ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ21 грудня 2021 рокум. Київсправа № 686/18373/17провадження № К/9901/51926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Коваленко Н.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Шарапи В.М.,
за участю секретаря судового засідання Буденка В.В.,позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Салоїд Н.М. від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б., Білої Л.М., Боровицького О.А. від 19 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, у якому просив:- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та щодо повернення документів, наданих для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років;- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 17 вересня 2016 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей" та пункту "в" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакціях законів, які діяли на час звільнення позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень пункту "в" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 17 вересня 2016 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил та членів їх сімей" та пункту "в" статті 12 Закону України "про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакціях законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_1 . 3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закону № 1763- IV, чинного на момент звільнення позивача, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.Станом на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилося 45 років, що в сукупності з відповідною вислугою років сформувало підстави для призначення пенсії за вислугу років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1988 року по 02 лютого 2005 року проходив безперервну військову службу в Збройних Силах СРСР, а в подальшому в Збройних Силах України. Згідно наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України Міністра оборони України (по особовому складу) від 30 грудня 2004 року № 391 позивач звільнений у запас за підпунктом "в" пункту 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (у зв`язку зі скороченням штатів, а також у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України).ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 45 років, у зв`язку з чим 28 листопада 2016 року позивачем направлено на адресу Хмельницького обласного військового комісаріату заяву про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .Проте, Хмельницьким обласним військовим комісаріатом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області пакет документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років передано не було.ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання для призначення пенсії за вислугу років та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити таку пенсію.Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, зобов`язано Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (z0135-07) . На виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року, 11 липня 2017 року Хмельницьким обласним військовим комісаріатом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області направлено подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області 17 липня 2017 року повернуло подання Хмельницького обласного військового комісаріату без виконання, оскільки подання було направлено без відповідних документів.У подальшому Хмельницьким обласним військовим комісаріатом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області направлено подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років разом із пакетом відповідних документів.Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області листом від 04 серпня 2017 року № 8361/03 повернуло пакет документів ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років до Хмельницького обласного військового комісаріату, посилаючись на те, що за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) законні підстави для призначення пенсії за вислугу років відсутні.6. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент звернення позивача за призначенням пенсії, основною умовою для її призначення відповідно до пункту "в" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є досягнення на день звільнення з військової служби 45-річного віку та наявності вислуги 20 календарних років. Проте на момент звільнення позивача з військової служби він досяг лише 33-річного віку, а не 45, як передбачено чинним законодавством.8. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року ОСОБА_1 та Хмельницьким обласним військовим комісаріатом не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ9. Законом України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" встановлено правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв`язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.10. Згідно з пунктом 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (у редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв`язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.11. Статтею 3 цього ж Закону дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України після 01 січня 2004 року.12. Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 13. Редакція пункту "б" зазначеної статті змінювалась, міняючи при цьому умови і підстави виникнення права на пенсію за вислугу років, зокрема, умову призначення пенсії - досягнення 45-річного віку на час звільнення зі служби.14. У певний час існували положення статті, за якими військовослужбовець міг звільнитися зі служби і раніше, але при досягненні ним 45-річного віку йому могла бути призначена пенсія за вислугу років при наявності інших обов`язкових показників.15. Так, відповідно до пункту "б" зазначеної статті в редакції, що діяла на час звільнення позивача, право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених зі служби у зв`язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.16. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04 квітня 2006 року № 3591-IV (3591-15) (набрав чинності з 29 квітня 2006" внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема доповнено пунктом "в", відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності у них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей".17. Пунктом 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" (у чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії редакції, зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (3668-17) , який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються зі ЗСУ у зв`язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.18. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).19. Також у Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2002 (v005p710-02) зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції20. Виходячи із положень пункту 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" та висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.21. Оскільки право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв`язку з реформуванням ЗСУ, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей", чинного на момент звільнення позивача, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.22. Станом на момент звернення за призначенням пенсії заявнику виповнилося 45 років, що в сукупності з відповідною вислугою років сформувало підстави для призначення пенсії.23. Аналогічна правова позиції висловлена Верховним Судом у постановах від 16 липня 2019 року у справі № 686/651/17, від 21 листопада 2019 у справі № 331/1442/17 та від 14 квітня 2020 року у справі № 260/450/19.24. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року - без змін.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Л.Л. Мороз
В.М. Шарапа