цій справі суд касаційної інстанції не вправі закрити провадження у справі, не перевіривши оскаржувані відповідачем рішення судів першої та апеляційної інстанцій на предмет законності та обґрунтованості.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
23. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
24. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (580-19)
(далі - Закону № 580-VIII (580-19)
) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон № 565-XII (565-12)
.
25. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (580-19)
право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII (565-12)
зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII (580-19)
.
26. До набрання чинності Законом № 580-VIII (580-19)
, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
27. Як було зазначено вище одноразова грошова допомога виплачується в розмірі …(…)… 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в ОВС або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС залежно від ступеня втрати працездатності.
28. На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
29. Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
30. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
31. Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
32. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).
33. Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
34. За правилами пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
35. Таким чином, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником ОВС, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (580-19)
.
36. При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
37. Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
38. Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.
39. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
40. Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів.
41. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII (580-18)
, не було передбачено права працівника ОВС на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
42. Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
43. Отже, на думку колегії суддів, оскільки положення Закону № 565-XII (565-12)
втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
44. При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
45. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та 60 % втрати працездатності, відбувся 05.07.2017, а первинно втрату працездатності встановлено 11.07.2000. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
46. У справі, яка розглядається суди встановили, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення ІІІ групу інвалідності, МВС України відмовило йому у призначенні такої оскільки між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом, за наслідками якого ОСОБА_1 було встановлено вищу групу інвалідності минуло понад два роки, про що Управлінням МВС в Іванов-Франківській області було повідомлено позивача у спосіб, визначений Порядком № 850.
47. За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановлення ІІІ групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими. Відповідно, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 слід скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
48. Також колегія суддів зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі № 711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містися висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
49. Відповідно до частин першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
50. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проте неправильно застосували норми матеріального права, їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.
51. Відшкодування судових витрат суб`єкту владних повноважень законом не передбачено, окрім випадків задоволення позову суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №300/2476/19. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія УМВС в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду