ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 0240/2509/18-а
адміністративне провадження № К/9901/4345/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Крапівницької Н.Л. від 26.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кузьменко Л.В., Шидловського В.Б., Іваненко Т.В. від 15.01.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, позивачка) звернулася з позовом до Калинівської міської ради Вінницької області (далі у тексті цієї постанови також Калинівська міськрада, відповідач), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі також ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Калинівської міської ради Вінницької області щодо невнесення змін до пункту 1.2 рішення сесії №47 від 15.03.2018 36 сесії 7 скликання в частині, що стосується заміни слів "технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" на слова "технічна документація про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками";
- зобов`язати Калинівську міську раду Вінницької області розглянути на черговій сесії її заяву щодо внесення змін до пункту 1.2 рішення сесії № 47 від 15.03.2018 36 сесії 7 скликання в частині, що стосується заміни слів "технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" на слова "технічна документація із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками".
2. В обґрунтуванні позовних вимог наводились аргументи про те, що вищевказане рішення сесії Калинівської міськради за своїм змістом не відповідає вимогам Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (858-15) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 (z0391-10) , зареєстрованій в Міністерстві юстиції України16.06.2010 за № 391/17686.
3. Позивачка зазначає, що неодноразово зверталась до Калинівської міськради про внесення змін до прийнятого відповідачем рішення щодо вказаної земельної ділянки. В подальшому відповідачем двічі приймались рішення, якими вносились зміни до основного рішення, однак прийняті зміни, на думку позивача, також не відповідали вимогам законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
5. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що заява позивачки про внесення змін до пункту 1.2 рішення Калинівської міськради від 15.03.2018 № 47 була розглянута відповідачем у встановленому законом порядку та замінено у відповідних відмінках по тексту слова "технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку" на слова "технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості))".
6. За висновками судів попередніх інстанцій, посилання позивачки на те, що її питання не було вирішено, не відповідає дійсності. Про це свідчить внесення вищевказаних змін до раніше прийнятого рішення міської ради, яке долучено до матеріалів справи, а доводи позовної заяви про те, що рішення сесії не відповідає чинному законодавству є передчасними, оскільки згідно встановлених у справі обставин ОСОБА_1 не зверталась до проектної організації щодо встановлення меж ділянки, розроблення технічної документації на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з вищенаведеними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням 35 сесії 5 скликання Калинівської міської ради №143 від 25.05.2010 ОСОБА_1 надано дозвіл на передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,1136 га., з них 0,10 га для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та 0,0136 га. для ведення особистого селянського господарства. Цим же рішенням Калинівської міськради позивачу дозволено виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку.
9. Зібравши необхідний пакет документів, позивачка звернулась до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо виготовлення проекту технічної документації на земельну ділянку. Розглянувши вказані документи ГУ Держгеокадастру ОСОБА_1 повідомили, що рішення сесії Калинівської міськради за своїм змістом не відповідає вимогам Закону України "Про землеустрій" (858-15) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Позивач зазначає, що неодноразово зверталась до Калинівської міськради про внесення змін до прийнятого рішення щодо земельної ділянки. Проте, міською радою ще двічі приймались рішення, якими вносились зміни до основного рішення, однак прийняті зміни також не відповідали вимогам законодавства.
10. 21.12.2017, рішенням 32 сесії 7 скликання Калинівської міськради №289 внесено зміни до тексту основного рішення де змінено назву технічної документації, яке в подальшому було надане позивачем до ГУ Держгеокадастру.
11. Листом від 20.02.2018 № 0-2-0.15-1896/2-18 ГУ Держгеокадастру повідомило, що вказане рішення Калинівської міськради не відповідає вимогам законодавства і це не дає можливості прийняти його до виконання. Як вбачається з даної відповіді в рішенні міськради вказано невірно формулювання - "технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)". Згідно Закону України "Про землеустрій" (858-15) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками в рішення органу місцевого самоврядування повинно міститись формулювання "технічна документація про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками".
12. Калинівська міська рада 15.03.2018 своїм рішенням №47 36 сесії 7 скликання внесла зміни до рішення про дозвіл на приватизацію ОСОБА_1 присадибної земельної ділянки. Позивач вважає, що у прийнятих змінах до рішення не було чітко сформульовано назву технічної документації як "технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками", було зазначено формулювання "технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".
13. Вказане рішення сесії Калинівської міськради знову не було прийнято до виконання ГУ Держгеокадастру і ОСОБА_1 в чергове відмовили у виготовленні технічної документації на присадибну ділянку.
14. На її звернення до Калинівської міськради через "гарячу телефонну лінію" Кабінету міністрів України про внесення змін до рішення стосовно приватизації земельної ділянки позивач отримала листи-відмови у розгляді її питання, зокрема, лист-відмова від 31.05.2018 № 02-1-876 де окрім інших питань міська рада посилається на прийняте рішення №47 від 03.05.2018. З аналогічним змістом позивач отримала лист відмову від Калинівської міськради від 01.06.2018 № 02-1-880 де також окрім інших питань відмовлено в задоволенні звернення позивачки.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. У касаційній скарзі зазначається, що викладені у оскаржуваних судових рішеннях висновки судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам закону і обставинам справи.
16. Зокрема, ОСОБА_1 наполягає на тому, що наведене відповідачем у своєму рішенні формулювання назви виду документації із землеустрою не є повним і це перешкоджає їй у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
17. У відзиві на касаційну скаргу висловлюється незгода із викладеними у цій скарзі доводами і вимогами, які, на думку відповідача, є безпідставними та необґрунтованими.
18. Відповідач вважає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з урахуванням усіх обставин справи, а викладені у них висновки ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.
19. Так, Калинівська міськрада наголошує, що частиною другою статті 25 Закону України "Про землеустрій" чітко визначено види документації із землеустрою, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а частиною третьою цієї ж статті встановлено, що види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
20. У зв`язку з цим відповідач вказує на відсутність у нього правових підстав для внесення змін до раніше прийнятого рішення ради шляхом зазначення у ньому слів "та закріплення їх межовими знаками".
21. У поясненнях на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області наводить аргументи про те, що права позивачки у даному випадку не порушені, про що правильно зазначено в оскаржуваних судових рішеннях. При цьому, третя особа звертає увагу, що позивачка має право замовити у відповідної землевпорядної організації виготовлення технічної документації й рішення Калинівської міської ради від 15.03.2018 №47 реалізації такого права жодним чином не перешкоджає.
22. Зважаючи на вищевикладене, відповідач та третя особа просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Відповідно до абзацу першого частини першої, частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
24. Згідно з положеннями частин першої, шостої, першого речення абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
25. За приписами частин першої, дванадцятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
26. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками (абзаци перший, третій статті 21 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр").
27. Абзацом другим пункту 2 розділу VII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про Державний земельний кадастр" (3613-17) встановлено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
28. Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України "Про землеустрій" (858-15) .
29. Перелік видів документації із землеустрою наводиться у статті 25 вищевказаного Закону, до якої, окрім іншого, належить технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (пункт "і)" частини другої цієї статті).
30. За правилами частини третьої статті 25 Закону України "Про землеустрій" види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
31. Склад та зміст технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначає стаття 55 Закону України "Про землеустрій".
32. У відповідності до пункту 2.1 розділу II Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
33. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що позивачка зверталась до Калинівської міськради з заявою (клопотанням) про приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні і щодо якої між нею і суміжним землекористувачем існує спір щодо протиправного зайняття останнім частини земельної ділянки.
34. За наслідками розгляду такого звернення позивачки відповідачем було вирішено надати їй дозвіл на розроблення землевпорядної документації, а саме - "технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку".
35. В подальшому на підставі відповідного звернення ОСОБА_1 Калинівською міськрадою було внесено зміни до свого попереднього рішення в частині назви документації із землеустрою і замінено слова "технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку" на слова "технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".
36. Позивачка із таким формулюванням назви виду документації із землеустрою не погоджується та вважає його неповним і неточним, про що ОСОБА_1 зазначає і у своїй касаційній скарзі й з приводу чого виникли спірні у цій справі правовідносини.
37. Вирішуючи питання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, колегія суддів виходить з такого.
38. Обставини, які зумовили звернення позивачки до органу місцевого самоврядування щодо приватизації земельної ділянки, засвічують, що її передача у власність повинна здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
39. Саме таке визначення виду документації із землеустрою наводиться у частині другій статті 25 Закону України "Про землеустрій", а також у інших актах законодавства, зокрема, Земельному кодексі України (2768-14) , Законі України "Про Державний земельний кадастр" (3613-17) та в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
40. Іншого визначення назви такого виду документації із землеустрою як "технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" у актах законодавства України не міститься.
41. У рішенні ж Калинівської міської ради Вінницької області від 15.03.2018 № 47 ужито термін "технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)", що повністю узгоджується з вищевказаними приписами законодавства і не становить перешкод у реалізації позивачкою права на приватизацію земельної ділянки комунальної власності у порядку, встановленому законом.
42. При цьому, вказані позивачкою доводи про те, що у тексті пункту 1.2 зазначеного вище рішення вказано слова "технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" не відповідають фактичним обставинам справи, що встановлені її судовим розглядом, і суперечать змісту самого рішення, яке було досліджено під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій.
43. Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у внесенні змін до пункту 1.2 вищевказаного рішення Калинівської міськради шляхом зазначення у ньому слів "технічна документація про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками", діяв правомірно і прав позивачки не порушив.
44. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд констатує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до закону і скасуванню не підлягають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. Оскільки за наслідками касаційного розгляду справи, проведеного Верховним Судом у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, то у даному випадку відсутні й підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
47. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355 та 356 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX (460-20) ,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа