Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

У грудні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СПМК "Шляховик", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило визнати договір купівлі-продажу державного майна від 22.05.1994 недійсним та визнати право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 39, за позивачем.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.06.2008 у справі № 13/440-07 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.09.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 24.06.2008, постанову апеляційного суду від 10.09.2008 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 4-3 ГПК України, ст.ст. 47, 48, 71 ЦК УРСР.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування Київським міжобласним апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.05.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області та організацією орендарів Орендного тресту "Поліськсільбуд" був укладений договір купівлі-продажу державного майна Орендного тресту "Поліськсільбуд" № 43, згідно умов якого фонд продав, а трест купив державне майно цілісного майнового комплексу Орендного тресту "Поліськсільбуд" шляхом викупу майна трудовим колективом на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна Орендним трестом "Поліськсільбуд" № 104 від 31.12.1992.

Судами також було встановлено, що 22.05.1994 між Орендним трестом "Поліськсільбуд" та СПМК "Шляховик" був укладений договір купівлі-продажу державного майна Орендного тресту "Поліськсільбуд", згідно умов якого Орендний трест "Поліськсільбуд" продав, а СПМК "Шляховик" купив державне майно шляхом викупу майна трудовим колективом на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна Орендним трестом "Поліськсільбуд" № 104 від 31.12.1992 та договору купівлі-продажу державного майна Орендного тресту "Поліськсільбуд" № 43 від 20.05.1994.

Умовами вказаного договору було передбачено, що покупець зобов’язався здійснити перерахування грошових коштів у розмірі 91421,60 тис. крб. за рахунок приватизаційних сертифікатів членів організації орендарів до 01.05.1995, в розмірі 137132,00 тис. крб. –за рахунок персоніфікованого прибутку до 01.03.1995. При цьому, передача об’єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в двадцятиденний строк після сплати ціни об’єкта приватизації трестом "Поліськсільбуд" Фонду державного майна та сплати своєї частки покупцем тресту "Поліськсільбуд".

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовував його тим, що організація орендарів СПМК "Дорожник" тресту "Поліськсільбуд" на момент укладення оспорюваного договору не мала статусу юридичної особи, а тому не могла бути стороною договору. Крім того, орендний трест "Поліськсільбуд" не міг бути продавцем вказаного майна за договором від 22.05.1994, оскільки цілісний майновий комплекс, приватизований за договором від 20.05.1994 був переданий орендному тресту "Поліськсільбуд" за актом приймання-передачі майна лише 12.09.1994.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог ст. 71 ЦК УРСР, дійшли до вірного висновку щодо відмови позивачу в позові за пропуском строку позовної давності. При цьому, суди правомірно зазначили, що відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) в редакції 2003 року до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Оскільки спірний договір укладений 22 травня 1994 року, право на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним або застосування наслідків його недійсності виникає у сторони, права якої порушено, саме з цієї дати, тобто з 22 травня 1994 року, а тому в даному випадку застосовуються правила про позовну давність, встановлені законодавством, що діяло раніше. Згідно із ст. 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Таким чином, строк для звернення до суду з цим позовом для особи, яка вважає що її права порушено укладанням спірного договору, сплинув ще 22 травня 1997 року.

У цьому ж зв’язку, суди дійшли до вірного висновку про те, що не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки є похідною від визнання недійсним договору від 22.05.1994.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.09.2008 та рішення господарського суду Київської області від 24.06.2008 у справі №13/440-07 залишити без змін.