Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк .М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек", м. Київ (далі –ТОВ "Білтек")

на рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008

зі справи № 2/184

за позовом закритого акціонерного товариства "СтудіоДизайнСервіс", м. Київ (далі –ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс")

до ТОВ "Білтек"

про виселення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс"–Нестеренка О.В.,

ТОВ "Білтек" –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Білтек" про виселення останнього з нежитлового напівпідвального приміщення площею 223 кв.м., що знаходиться у будинку 14/12 по вул. Суворова у м. Києві (далі –спірне приміщення).

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2008 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 (суддя Григорович О.М. –головуючий, судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), позов задоволено: ТОВ "Білтек" виселено з нежитлового напівпідвального приміщення площею 223 кв.м., що знаходиться у будинку 14/12 по вул. Суворова у м. Києві; на відповідача віднесено судові витрати зі справи. Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем не подано доказів на підтвердження законності зайняття ним спірного приміщення.

ТОВ "Білтек" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду з цієї справи скасувати та стягнути із ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс" на користь відповідача 85 грн. витрат зі сплати державного мита. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що суди, приймаючи рішення зі справи, не дали належної оцінки договору від 11.06.2005 № 3(1) про співробітництво та організацію взаємовідносин, саме на підставі якого ТОВ "Білтек" займає спірне приміщення; крім того, зазначений договір може вважатися поновленим, оскільки позивач не звертався до відповідача із запереченнями щодо зайняття останнім спірного приміщення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 23.11.98, укладеного на підставі рішення арбітражного суду м. Києва від 23.11.98 зі справи № 13/37, ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс" є орендарем нежитлового напівпідвального приміщення площею 519,2 кв.м., що знаходиться у будинку 14/12 по вул. Суворова у м. Києві. Відповідно до пункту 10.1 цього договору строк його дії –з 23.11.98 до 23.11.2008;

- 11.06.2005 ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс" і ТОВ "Білтек" укладено договір № 3(1) про співробітництво та організацію взаємовідносин, згідно з умовами якого:

сторони зобов’язалися співпрацювати і координувати управлінські та творчі зусилля для досягнення окремих господарських цілей кожної із сторін, для чого організовують центр ділових та творчих ініціатив (пункт 3 договору);

ТОВ "Білтек" забезпечує діяльність центру шляхом залучення до участі в його роботі кваліфікованого персоналу, забезпечення необхідним обладнанням та технікою; ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс" надає дозвіл на перебування персоналу зазначеного центру протягом робочого часу в частині орендованого позивачем приміщення (підпункти 5.1 і 5.2 пункту 5 договору);

термін дії договору встановлено в один рік з моменту підписання, тобто до 11.06.2006 (пункт 16 договору);

договір може бути продовжений на будь-який термін, про що сторони підписують відповідний додаток за місяць до моменту припинення договору (підпункт 17.2 пункту 17 договору);

- матеріали даної справи не містять доказів підписання додатків до договору від 11.06.2005 № 3(1) про продовження строку його дії; отже, зазначений договір припинив свою дію;

- ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс" 08.08.2007 звернулося до ТОВ "Білтек" з листом № 17, в якому просило негайно звільнити спірне приміщення, безпідставно зайняте відповідачем;

- 30.05.2008 складено акта за підписами генерального директора ЗАТ "СтудіоДизайнСервіс", головного юрисконсульта позивача та директора товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн", у якому зазначено, що станом на зазначену дату ТОВ "Білтек" незаконно займає спірне приміщення.

Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для зайняття відповідачем спірного приміщення.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини першої статті 1213 названого Кодексу набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Частиною першою статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судовими інстанціями, договір від 11.06.2005 № 3(1) припинив свою дію і відповідачем не подано інших належних доказів наявності підстав зайняття ним спірного приміщення.

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди належним чином оцінили докази зі справи та дійшли вірного висновку про необхідність задоволення позову. Отже, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Водночас доводи скаржника стосуються оцінки доказів, які вже були предметом дослідження попередніми судовими інстанціями, та правильності встановлення ними фактичних обставин справи. З урахуванням приписів статті 111-7 ГПК України відповідні доводи скаржника, дослідження яких перебуває поза межами повноважень касаційної інстанції, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 1119 –11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 зі справи № 2/184 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек" –без задоволення.