ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ30 грудня 2021 року м. Київсправа № 462/3948/14-аадміністративне провадження № К/9901/43769/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2017 (суддя - Колодяжний С.Ю.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (судді - Іщук Л.П., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в :У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення йому за період з 01.02.2014 перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із його заробітної плати за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про його заробітну плату від 10.02.2012 №48;зобов`язати відповідача здійснити йому за період з 01.02.2014 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з заробітної плати за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату від 10.02.2012 №48.Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням від 23.12.2004 року серії НОМЕР_1, вкладка № НОМЕР_2 ; позивачу встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з аварією на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №195841. (том І а.с. 18)Позивач до 31.07.2011 отримував пенсію за вислугу років, як військовослужбовець, а з 01.08.2011 - пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.18.01.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення призначення і перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особам, віднесеним до категорії І згідно довідки за фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження з урахуванням коефіцієнта та кратності зони безпечності відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 та діючого законодавства. (том І а.с. 13)До заяви позивач додав: посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1, посвідчення інваліда війни ІІІ групи серія НОМЕР_3, довідку ГУ МВСУ у Львівській області про зарплату №48 від 10.02.2012, копію наказу №02 про підтвердження служби на території Чорнобильської АЕС та довідку УВС Львівській області про заробітну плату №15 від 18.12.1992.Листом від 28.01.2014 №879/03-18 відповідач звернувся до позивача з проханням про надання первинних документів, які підтверджують його перебування в зоні відчуження за період роботи в Управлінні внутрішніх справ у Львівській області з 25.09.1986 по 02.11.1986, на підставі яких видана довідка про заробітну плату від 10.02.2012 №48. (том І а.с. 14)Принагідно позивача повідомлено, що документами, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження також можуть слугувати: первинні довідки, особові рахунки по нарахуванню заробітної плати, а також застосування кратності при оплаті праці, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки для водіїв та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.Іншим листом від 13.02.2014 №9/С-9 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (1210-2011-п)
розмір його пенсії з 01.12.2013 складає 2135,25 грн, в тому числі 1376,05 грн - розмір пенсії з обмеженням, 284,70 грн - підвищення інваліду війни ІІІ групи (ІІ категорія), 284,70 грн - додаткова пенсія інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи (стаття 49), 50 грн - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни, 139,80 грн - щомісячна державна допомога інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи. (а.с. 15)При цьому позивача проінформовано про те, що управлінням надіслано запит від 28.01.2014 до ГУ МВС у Львівській області щодо надання копій первинних документів, на підставі яких видана довідка про заробітну плату від 10.02.2012 №48.12.02.2014 позивач на вимогу відповідача надіслав копії первинних документів, які підтверджують його перебування під час роботи в зоні відчуження за період з 25.09.1986 по 02.11.1986, а саме - копію посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1, копію посвідчення інваліда ІІІ групи серії НОМЕР_3, довідки МСЕК серії ЛВА-1 №195841 та ЛВА-2 №004684, копію наказу №02 про підтвердження служби на території Чорнобильської АЕС, копію послужного списку МВС СРСР, копію особової картки №17-02110, довідку про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження №48 від 10.02.2012 та довідку УВС Львівської області про заробітну плату №15 від 18.12.1992. (том І а.с. 18 - 31)Листом від 06.05.2014 №4937/12-17 відповідач повідомив позивача про те, що згідно надісланого Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області витягу з архівного документа (наказ №02 від 07.01.1987) "Про підтвердження пільгової служби 1:3 оплати начальницькому складу, які приймали участь в роботі по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС" немає можливості врахувати до розрахунку пенсії заробітну плату за роботу в зоні відчуження. (том І а.с. 17)
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що призначена йому пенсія по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" протиправно виплачується відповідачем в мінімальному розмірі, встановленому законодавством, без врахування розміру його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС. Вважає доводи відповідача про те, що для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження ЧАЕС пенсіонер повинен надавати первинні документи, які підтверджують участь такого пенсіонера у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки перелік документів, які необхідно подавати для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності, зазначений в п. 2.2 розділу ІІ Порядку №22-1, в якому зазначено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу. Необхідність долучення до довідки про заробітну плату первинних документів, на підставі яких була видана ця довідка, не передбачена ні зазначеною нормою, ні іншими нормами Порядку, ні будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами. Проте, не дивлячись на відсутність у нього обов`язку надання первинних документів про підтвердження його роботи в зоні відчуження ЧАЕС, він надавав на адресу відповідача первинні документи, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (роботу в зоні відчуження ЧАЕС), що вважає достатнім для правильного розрахунку його пенсії.
Справа розглядалась неодноразово.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2017, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу за період з 01.02.2014 перерахунку його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату позивача від 10.02.2012 №48.
Зобов`язано відповідача здійснити позивачу з 01.02.2014 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату позивача від 10.02.2012 №48.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що додані позивачем до заяви про перерахунок пенсії документи, в тому числі, довідка про зарплату №48 від 10.02.2012, є належними та достатніми документами для здійснення перерахунку пенсії.
При цьому суди виходили з того, що відповідно до розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964 та від 23.05.1986 №1031-рс при розрахунку оплати праці позивача за роботу у 1-й та 3-й зонах небезпеки повинна була застосовуватися кратність 3 та 5 не до одинарного розміру посадового окладу (тарифної ставки), а до збільшеного у два рази (на 100 %) посадового окладу (тарифної ставки). І саме такий розрахунок оплати праці наведений у довідці від 10.02.2012. Вказана довідка містить розрахунок заробітної плати позивача, який здійснений на підставі первинних документів про місце його роботи та тривалість робочого дня, зокрема, наказу УВС Л/о від 07.01.1987 №02, в якому зазначені конкретні дні роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС та зони небезпеки, в яких він працював кожен із зазначених днів.
Крім того, суди критично оцінили доводи відповідача про те, що для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із зарплати за роботу в зону відчуження ЧАЕС пенсіонер повинен надавати первинні документи, які підтверджують участь такого пенсіонера у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки необхідність додавання до довідки про зарплату первинних документів, на підставі яких була видана ця довідка, не передбачена ні нормами п.п. 2.1 - 2.2 Порядку від 25.11.2005 №22-1, ні іншими його нормами, ні будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами.
При цьому суди виходили з того, що довідка №48 від 10.02.2012 видана на підставі первинних документів про нараховану та фактично сплачену суму зарплати позивача за роботу в зоні відчуження - особової картки з нарахування зарплати за вересень-листопад 1986 року та за січень 1987 року.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (80-19)
установлено, що норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Крім того, посилається на те, що підставою для перерахунку пенсії є видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, довідка, а підставою для проведення перерахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату, проте позивачем не надано довідки форми №122 яка визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, або інші первинні документи, що визначають періоди його роботи в зоні відчуження. Згідно надісланого ГУ МВС у Львівській області архівного документа (наказ №02 від 07.01.1987) немає можливості врахувати до розрахунку пенсії заробітну плату в зоні відчуження, а у наданій позивачем довідці від 10.02.2012 №48 невірно вказано кратність в залежності від зон небезпеки, а також до довідки не надано первинні документи, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження, а саме - особові рахунки про нарахування заробітної плати та застосування кратності при оплаті праці, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки для водіїв та інші первинні документи.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ (796-12)
), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону №796-ХІІ якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи.
На виконання вимог статей 54, 57 Закону №796-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210). Одночасно визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 №523 (523-97-п)
, якою було затверджено старий Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
За правилами пункту 9 цього Порядку сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986-1990 років враховується під час визначення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (Кзс), який враховується під час обчислення пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач пропрацював протягом вересня - листопада 1986 року в зонах відчуження Чорнобильської АЕС 31 календарний день, в зв?язку з чим має право на пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статей 54, 57 Закону №796-ХІІ виходячи з середньомісячного заробітку за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи.
Оскільки як встановлено судами пенсія по інвалідності призначена позивачу в мінімальному розмірі, надана позивачем довідка від 10.02.2012 №48 містила інформацію про фактичний заробіток позивача під час роботи у зонах відчуження, який підлягав врахуванню під час обчислення пенсії, тому пенсія підлягала перерахунку з врахуванням такої довідки.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку щодо протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача та прийняли рішення про задоволення позову.
Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що у наданій позивачем довідці невірно зазначені дані щодо кратності є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що дані щодо кратності у наданій позивачем довідці відповідають цим же даним, які відображені у послужному списку та особовій картці на грошове забезпечення позивача.
Крім того, довідка про заробітну плату видана за місцем служби позивача відповідно до затвердженої Мінсоцполітики типової форми, а предметом оскарження у цій справі є не правомірність видачі довідки та відображення зазначеної у ній інформації, а наявність передбачених законом підстав для врахування її під час обчислення та перерахунку розміру пенсії позивача відповідно до статей 54, 57 Закону №796-ХІІ.
В іншій частині доводи касаційної скарги також не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а їх зміст зводиться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук