ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ30 грудня 2021 року м. Київсправа №348/1249/17адміністративне провадження № К/9901/16610/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.09.2017 (суддя Гураш М.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (колегія у складі суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., Святецького В.В.)
у справі № 348/1249/17
за позовом ОСОБА_1
до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності згідно ст. 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік;
- зобов`язати відповідача призначити та перерахувати з 05.05.2017 пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення (за 2016) у відповідності до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплатити позивачу недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до трудового стажу роботу у Малому підприємстві "Любисток" в період з 04.06.1995 по 24.09.1999;
- зобов`язати відповідача зарахувати з 01.06.2000 до трудового стажу роботу у Малому підприємстві "Любисток" в період з 04.06.1995 по 24.09.1999 на посаді директора та перерахувати, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
2. Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.09.2017 позов за період з 01.06.2000 по 14.01.2017 залишено без розгляду.
3. Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.09.2017 позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності згідно ст. 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
- зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та перерахувати ОСОБА_1 з 15.05.2017 пенсію по інвалідності згідно ст. 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (встановлений у 2017 році в розмірі 4482,35 грн) згідно ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також виплатити йому недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин;
- визнано неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу роботу у Малому підприємстві "Любисток" в період з 04.06.1995 по 24.09.1999;
- зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати з 15.01.2017 до трудового стажу ОСОБА_1 роботу у Малому підприємстві "Любисток" в період з 04.06.1995 по 24.09.1999 на посаді директора та перерахувати, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин;
- в решті вимог позову - відмовлено.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.09.2017 скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позовних вимог:
- визнано протиправними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не вирішення по суті заяви ОСОБА_1, зареєстрованої 05.05.2017 в частині щодо переведення на пенсію по інвалідності;
- зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повторно розглянути і вирішити по суті заяву ОСОБА_1, зареєстровану 05.05.2017 в частині щодо переведення на пенсію по інвалідності;
- визнано протиправними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоду його роботи із 04.06.1995 по 24.09.1999 в малому підприємстві "Любисток";
- зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період його роботи із 04.06.1995 по 24.09.1999 включно в малому підприємстві "Любисток", та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи із 15.01.2017 із врахуванням у його загальному трудовому стажі періоду роботи із 04.06.1995 по 24.09.1999 включно в малому підприємстві "Любисток";
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
5. 04.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 відкрито касаційне провадження.
7. У зв`язку із припиненням вказаного суду справу передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об`єднаному УПФ України Івано-Франківської області, та з 01.06.2000 отримує пенсію як учасник бойових дій, яка призначена йому на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .
9. При розрахунку пенсії Надвірнянським об`єднаним УПФ України Івано-Франківської області позивачу застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік в розмірі 1187 гривень.
10. На підставі довідки №210105 огляду МСЕК від 17.04.2007 позивачу встановлено інвалідність 2 групи, причина інвалідності: загальне захворювання.
11. 05.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності, та врахування періоду роботи у МП "Любисток" з 04.06.1995 по 24.09.1999 до стажу роботи. У цій заяві також просив позивач перерахунок пенсії провести терміново із врахування вказаного стажу та застосувати середню заробітну плату по народному господарстві України за 2016 рік.
12. Однак, листом Надвірнянського об`єднаного УПФ України Івано-Франківської області №196/С-15 від 19.05.2017 позивачу повідомлено, що у разі переведення його з пенсії за віком як учасника бойових дій на пенсію по інвалідності (як інвалід 2 групи загального захворювання) розмір пенсії суттєво зменшиться. Також повідомлено, що період роботи позивача у МП "Любисток" з 04.06.1995 по 24.09.1999 до стажу роботи не може бути зараховано, оскільки в цей період підприємство не сплачувало страхових внесків.
13. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має право на пенсію по інвалідності, оскільки є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою та має достатній трудовий стаж 36 років.
Також зазначає про порушення прав щодо пенсійного забезпечення, гарантованих статтею 46 Конституції України, застосовуючи показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за 2016 рік, застосування якого сприяє підвищенню заробітної плати і, як наслідок, розміру його пенсії.
Крім того, зазначав про наявність правових підстав для врахування до загального трудового стажу роботу у МП "Любисток" у період з 04.06.1995 по 24.09.1999.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при призначенні пенсії позивачу відповідно до вимог ст. ст. 40, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зобов`язаний був застосувати усереднений показник за 2016 рік.
Також, за висновком суду першої інстанції, позивач має право на пенсію по інвалідності, оскільки є інвалідом 2 групи та має достатній трудовий стаж 36 років.
Крім того, відповідачем безпідставно не враховано до страхового стажу період роботи позивача в МП "Любисток" з 04.06.1995 по 24.09.1999, так як такий підтверджується записами у його трудовій книжці.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належним способом захисту є саме визнання протиправними дій відповідача щодо не вирішення по суті заяви від 05.05.2017 щодо переведення на пенсію по інвалідності, та зобов`язання відповідача повторно розглянути і вирішити по суті вказану заяву позивача, оскільки відповідачем не приймалося рішення по суті питання щодо переведення з одного виду пенсії на інший.
За висновком суду апеляційної інстанції, обґрунтованими є доводи позивача щодо зарахування до його трудового стажу періоду роботи в МП "Любисток" із 04.06.1995 по 24.09.1999.
Щодо вимог в частині виплати пенсії в подальшому, то вони є безпідставними, оскільки заявлені на майбутнє.
Також суд апеляційної інстанції врахував, що ухвала Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.09.2017 у цій справі про залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.06.2000 по 14.01.2017 не оскаржена в апеляційному порядку особами, які беруть участь у справі.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.
19. Скаржник зазначає про те, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
20. Відповідач наголошує на тому, що відповідно до записів трудової книжки позивача, він на підставі наказу №1 від 02.11.1992 був прийнятий на посаду директора МП "Любисток", на якій працював до 24.09.1999. При цьому МП "Любисток" у вищевказаний період не здійснювало нарахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому відсутні підстави для зарахування до страхового стажу період роботи позивача в МП "Любисток" з 04.06.1995 по 24.09.1999.
21. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
23. За змістом касаційної скарги, відповідач заперечує проти зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи в МП "Любисток" з 04.06.1995 по 24.09.1999, оскільки підприємство у зазначений період не здійснювало нарахування збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
25. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
26. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
27. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
28. Згідно із статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
29. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
30. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
31. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
32. Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
33. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
34. Зокрема у постанові від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, Верховний Суд дійшов наступного висновку:"'…' внаслідок невиконання ТОВ "Агрофірма "Удицький цукровий завод" обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи."
35. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який спростовує доводи скаржника, оскільки згідно обставин справи № 144/669/17, позивач у оскаржуваний період також перебував на посаді генерального директора ТОВ "Агрофірма "Удицький цукровий завод".
36. Відтак, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.
37. Таким чином, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи в МП "Любисток" з 04.06.1995 по 24.09.1999.
38. Вимоги заявника касаційної скарги про скасування, крім постанови суду апеляційної інстанції, постанови суду першої інстанції - є безпідставною, оскільки така скасована судом апеляційної інстанції з прийняттям нової постанови.
39. В іншій частині судове рішення не оскаржується і, відповідно, Судом не переглядається.
40. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновком у справі, якими доводи скаржника відхилено.
41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. Судові витрати покласти на відповідача.Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - залишити без задоволення.Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 348/1249/17 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб