607/4196/17 Про визнання протиправними дії УПФУ щодо відмови призначити особі пенсію за віком на пільгових умовах, та зобов'язання УПФУ призначити особі пенсії за віком на пільгових умовах - 23.12.2021 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ23 грудня 2021 року м. Київсправа № 607/4196/17адміністративне провадження № К/9901/44353/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.06.2017 (суддя - Сташків Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (судді - Попко Я.С., Сеник Р.П., Сапіга В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання призначити пенсію,в с т а н о в и в :У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення від 02.02.2017 №5;визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах;зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 17.11.2016.Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до атестату №2363 з 01.09.1976 позивач навчався в міському професійно-технічному училищі м. Підволочиська, яке закінчив 25.07.1978 і отримав професію електрогазозварника, та йому присвоєна кваліфікація електрогазозварник третього розряду. (а.с. 9)Згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач з 01.09.1976 по 25.07.1978 навчався в міському професійно-технічному училищі м. Підволочиська; з 02.08.1978 по 06.11.1979 працював у Підволочиській ГРМД-1 тресту "Тернопільспецсільгоспмонтаж" електрогазозварником 3 розряду; 06.11.1979 звільнений з роботи у зв`язку з призовом до Радянської Армії; 1979-1981 роки - служба в Радянській Армії; з 19.01.1982 до 19.10.1992 працював газозварником у Тернопільському спеціалізованому колективному підприємстві №542 "Сантехмонтаж" (прийнятий газозварником 3 розряду, 10.05.1983 присвоєний - розряд газозварника, 20.04.1984 - 5 розряд, 19.06.1987 - 4 розряд газозварника, 19.10.1992 - звільнений з роботи за власним бажанням); з 27.10.1992 по 27.01.2003 працював газозварювальником у СМП "СТУБІС" (з 22.01.1998 - ТОВ "СТУБІС"); з 03.02.2003 по 07.03.2006 - газозварювальником у СПД ОСОБА_2 ; з 09.03.2006 по 01.03.2009 та з 25.05.2009 по 28.12.2009 - газозварником у ПП "Горинь-Тернопіль"; з 03.09.2012 по 07.07.2014 - газозварником у СМП ТНВП "Тернобуд". (а.с. 10 - 12)Відповідно до архівних довідок №№267/26-3.02, 268/26-3.02, 269/26-3.02 від 05.04.2016 повідомлено, що в документах архівного фонду "Тернопільське спеціалізоване колективне підприємство № 542 "Сантехмонтаж" (Тернопільське СУ-542 Сантехмонтаж" тресту "Подольскпроммонтаж") в книгах наказів за 1982 рік є відомості, що наказом від 18.01.1982 №3-к (§2) позивача з 19.01.1982 прийнято на роботу газозварником 3 розряду в дільницю № 4; згідно з наказом від 19.10.1992 №67-к (§ 1) позивача звільнено з 19.10.1992, а також надано відомості про розмір заробітної плати позивача на посаді газозварника за період з січня 1982 року по жовтень 1992 року. (а.с. 13 - 15)17.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".Відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи па посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.02.2017 №5 до пільгового стажу позивача зарахований період роботи з 19.01.1982 по 19.10.1992, з яких з 01.01.1992 - за фактичною тривалістю. (а.с. 17 - 18)Період його навчання з 01.09.1976 по 25.07.1978, період роботи з 01.08.1978 по 06.11.1979 та період проходження строкової військової служби з 06.11.1979 по 21.11.1981 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, не зараховані.Відповідно до протоколу №2 засідання Комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, від 10.02.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". (а.с. 20 - 21)Причиною відмови стало те, що до стажу роботи па посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивача зараховано лише період роботи з 19.01.1982 по 19.10.1992, з яких з 01.01.1992 - за фактичною тривалістю, у зв`язку з чим пільговий стаж позивача обчислено як 10 років 06 місяців 23 дні.

Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на день звернення за пенсією йому виповнилося 55 років, а тому враховуючи наявність у нього загального стажу роботи 37 років 10 місяців 7 днів, з яких 16 років 1 місяць 19 днів - стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, він мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії та необґрунтовано не зарахував деякі періоди роботи до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.06.2017 ( з урахуванням ухвали цього ж суду від 23.06.2017 про виправлення описки), яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення № 5 Комісії з питань підтвердження стажу роботи па посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.02.2017.

Визнано протиправною відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оформлену протоколом № 2 засідання Комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, від 02.02.2017.

Зобов`язано відповідача призначити позивачу з 17.11.2016 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що період навчання з 01.09.1976 по 25.07.1978 підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" та враховуючи, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування позивача на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців після закінчення навчання.

Крім того, суди виходили з того, що відповідно до статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зарахування проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можливе лише за умови якщо підтверджено працю особи за професією або займання нею посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, а тому оскільки до проходження військової служби з 02.08.1978 по 06.11.1979 позивач працював електрогазозварником і ця посада передбачена Списком №2, який був чинним на період роботи позивача, що в свою чергу дає йому право на пільгову пенсію, а право позивача на зарахування часу проходження військової служби у Збройних Силах гарантоване чинним законодавством про пенсійне забезпечення, то відмова відповідача у зарахуванні військової служби в Радянській армії до пільгового стажу є протиправною і період служби з 06.11.1979 по 21.11.1981 підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Також суди виходили з безпідставності незарахування позивачу до пільгового стажу роботи період з 02.08.1978 по 06.11.1979 з мотивів ненадання пільгової довідки, оскільки такий період роботи позивача підтверджується записами трудової книжки і це є достатнім відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядок №637.

Крім того, суди виходили з того, що період роботи позивача після 01.01.1992 зарахований до стажу позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах, лише за фактичною тривалістю. При цьому відповідачами не надано жодних доказів, чому зарахування пільгового стажу в цей період здійснено саме в такому порядку. Жодних доказів неритмічної роботи підприємства "Сантехмонтаж", де працював позивач, суду не надано, а тому зарахування позивачу пільгового стажу за фактичною кількістю відпрацьованих годин не ґрунтується на вимогах закону та є втручанням у право заявника на призначення йому пенсії на пільгових умовах, яке гарантоване законом.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач - Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що стаж роботи позивача у період з 02.08.1978 по 06.11.1979 не підтверджений пільговими довідками, в яких би містилась інформація про повний робочий день та атестацією, а тому цей період не може бути зарахований пільгового стажу роботи позивача. При цьому у зв`язку з тим, що час роботи з 02.08.1978 по 06.11.1979 не зарахований до пільгового стажу позивача, то зарахування періоду навчання з 01.09.1976 по 25.07.1978 та проходження військової служби з 13.11.1979 по 20.11.1981 до пільгового стажу є неможливим. Крім того, вважає правильним обрахунок пільгового стажу з 01.01.1992 за фактичною тривалістю.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до пункту "б" частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно частини 5 статті 13 цього Закону порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Статтею 100 цього Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (z1451-05) , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно пункту 8 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173.

Відповідно до зазначеного Списку № 2, який був чинний на період роботи позивача, починаючи з 01 січня 1992 року, і в подальший спірний період його роботи, який зараховано до стажу, що дає право на пільгову пенсію, лише за фактичною тривалістю, розділом " 23200000 XXXIII. Общие профессии" передбачені посади " 23200000-11620 Газосварщики".

Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637.

Відповідно до пункту 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно частини першої статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин позивач досягнув 55 років, загальний стаж позивача становить більше 37 років, пільговий стаж позивача становить більше 16 років, що за правилами пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позову.

Покликання відповідача на те, що період роботи позивача з 02.08.1978 по 06.11.1979 не підтверджений пільговими довідками, в яких би містилась інформація про повний робочий день, а тому цей період не може бути зарахований пільгового стажу роботи позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки записами трудової книжки підтверджено стаж роботи позивача на посаді газоелектрозварника у спірний період і така посада передбачена Списком №2 від 22.08.56 №1173, який діяв на час виконання цієї роботи.

Враховуючи те, що час навчання у професійно-технічному закладі та час проходження військової служби не зараховані відповідачем у пільговий стаж позивача лише у зв`язку з не зарахуванням спірного періоду роботи з 02.08.1978 по 06.11.1979, який за результатами розгляду цієї справи задоволено, то суди обгрунтовано дійшли висновку, що зазначені періоди навчання і служби також підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Крім того, оскільки період з 01.01.1992 також підтверджено записами трудової книжки позивача, підстави для додаткового його підтвердження відповідно до Порядку №637 відсутні, а тому суди обгрунтовано дійшли висновку про зарахування цього періоду не за фактичною тривалістю, а у повному обсязі.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

В решті доводи стосуються додаткової перевірки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук