560/2241/19 Про визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету міської ради "Про погодження місця розміщення "вивіски" на приміщенні магазину ритуальних послуг, зобов`язання ФОП вчинити дії по демонтажу вивіски на приміщенні магазину ритуальних послуг - 22.12.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ22 грудня 2021 року м. Київсправа № 560/2241/19адміністративне провадження № К/9901/36368/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого - Чиркіна С.М.,суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 (головуючий суддя: Польовий О.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 (головуючий суддя: Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Мацький Є.М.) у справі №560/2241/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), в якому просила:

визнати незаконним і скасувати рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №1342 від 16.11.2018 "Про погодження місця розміщення "вивіски" на приміщенні магазину ритуальних послуг по АДРЕСА_1";

зобов`язати ФОП ОСОБА_2 вчинити дії по демонтажу вивіски на приміщенні магазину ритуальних послуг по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.07.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов`язання ФОП ОСОБА_2 вчинити дії по демонтажу вивіски на приміщенні магазину ритуальних послуг по АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із інформацією, зазначеною у Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2003 №1822391, позивачці на праві приватної власності належить нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2003.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 02.12.2010 №1803 "Про зміну адреси земельної ділянки і нежитлового приміщення по АДРЕСА_2" земельній ділянці і нежитловому приміщенню позивачки по АДРЕСА_2 надано нову адресу - АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов договору позички від 01.01.2018, зазначене нерухоме майно передано в безоплатне користування ФОП ОСОБА_3 .

Одночасно, за результатами розгляду звернення ФОП ОСОБА_2, виконкомом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення №1342 від 16.11.2018 "Про погодження місця розміщення "вивіски" на приміщенні магазину ритуальних послуг по АДРЕСА_1".

У грудні 2018 року позивачка звернулася до міського голови із заявою, в якій просила встановити факт порушення розміщення рекламної вивіски по АДРЕСА_1 (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1", орендар ФОП ОСОБА_2 ).

Відповідач листом від 21.01.2019 №Д/1983-0201 повідомив заявницю про те, Департаментом містобудування та архітектури ФОП ОСОБА_2 було надіслано Вимогу про усунення порушень Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами в місті Кам`янці-Подільському щодо приведення "вивіски" до вимог наданої дозвільної документації.

У січні 2019 року позивачка повторно звернулася до Кам`янець-Подільського міського голови із заявою, у якій зазначила, що рішення відповідача №1342 від 16.11.2018 "Про погодження місця розміщення "вивіски" на приміщенні магазину ритуальних послуг по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам законодавства про рекламу, оскільки створює перешкоди у русі пішоходів, прибиранню тротуару, обслуговуванню інженерних мереж і споруд, та в користуванні належним їй на праві приватної власності магазином " ІНФОРМАЦІЯ_2". Просила вжити заходів по демонтажу вивіски магазину по АДРЕСА_1 .

Листом від 07.02.2019 №Д/176-0201 відповідач повідомив позивачку про те, що станом на 30.01.2019 суб`єктом господарювання (ФОП ОСОБА_2 ) усунуто порушення та встановлено вивіску відповідно до вимог наданої дозвільної документації, в межах конструктивних елементів вхідної групи приміщення магазину, що належить ОСОБА_4 . Встановлена вивіска не створює перешкод руху пішоходів, прибиранню тротуару та не знаходиться безпосередньо на інженерних мережах. Додатково повідомлено про те, що рішення виконкому №1342 від 16.11.2018 не порушує вимог законодавства, зазначених заявницею у зверненні.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства про рекламу, позаяк вивіска створює перешкоди у русі пішоходів, прибиранню тротуару, обслуговуванню інженерних мереж і споруд, та в користуванні належним їй на праві приватної власності магазином "ІНФОРМАЦІЯ_2".

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень. Дослідивши наявний в матеріалах справи проект вивіски (курсора) до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, суди попередніх інстанцій не встановили, що такий не відповідає вимогам законодавства про рекламу. Крім того, згідно із висновками виїзного засідання комісії, створеної розпорядженням міського голови від 05.03.2019 №121-р "Про створення комісії по перевірці дотримання суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, об`єктів зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 на території м. Кам`янця-Подільського", зафіксованим в акті від 27.03.2019, жодних порушень вимог чинного законодавства або відхилень від проекту у ході перевірки не виявлено.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржниця наполягає на тому, що вивіска розміщена із порушенням вимог законодавства. Зазначає, що судове рішення у справі ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права. Також скаржниця посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.10.2018 №821/140/18.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить Верховний Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Третя особа процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, таке прийнято відповідно до вимог підпункту 13 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (2067-2003-п) , рішення 53 сесії Кам`янець-Подільської міської ради від 03.04.2018 №15/53 "Про затвердження порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами у місті Кам`янець-Подільському", рішення 54 сесії міської ради від 15.12.2011 №12 "Про затвердження Концепції розміщення та розвитку зовнішньої реклами на території міста Кам`янця-Подільського".

Згідно із підпунктом 13 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами. Закон №270/96-ВР (270/96-ВР) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно із вимогами статті 16 цього Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у зв`язку із розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (2067-2003-п) .

У пункті 2 Типових правил №2067 визначено, що вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Вимоги до розміщення вивісок і табличок визначені у пункті 48 Типових правил №2067, де зазначено, що вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 49 цих Типових правил, демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території.

Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після усунення суб`єктом господарювання (ФОП ОСОБА_2 ) визначених у вимозі Департаменту містобудування та архітектури від 03.01.2019 порушень, спірна вивіска відповідає вимогам дозвільної документації. Така не створює перешкод руху пішоходів, прибиранню тротуару та не знаходиться на інженерних мережах.

Дослідивши проект вивіски (курсора) до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, суди попередніх інстанцій також не встановили порушень законодавства при виготовленні цього проекту.

Крім того, за висновками виїзного засідання комісії, створеної розпорядженням міського голови від 05.03.2019 №121-р "Про створення комісії по перевірці дотримання суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, об`єктів зовнішньої реклами по АДРЕСА_2", викладених в акті від 27.03.2019, перевіряючими не виявлено жодних порушень вимог законодавства або відхилень від проекту при розміщенні вивіски.

Водночас позивачкою не зазначено, яким конкретно нормам матеріального права не відповідає оскаржуване у цій справі рішення про погодження ФОП ОСОБА_2 місця розміщення "вивіски" на приміщенні магазину ритуальних послуг по АДРЕСА_1 . Не зазначено також і про можливі порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів вважає помилковими послання скаржниці на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 18.10.2018 №821/140/18, оскільки правовідносини у цій справі та у справі №821/140/18 виникли за різних фактичних обставин та правового регулювання. Так, у справі на яку посилається позивачка, спір стосується порядку розміщення тимчасової споруди, тоді як у цій справі, спірним є місце розташування вивіски.

Також колегія суддів вважає помилковими твердження позивачки про необхідність застосування до цих правовідносин норм права, що врегульовують порядок розміщення у населених пунктах малих архітектурних форм.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість протиправності оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.