520/11696/2020 Про визнання протиправними і скасування наказів про звільнення з органів Національної поліції України, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії - 24.12.2021 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С., П`янова Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ № 534 від 05 серпня 2020 року т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа;

- визнати протиправними та скасувати наказ від 06 серпня 2020 року № 234 о/с т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України, а саме зарахувати у розпорядження до ГУНП в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ № 534 від 05 серпня 2020 року про застосування дисциплінарного стягнення до нього у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України та наказ від 06 серпня 2020 року № 234 о/с у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби вважає протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, а тому, на думку позивача підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано наказ № 534 від 05 серпня 2020 року т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа.

Визнано протиправними та скасовано наказ № 234 о/с від 06 серпня 2020 року т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України, а саме зарахувати у розпорядження до ГУНП в Харківській області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ознайомлення позивача 14 травня 2020 року було з тимчасовими функціональними обов`язками за посадою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області суперечить положенням частини третьої статті 67 Закону України "Про Національну поліцію", тому що ОСОБА_1 було зараховано в розпорядження відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав продовження проходження позивачем служби та виконання обов`язків служби відповідно до тимчасових функціональних обов`язків, отже висновки службового розслідування щодо порушення службової дисципліни ОСОБА_1 не відповідають дійсності.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять жодного доказу перебування позивача на службі 25 травня 2020 року. Разом з тим, матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилась у безпідставній відсутності позивача на службі 25 травня 2020 року, тобто скоєнні прогулу.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що призначення на посади поліцейських, які перебувають у розпорядженні, проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади і зарахування в розпорядження, крім випадків, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 67 Закону №580-VIII.

Після звільнення ОСОБА_1 30 квітня 2020 року з Державної установи "Харківський слідчий ізолятор", на останнього покладено тимчасові функціональні обов`язки за посадою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області з якими ОСОБА_1 ознайомився 14 травня 2020 року в будівлі Новобаварського відділу поліції ознайомився з тимчасовими функціональними обов`язками.

Тобто, на позивача, як поліцейського, поширювались вимоги спеціальних нормативно-правових актів, пов`язаних з проходженням служби в поліції, доказів зворотного матеріали справи не містять, як і не містять доказів оскарження позивачем в установленому законодавством порядку дій та/або рішень посадових осіб ГУНП в Харківській області щодо затвердження тимчасових функціональних обов`язків позивача.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи цю підставу, скаржник указує на те, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №818/810/17, який полягає у такому: "статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (z0541-13) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (z0541-13) (далі - Інструкція) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.

За пунктом 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" (2297-17) ), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Згідно з приписами статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

На думку колегії суддів, що при застосуванні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, обов`язковому з`ясуванню в суді підлягали б наступні складові (елементи) процедури звільнення за даною підставою: календарна дата (коли працівника не було на роботі); місце прогулу (де конкретно не було - на робочому місці чи у місці розташування підприємства (установи); наявність чи відсутність поважних причин (самої відсутності на робочому місці недостатньо)."

Проте жоден із цих елементів не були достовірно з`ясовано ані відповідачем, ані судом першої інстанції під час розгляду справи.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 грудня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП в Харківській області.

01 вересня 2018 року лейтенант поліції ОСОБА_1, слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області переміщений на навчання денної форми за державним замовленням до ад`юнктури ХНУВС.

03 березня 2019 року ОСОБА_1 був затриманий за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України та 05 березня 2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, позивачу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор".

15 березня 2019 року позивач відрахований з числа ад`юнктур ХНУВС та направлений до ГУНП в Харківській області.

Згідно з витягу із наказу ГУНП в Харківській області від 25 квітня 2019 року №109 о/с, відповідно до пункту 4 частини першої статті 65, пункту 3 частини першої статті 67 Закону України "Про Національну поліцію" зараховано у розпорядження ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, який прибув з Харківського національного університету внутрішніх справ, з 16 березня 2019 року (а.с.55).

30 квітня 2020 року ОСОБА_1, у зв`язку із внесенням застави, звільнений з Державної установи "Харківській слідчий ізолятор".

14 травня 2020 року ОСОБА_1 у будівлі Новобаварського відділу поліції ознайомився з тимчасовими функціональними обов`язками за посадою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (а.с.59-60).

17 червня 2020 року надійшов рапорт від заступника начальника ВП - начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лук`янова І.В. до т.в.о. начальника Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області Ю. Жуку щодо можливого прогулу 25 травня 2020 року лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с.51).

Наказом від 03 липня 2020 року №220 призначене службове розслідування за фактом, викладеним у рапорті заступника начальника ВП - начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лук`янова І. В. щодо можливого прогулу лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.52).

За результатом службового розслідування Дисциплінарною комісією складений висновок від 31 липня 2020 року, відповідно до якого факт відсутності на службі 25 травня 2020 року без поважних причин лейтенанта поліції ОСОБА_1 знайшов свої підтвердження (а.с.85-87).

Також у висновку службового розслідування зазначено, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у безпідставній відсутності на службі 25 травня 2020 року, тобто скоєнні прогулу, порушенні пункту 2 частини першої статті 18 в частині професійно виконувати посадові (функціональні) обов`язки, пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині дотримання правил внутрішнього розпорядку, поліцейського який перебуває у розпорядженні ГУНП в Харківській області та тимчасово виконує обов`язки слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 05 серпня 2020 року №534 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (а.с.89).

Указаний наказ реалізований наказом ГУНП в Харківській області від 06 серпня 2020 року №234о/с, та звільнено лейтенанта поліції ОСОБА_1, який перебуває у розпорядженні ГУНП в Харківській області з 06 серпня 2020 року (а.с.90).

Винесення відповідачем наказів від 05 серпня 2020 року №534 та від 06 серпня 2020 року №234о/с стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (580-19) (далі - Закон №580-VІІІ (580-19) ).

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VІІІ, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону № 580-VІІІ визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України (254к/96-ВР) , міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 Закону №580-VIII, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Основні обов`язки поліцейського встановлені статтею 18 Закону № 580-VІІІ.

За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (2337-19) (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Підпунктом 8 частини тертьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частини першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту).

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (частини десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (z1355-18) (далі-Порядок).

Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07 листопада 2018 року, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Висновок Верховного Суду

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку з надходженням 17 червня 2020 року до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області рапорту заступника начальника ВП - начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лук`янова І.В. від 17 червня 2020 року № 2283/119-65/01/12- 2020 щодо можливого прогулу 25 травня 2020 року лейтенанта поліції ОСОБА_1, наказом Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 03 липня 2020 року №220 за вказаним фактом призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування від 31 липня 2020 року за фактом відсутності на службі лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Службовим розслідуванням установлено та зафіксовано у акті службового розслідування, що з 16 березня 2019 року згідно наказу ГУНП в Харківській області від 25 квітня 2019 року № 109 о/с відповідно до пункту 4 частини першої статті 65, пункту 3 частини першої статті 67 Закону України "Про Національну поліцію" у розпорядження Головного управління Національної поліції в Харківській області прибув з Харківського національного університету внутрішніх справ лейтенант поліції ОСОБА_1 . При цьому 03 березня 2019 року ОСОБА_1 затриманий за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України та 05 березня 2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

30 квітня 2020 року ОСОБА_1 у зв`язку із внесенням застави був звільнений з Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".

14 травня 2020 року ОСОБА_1 в адміністративній будівлі Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ознайомився з тимчасовими функціональними обов`язками за посадою слідчого відділення слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області та з 14 травня 2020 року відкрив лікарняний у поліклініці ДУ "ТМО МВС України по Харківській області", про відкриття якого сповістив заступника начальника слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_2 .

25 травня 2020 року ОСОБА_1 прибув на місце несення служби до адміністративної будівлі Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області та надав до сектору кадрового забезпечення лист непрацездатності за період перебування на лікарняному з 14 травня 2020 року по 22 травня 2020 року, після чого залишив місце несення служби, не повідомивши причину.

09 червня 2020 року, прибувши на роботу ОСОБА_1 надав лист тимчасової непрацездатності за період з 26 травня 2020 року по 05 червня 2020 року.

Причина відсутності 25 травня 2020 року на робочому місці ОСОБА_1 невідома.

У ході проведення службового розслідування опитано поліцейського, який перебуває у розпорядженні ГУНП в Харківській області та тимчасово виконує обов`язки слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, який пояснив, що 25 травня 2020 року прибув до місця проходження служби, а саме до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області. Після чого зайшов до заступника начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_2, та доповів останньому про закінчення лікарняного. Далі надав до сектору кадрового забезпечення ВП лист непрацездатності. Після чого повернувся до службового кабінету ОСОБА_2 від якого отримав службові завдання, які виконував до завершення робочого часу. Під час виконання своїх службових обов`язків керівники ВП не телефонували. Наступного дня відкрив лікарняний, про що того ж дня повідомив ОСОБА_2 .

Опитаний заступник начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказав, що в СВ Новобаварського ВП згідно з тимчасових функціональних обов`язків проходить службу ОСОБА_1 . 25 травня 2020 року останній о 9:00 год з`явився на роботі та біля 10:00 год залишив приміщення. Доручень на проведення яких-небудь дій ОСОБА_1 не ставились. 26 травня 2020 року о 09:00 год ОСОБА_1 повідомив що відкрив лікарняний.

Опитаний заступник начальника ВП - начальник СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказав, що 14 травня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з тимчасовими функціональними обов`язками за посадою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу, після чого поїхав відкривати лікарняний. 25 травня 2020 року о 09:00 год лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув до місця несення служби, надав лікарняний лист, та близько 10:00 год залишив місця несення служби. У той день службових завдань які б змусили лейтенанта поліції ОСОБА_1 залишити місце несення служби особисто ним не ставились. На додатково поставлене питання, чи ставились якісь службові завдання ОСОБА_1 в той день, ОСОБА_3 відповів, що в той день ніякі завдання не ставив, з 09:00 год по 10:00 год ставив завдання слідчим, які займаються розслідуванням кримінальних проваджень, а ОСОБА_1 о 10:00 год вже залишив відділ поліції.

Опитаний старший інспектор черговий чергової частини сектору моніторингу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 пояснив, що 25 травня 2020 року знаходився на чергуванні в Новобаварському ВП та бачив як о 9:00 год заходив працівник Новобаварського ВП ОСОБА_1 та також бачив, що біля 10:30 год він вийшов з відділу поліції, потім протягом всього дня я його не бачив, щоб він заходив чи виходив з відділу поліції.

Опитана інспектор сектору моніторингу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 яка пояснила, що 25 травня 2020 року заступила на чергування на першому посту в Новобаварському ВП та бачила як о 9:00 год заходив працівник ОСОБА_1 заходив до адміністративної будівлі Новобаварського ВП, а близько 10:00 год він вийшов з відділу поліції та більше не повертався.

Згідно з довідкою заступника начальника ВП - начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3, у лейтенанта поліції ОСОБА_1 жодних кримінальних проваджень за час служби не перебувало.

З метою встановлення причини відсутності лейтенанта поліції ОСОБА_1, а також можливого лікування були направлені відповідні запити до Центру первинної медичної допомоги № 2 Харківського району та до ДУ "Територільне медичне об`єднання МВС України по Харківській області ( вих. № 2329/119-65/01/12-2020 та № 2330/119-65/01/12- 2020 від 18 червня 2020 року). Згідно наданих на запити відповідей, лейтенант поліції ОСОБА_1 за медичною допомогою 25 травня 2020 року не звертався.

Відповідно книги нарядів №3 № 1063-2020 лейтенант поліції ОСОБА_1 на чергування 25 травня 2020 року не заступав.

Згідно з журналами вхідної та вихідної кореспонденції канцелярії Новобаварського ВП 25 травня 2020 року лейтенант поліції ОСОБА_1 ніякої службової документації не надавав і не отримував.

Згідно з пунктом 11 тимчасових функціональних обов`язків слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 13 травня 2020 року № 1787/119-65/01/12-2020, останній зобов`язаний прибувати на службу до Новобаварського відділу поліції згідно розпорядку робочого дня, а саме: початок робочого дня о 09:00 год з понеділка по п`ятницю, кінець робочого дня з понеділка по четвер о 18:00 год, в п`ятницю о 17:45 год, субота та неділя вихідний.

У зв`язку з викладеним, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що факт відсутності на службі 25 травня 2020 року без поважних причин лейтенанта поліції ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилась у безпідставній відсутності позивача на службі 25 травня 2020 року, тобто скоєнні прогулу.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Верховний Суд зазначає про те, що судом апеляційної інстанції, вірно ураховано інформацію, що міститися у службовій характеристиці на поліцейського який перебуває у розпорядженні ГУНП в Харківській області та тимчасово виконує функціональні обов`язки слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВГІ ГУНГІ в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, відповідно до якої, за період служби лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, більшість часу перебуває на лікарняному, не ініціативний, інтересу до праці не проявляє. Спілкування зі співробітниками уникає, на критику та зауваження керівництва підрозділу реагує, однак висновків для себе не робить.

З огляду на встановлені у справі обставини Верховний Суд уважає вірними висновки суду апеляційної інстанції, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Оскільки в ході службового розслідування були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, то начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не був особою на, яку покладено тимчасові функціональні обов`язки у розумінні частини третьої статті 69 Закону №580-VIII, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 11 тимчасових функціональних обов`язків слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року №1787/119-65/01/12-2020, останній зобов`язаний прибувати на службу до Новобаварського відділу поліції згідно розпорядку робочого дня, а саме: початок робочого дня о 09:00 з понеділка по п`ятницю, кінець робочого дня з понеділка по четвер о 18:00, в п`ятницю о 17:45, субота та неділя вихідний.

Оскільки 03 березня 2019 року позивача було затримано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України та 05 березня 2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор", а в подальшому 15 березня 2019 року відраховано з числа ад`юнктур ХНУВС та з 16 березня 2019 зараховано в розпорядження ГУНП в Харківській області на позивача поширюється дія спеціального законодавства, що регламентує проходження служби у поліції, зокрема, поліцейського ГУНП в Харківській області.

Зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, відповідно до пункту 3 частини першої статті 67 Закону №580-VIII, допускається у разі застосування до поліцейського тримання під вартою як запобіжного заходу.

Верховний Суд зазначає, що Закону №580-VIII (580-19) не містить застережень, щодо неможливості продовження перебування поліцейського у розпорядженні відповідно до пункту 3 частини першої статті 65 Закону №580-VIII у випадку звільнення з-під варти у разі внесення застави.

Відповідно до частин третьої, четвертої, п`ятої статті 67 Закону №580-VIII поліцейські, які зараховані в розпорядження відповідно до пунктів 1 -2 частини першої цієї статті, продовжують проходити службу згідно із законом, виконуючи обов`язки служби відповідно до тимчасових функціональних обов`язків, визначених керівником відповідного органу (закладу, установи) поліції, з урахуванням попередніх посад, які обіймав поліцейський, рівня його знань та професійного досвіду.

Призначення на посади поліцейських, які перебувають у розпорядженні, проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади і зарахування в розпорядження, крім випадків, визначених пунктами 3-5 частини першої цієї статті.

До строку, зазначеного в частині четвертій цієї статті, не входить час перебування поліцейських на стаціонарному лікуванні. Сукупний строк призначення на посади поліцейських, які перебувають у розпорядженні, не повинен перевищувати 120 календарних днів.

Згідно з частиною шостою статті 67 Закону №580-VIII поліцейський, якого звільнено з посади і зараховано в розпорядження, вважається таким, що перебуває в розпорядженні відповідного органу (установи, закладу), з дня, що настає за днем звільнення з посади, до дня, з якого він почав виконувати обов`язки за новою посадою, на яку його призначено, або до дня зарахування в розпорядження іншого органу (закладу, установи) поліції для подальшого проходження там служби.

Отже, у відповідача не виникло обов`язку, щодо зміни підстави перебування у розпорядженні ОСОБА_1 через звільнення останнього з-під варти після внесення застави або призначення по постійну штатну посаду.

Натомість, у зв`язку з реалізацією суб`єктом владних повноважень адміністративного волевиявлення у вигляді видання відповідного наказу про зарахування у розпорядження до органу Національної поліції, на позивача, як поліцейського, поширились вимоги спеціальних нормативно-правових актів, пов`язаних з проходженням служби в поліції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до матеріалів справи, позивач 14 травня 2020 року ознайомився з тимчасовими функціональними обов`язками за посадою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, а відтак був обізнаний про обов`язок прибувати на службу до Новобаварського відділу поліції згідно розпорядку робочого дня, а саме: початок робочого дня о 09:00 з понеділка по п`ятницю, кінець робочого дня з понеділка по четвер о 18:00, в п`ятницю о 17:45, субота та неділя вихідний.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII передбачений обов`язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Пунктом 2 частини шостої статті 1 Закону України Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання.

Верховний Суд указує на те, що скаржник помилкового ототожнив поняття "виконання тимчасових функціональних обов`язків", яке передбачене змістом статті 67 Закону України "Про Національну поліцію" та "тимчасове виконання обов`язків", яке передбачене статтею 69 Закону України "Про Національну поліцію".

Так статтею 69 Закону №580-VIII передбачені випадки тимчасового виконання обов`язків за іншою посадою у зв`язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, однак ОСОБА_1 з 16 березня 2019 року зараховано у розпорядження ГУНП в Харківській області та не було призначено на штатну посаду.

Натомість стаття 67 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських.

При цьому такі поліцейські не перебувають на штатних посадах, а лише виконують тимчасові функціональні обов`язки, до призначення на посаду, яке проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади і зарахування в розпорядження, крім випадків, визначених пунктами 3-5 частини першої цієї статті.

Позивач ознайомлюючись 14 травня 2020 року з тимчасовими функціональними обов`язками та будучи обізнаним про підстави свого зарахування у розпорядження Головного управління Національної поліції в Харківській області не оскаржував бездіяльність відповідача щодо не призначення у найкоротший строк на штатну посаду, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_1 визнавав покладені на себе вимоги, викладені у тимчасових функціональних обов`язках.

За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до привального висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 оскільки предметом спору у цій справі було саме застосування до позивача дисциплінарного стягнення, а не питання правомірності покладення на позивача тимчасових функціональних обов`язків.

Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №818/810/17. Зважаючи на те, що у цих справах відрізняються обставини за яких позивачів притягнуто до дисциплінарної відповідальності. У справі №818/810/17 судами попередніх інстанцій установлено обставини, що указують на перебування ОСОБА_7 на службі, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_8, допитаної у якості свідка. У цій справі судами попередніх інстанцій доведено факт відсутності позивача на службі.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.