280/569/21 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 15.02.2022 Прийняття

УСТАНОВИВ:У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Український графіт" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступником якої є Запорізька митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби) (далі - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000292/1 від 01.12.2020, №UA110230/2020/000298/2 від 03.12.2020, №UA110230/2020/000299/2 від 04.12.2020, №UA110230/2020/000313/2 від 11.12.2020, №UA110230/2020/000320/2 від 16.12.2020, №UA110230/2020/000321/2 від 16.12.2020, №UA110230/2020/000337/2 від 24.12.2020, №UA110230/2020/000353/2 від 29.12.2020; визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00673, №UA110230/2020/00685, №UA110230/2020/00689, №UA110230/2020/00723, №UA110230/2020/00737, №UA110230/2020/00736, №/2020/00765, №UA110230/2020/00785.Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року позов задоволеноДодатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 18 листопада 2021 року, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5000 грн.Судові рішення мотивовані тим, що товариством обґрунтовані заявлені до відшкодування судові витрати, а також доведена їх співмірність з обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг щодо представництва інтересів у суді.Не погоджуючись з додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати означені рішення й відмовити у задоволенні клопотання Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У касаційній скарзі митний орган зазначає про те, що позивачем, всупереч положенням КАС України (2747-15) , не надано достатніх та беззаперечних доказів понесення заявлених судових витрат у межах цієї справи, а тому вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу є не співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та тривалістю розгляду справи.Підставою для відкриття касаційного провадження за вказаною скаргою відповідача є посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Зокрема, на обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доводам митного органу.Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити подану митним органом скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вказані рішення прийняти із дотримання норм матеріального та процесуального права, а також на підставі досліджених доказів.Крім того, зазначив, що митним органом не наведено жодних критеріїв визначення неспівмірності присуджених на користь позивача судових витрат у даній справі. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачу надавалася правнича допомога у суді першої інстанції адвокатом Кофановою Наталією Василівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 002650 від 14 липня 2020 року) на підставі договору про надання правової допомоги № 804/2080373/16 від 17 липня 2020 року.Відповідно до умов пункту 1.1 зазначеного договору Адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту в кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних, податкових та інших правовідносинах з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, з усіма без виключення державними органами, у тому числі судовими органами будь-яких юрисдикцій та інстанцій.Пунктом 3.1 договору визначено, що Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі, що вказаний в Акті виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт. Адвокат має право відстрочити, розстрочити виплату гонорару або надати правову допомогу безоплатно з урахуванням фінансового стану клієнта та інших обставин.6 січня 2021 року позивачем було укладено з адвокатом Кофановою Н.В. додаткову угоду № 4 до договору про надання правової допомоги № 804/2080373/16 від 17 липня 2020, згідно якої Клієнт доручає Адвокатові надати правову (правничу) допомогу стосовно судового оскарження Клієнтом в Запорізькому окружному адміністративному суді (визнання протиправними та скасування) рішень Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000292/1 від 1 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000298/2 від 3 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000299/2 від 4 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000313/2 від 11 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000320/2 від 16 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000321/2 від 16 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000337/2 від 24 грудня 2020 року, №UA110230/2020/000353/2 від 29 грудня 2020 року, та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00673, №UA110230/2020/00685, №UA110230/2020/00689, №UA110230/2020/00723, №UA110230/2020/00737, №UA110230/2020/00736, №/2020/00765, №UA110230/2020/00785, а саме:- надання юридичних консультацій Клієнту з питань оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, порядку звернення до суду, строків розгляду справи та ін.;- аналіз документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції;- підготовка та складання позовної заяви;- підготовка повного пакету документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду, розрахунок судового збору та формування квитанцій для його оплати;- за необхідності: ознайомлення з матеріалами справи; складання та подання адвокатських запитів; підготовка та складання інших процесуальних документів (заяв, клопотань, заперечень, доповнень, пояснень тощо), визначених Адвокатом на певному етапі;- представництво інтересів Клієнта в суді (участь у судових засіданнях) під час розгляду адміністративної справи.Умовами пункту 3 додаткової угоди № 4 від 6 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги № 804/2080373/16 від 17 липня 2020 року встановлено, що загальний розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги за домовленістю Сторін складає: за умови прийняття Адвокатом участі в судових засіданнях 5000,00 гривень без ПДВ; без участі в судових засіданнях (спрощене провадження) 3000,00 гривень без ПДВ.Згідно Акта прийняття виконаних робіт від 31 березня 2021 року загальний розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги складає 5000,00 гривень без ПДВ, що узгоджується з вимогами укладеного договору, зокрема з умовами участі адвоката в судових засіданнях.Відповідно до Акта прийняття виконаних робіт від 31 березня 2021 року, адвокатом надано позивачу, а позивачем прийнято наступну правову допомогу по додатковій угоді № 4 від 6 січня 2021 року до договору:- надані юридичні консультації Клієнту з питань оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, порядку звернення до суду, строків розгляду справи та ін.;- проведений аналіз документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції;- підготовлений повний пакет документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду (додаток до позову на 534 аркушах для суду та примірник позову з додатками на 432 аркушах для відповідача), зроблений розрахунок судового збору та підготовлена квитанція (реквізити) для його оплати;- підготовлений та складений по суті спору позов до Дніпровської митниці Держмитслужби вихідний №16/233 від 15 січня 2021 року на 39 сторінках;- підготовлено та складено інші процесуальні документи (в тому числі, відповідь №16/934 від 23 лютого 2021 року на відзив Дніпровської митниці Держмитслужби на позов у справі №280/569/21 на 13 сторінках з додатковими доказами на 41 аркуші);- здійснено представництво інтересів Клієнта в Запорізькому окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи №280/569/21, в тому числі, в судовому засіданні при розгляді справи 31 березня 2021 року.Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ) касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI (5076-17) ) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України (2747-15) обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.Зазначене свідчить, що відповідач, як особа, яка заперечує відносно визначеного позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.Надаючи оцінку доводам відповідача проти відшкодування судових витрат у цій справі та визначаючись щодо співмірності та обґрунтованості заявлених до відшкодування на користь позивача судових витрат, суди першої та апеляційної інстанції виходили з фактичного підтвердження позивачем розміру судових витрат, відповідно до наданих документів.При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, предметом спору в даній справі є 8 рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, за якими загальна сума надміру сплачених позивачем митних платежів становить 648437,93 гривень.Разом із цим, розмір вартості правничої допомоги адвоката визначено у розмірі 5000,00 гривень, що є співмірним із заявленими позовними вимогами.Суди попередніх інстанцій, правильно вказали на те, що умовами договору про надання правової допомоги врегульовано здійснення оплати наданих послуг умовах відстрочки платежу до моменту фактичного отримання позивачем відшкодованих за рішенням суду коштів судових витрат, що узгоджується із приписами діючого законодавства, зокрема, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України, статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", частиною третьою статті 134 КАС України.За таких обставин, з огляду на доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність митним органом обставин понесення товариством розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, вважає що при ухваленні оскаржених судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд, -