ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ29 грудня 2021 року м. Київсправа № 826/20290/16адміністративне провадження № К/9901/29388/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Білоуса О.В.,суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,УСТАНОВИВ:ТОВ "Нафтогаз-Альянс" (далі - Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2016 року №0004571402 та №0004581402.Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року замінено неналежного відповідача Офіс великих платників податків ДФС належним відповідачем по справі - Офісом великих платників податків ДПС.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 27.09.2016 року №1526/28-10-14-02/34881820 щодо порушення позивачем приписів валютного законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 13.10.2016 року №0004571402. В решті позову відмовлено.Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати, а в задоволенні позову відмовити.Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.Враховуючи, що відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення учасниками справи не оскаржуються, колегія суддів касаційного суду переглядає їх лише в цій частині.Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нафтогаз-Альянс" (код ЄДРПОУ 34881820) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 01.06.2014 року №01/06-14, згідно листів ПАТ "Промінвестбанк" від 07.12.2015 року №20-9-9/2015/3083, від 04.01.2016 року №20-9/10/2016/28, від 06.04.2016 року №07Ц/0821БТ та від 07.04.2016 року №20-9/10/2016/797.Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Нафтогаз-Альянс" ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження валютної виручки за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 01.06.2014 року №01/06-14 з "ТМК INTERNATIONAL Limited" (Великобританія):- прострочено надходження валютної виручки у сумі 7 500 дол. США на 114 днів (з 01.10.2015 року по 22.01.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 22 500 дол. США на 117 днів (з 01.10.2015 року по 25.01.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 25 000 дол. США на 182 днів (з 01.10.2015 року по 30.03.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 25 000 дол. США на 218 днів (з 01.10.2015 року по 05.05.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 20 000 дол. США на 280 днів (з 01.10.2015 року по 06.07.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 15 000 дол. США на 310 днів (з 01.10.2015 року по 05.05.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 9 500 дол. США на 310 днів (з 01.10.2015 року по 05.05.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 91 020 дол. США на 350 днів (з 01.10.2015 року по 14.09.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 47 040 дол. США на 295 днів (з 01.10.2015 року по 14.09.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 95 760 дол. США на 279 днів (з 01.10.2015 року по 14.09.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 94 080 дол. США на 276 днів (з 01.10.2015 року по 14.09.2016 року);- прострочено надходження валютної виручки у сумі 88 200 дол. США на 184 днів (з 01.10.2015 року по 14.09.2016 року).Також, встановлено порушення п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме не подано до Офісу великих платників податків ДФС України та регіонального відділення НБУ Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2016 року та не відображено у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2016 року та 01.07.2016 року заборгованість за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 01.06.2014 року №01/06-14 з "ТМК INTERNATIONAL Limited" (Великобританія) у сумі 486 100 дол. США та 461 100 дол. США відповідно.За результатами перевірки складено акт від 27.09.2016 року №1526/28-10-14-02/34881820 та винесено податкові повідомлення-рішення від 13.10.2016 року:- №0004571402, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 9 688 205 грн;- №0004581402, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 850 грн.Товариство, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті всупереч норм податкового законодавства, звернулося з даним адміністративним позовом до суду.Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки акту перевірки в частині нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Нафтогаз-Альянс" за порушення резидентом строків, передбачених ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на суму 9 688 205,22 грн, розрахунок якої поданий в додатку до спірного податкового повідомлення-рішення від 13.10.2016 року №0004571402, розрахунково не підтверджується, що свідчить про протиправність такого рішення та наявності правових підстав для його скасування.Надаючи оцінку вказаним висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Верховного Суду виходить із наступного.Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.Постановами Правління Національного банку України від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863 було встановлено, що розрахунок за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені ст.ст.1, 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.Згідно із ст. 1 Закону України від 16.04.1991 року №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон №959-XII (959-12)
), момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №185/94-ВР, порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.5 ст.4 Закону №185/94-ВР).В свою чергу, згідно із п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДФС.Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством (продавець) та "ТМК INTERNATIONAL Limited" (Великобританія) (покупець) укладено контракт від 01.06.2014 року №01/06-14 на продаж молока сухого знежиреного, виробника ПАТ "Жашківський Маслозавод", відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки FCA Київ, Україна (INCOTERMS 2010) молоко сухе знежирене в кількості та згідно з умовами, передбачених до даного контракту.Між сторонами укладені додаткові угоди по контракту від 01.06.2014 року №01/06-14, які є невід`ємними частинами вказаного контракту, а саме: додаткові угоди від 29.12.2014 року №29/12/14-01, від 12.03.2015 року №12/03/15-01, від 12.03.2015 року №12/03/15-01, від 13.03.2015 року №13/03/15-01, від 16.03.2015 року №16/03/15-01, від 20.03.2015 року №20/03/15-01, від 01.03.2016 року №01/02/16-01.Згідно із трьохстороннім договором про переведення боргу від 20.08.2015 року №20/08/15-1 компанія "ТМК INTERNATIONAL Limited" (Великобританія) (первісний боржник) переводить борг по контракту від 01.06.2014 року №01/06-14 на компанію "EXIMTRADE SOLUTIONS LIMITED" (ОАЕ) (новий боржник) у розмірі 80 618,60 дол. США.Також, згідно із трьохстороннім договором про переведення боргу від 21.03.2016 року №21/03/16-1 компанія "ТМК INTERNATIONAL Limited" (Великобританія) (первісний боржник) переводить борг по контракту від 01.06.2014 року №01/06-14 на компанію "EXIMTRADE SOLUTIONS LIMITED" (ОАЕ) (новий боржник) у розмірі 50 000 дол. США.Так, судами встановлено, що згідно поданих митних декларацій позивач за 2015 рік відвантажив по експортному контракту від 01.06.2014 року №01/06-14 молочну продукцію на загальну суму 838 850 дол. США., а в оплату за відвантажений товар було отримано в розмірі 236 437,50 дол. США.Відтак, по взаємовідносинам між позивачем та "ТМК INTERNATIONAL Limited" (Великобританія) по контракту від 01.06.2014 року №01/06-14 сума дебіторської заборгованості ТОВ "Нафтогаз-Альянс" складає 602 412,50 дол. США, що обґрунтовано свідчить про правомірність встановлених відповідачем порушень.При цьому, позивачем не надано доказів про звернення останнього до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом грошових зобов`язань за контрактом від 01.06.2014 року №01/06-14, щоб слугувало причиною порушення резидентом строків передбачених ст.ст.1, 2 Закону №185/94-ВР.Разом з цим, досліджуючи розрахунок пені зовнішньоекономічної діяльності, нарахований відповідачем, суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступне.Відповідно до акта перевірки, до розрахунку пені на загальну суму 9 688 205,22 грн контролюючим органом враховані платежі в оплату за молочну продукцію з посиланням на контракт №01/06-14 на загальну суму 125 000 дол. США, які непідтверджені наданими на дослідження банківськими виписками.Крім того, в акті перевірки зазначено, що пеня (3%) нарахована на прострочену дебіторську заборгованість у сумі 486 100 дол. США станом на 01.04.2016 року та у сумі 461 100 дол. США станом на 01.07.2016 року.Проте, на підставі наявних в матеріалах справи митних деклараціях на відвантаження ТОВ "Нафтогаз-Альянс" молочної продукції із посиланням на контракт №01/06-14 та наявних банківських виписках, з урахуванням проведеної оплати нерезидентом, судами попредніх інстанцій встановлено, що заборгованість, яка виникає на кожну відповідну граничну дату щодо оплати складає 602 412,50 дол. США.Отже, прострочення пені у розмірі 0,3% суми неодержаної позивачем виручки в іноземній валюті за кожний день, з врахуванням граничного терміну оплати, складає 656 368,02 дол. США.Однак, враховуючи умови статті 4 Закону №185/94-ВР, відповідно до якої загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), визначена контролюючим органом сума пені у розмірі 656 368,02 дол. США є перевищенням розміру неодержавної виручки на 53 955,56 дол. США, а тому пеня у розмірі 0,3% суми неодержаної позивачем виручки в іноземній валюті розрахунково підтверджується в розмірі 602 412,50 дол. США (екв. 14 949 473,42 грн).За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що висновки акту перевірки в частині нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності Товариства за порушення резидентом строків, передбачених ст.1 Закону №185/94-ВР на суму 9 688 205,22 грн, розрахунок якої поданий в додатку до спірного податкового повідомлення-рішення від 13.10.2016 року №0004571402, розрахунково не підтверджується, що свідчить про протиправність такого рішення та наявність підстав для його скасування.Крім того, судами попередніх інстанцій також враховано висновок КНДІСЕ Міністерства юстиції України, виконаний на замовлення позивача від 30.09.2019 року №28716/18-72/28717/18-71, у якому зазначено про не підтвердженість розрахунку, поданого до спірного податкового повідомлення-рішення від 13.10.2016 року №0004571402.У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст. 341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.Відповідно до частини третьої ст. 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства УкраїниПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає..Головуючий суддя О.В.БілоусСудді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх