640/20650/18 Про забезпечення адміністративного позову - 23.12.2021 Прийняття

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про забезпечення адміністративного позову, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року (суддя Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.),

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (далі також - ТОВ Фірма "ТЕХНОВА", заявник, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП), в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти дії на реалізацію постанов від 04 грудня 2018 року "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ Фірма "ТЕХНОВА" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії".

В обґрунтування поданої заяви, заявник стверджує, що приймаючи постанови від 04 грудня 2018 року, НКРЕКП вийшла за межі своїх повноважень, порушила законодавство у сферах енергетики та комунальних послуг, та прийняла вказані рішення без дослідження всіх матеріалів та доказів.

Також заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову за цією заявою унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав Товариства та ускладнить виконання рішення суду у справі, оскільки у випадку реалізації постанов НКРЕКП від 04 грудня 2018 року Товариство у зв`язку з корегуванням тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії зазнає фінансових втрат, які неможливо буде компенсувати навіть у разі прийняття судового рішення на користь заявника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, заяву ТОВ Фірма "ТЕХНОВА" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Заборонено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії на реалізацію постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ Фірма "ТЕХНОВА" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії" від 04 грудня 2018 року.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наведені заявником обставини свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки вчинення НКРЕКП дій, спрямованих на реалізацію прийнятих за результатами перевірки постанов від 04 грудня 2018 року, у випадку задоволення позову ТОВ Фірма "ТЕХНОВА", зумовить виникнення труднощів при виконанні відповідного рішення суду або приведення правовідносин у попередній стан із необхідністю витрачання значних матеріальних ресурсів.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що у листопаді 2017 року НКРЕКП проведені планові виїзні перевірки ТОВ Фірма "ТЕХНОВА" з питань дотримання останнім Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (акт перевірки від 17.11.2017 №208); дотримання Умов та Правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (акт перевірки від 17.11.2017 №209).

04.12.2018 НКРЕКП проведено відкрите засідання з розгляду згаданих вище матеріалів перевірок (актів), за результатами якого прийнято, зокрема, постанови "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ Фірма "ТЕХНОВА" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії", відповідно до якої зобов`язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики в межах здійснення заходу державного регулювання підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ Фірма "ТЕХНОВА" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 96 913, 90 тис. грн. (без ПДВ) та на суму 350 989,57 тис.грн.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій з реалізації постанов НКРЕКП з підстав очевидної протиправності вказаних постанов, фактично, не розглядаючи справи по суті, не перевіряючи обставин справи, не досліджуючи докази, погодились із твердженням заявника про наявність у діях та рішеннях НКРЕКП порушень закону.

Крім того, НКРЕКП посилається на відсутність будь-яких доказів існування реальної загрози невиконання рішення суду у разі задоволення позову. Також зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що заборона вчиняти дії з реалізації спірних постанов є прямим втручанням у дискреційні повноваження НКРЕКП.

Товариство правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суди дійшли до висновку, що надання обставинам дотримання НКРЕКП вимог чинного законодавства при прийнятті постанов від 04 грудня 2018 року, наявності у НКРЕКП законних повноважень для прийняття таких рішень, наявності в діях Товариства порушень відповідних Ліцензійних умов може та повинно бути здійснено виключно у межах розгляду і вирішення справи по суті за відповідним позовом.

Разом з тим, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували тим, що невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав Товариства та ускладнить виконання рішення суду у справі, оскільки вчинення НКРЕКП дій, спрямованих на реалізацію прийнятих за результатами перевірки постанов від 04 грудня 2018 року, у випадку задоволення позову ТОВ Фірма "ТЕХНОВА", зумовить виникнення труднощів при виконанні відповідного рішення суду або приведення правовідносин у попередній стан із необхідністю витрачання значних матеріальних ресурсів.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1)застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Як вбачається зі змісту зазначених постанов НКРЕКП від 04 грудня 2018 року, ними встановлено заходи організаційного характеру, зокрема, щодо підготовки проектів рішень з подальшою передачею на розгляд засідання НКРЕК. При цьому, підготовка зазначених проектів не має для заявника жодних правових наслідків, у тому числі тих, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. У свою чергу, розгляду та прийняттю рішення про зміну тарифів передує процедура, визначена статтями 14- 16 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

На цій підставі колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, що касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року у справі №640/20650/18 скасувати.