ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2007 р.
№ 10/77
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди Д.С.,
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання
автомобільного транспорту "Чернігівавтотранс"
на постанову
від 13.06.07 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№10/77
господарського суду
Чернігівської області
за позовом
Приватного комерційно-виробничого підприємства "Літо"
до
Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання
автомобільного транспорту "Чернігівавтотранс"
третя особа
Чернігівська міська рада
про
усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
за участю представників сторін
від позивача:
у засідання не прибули
від відповідача:
у засідання не прибули
від третьої особи:
у засідання не прибули
ВСТАНОВИВ:
Приватне комерційно-виробниче підприємство "Літо" звернулось
до господарського суду Чернігівської області з позовом до
Відкритого акціонерного товариства виробничого об'єднання
автомобільного транспорту "Чернігівавтотранс" за участю в якості
третьої особи Чернігівської міської ради про зобов'язання усунення
перешкод в користуванні земельною ділянкою в м. Чернігові по вул.
Промислова, 11 площею 21,2 м-2 під кіоском Б-1 та для його
обслуговування 100 м-2 шляхом знесення встановленого відповідачем
забору та встановлення забору в попередньому стані.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що
вказаний кіоск Б-1 не є об'єктом нерухомості, а є збірно-розбірною
конструкцією, яка встановлена з порушенням допустимих норм
протипожежної безпеки, а відтак створює перешкоди в користуванні
нерухомим майном та земельною ділянкою відповідача.
Ухвалою від 10.04.07 господарський суд Чернігівської області
(суддя Пашкіна С.А.) зупинив провадження у справі до вирішення по
суті спору по справі №1/175/8 та набрання законної сили рішенням,
прийнятим за результатами її розгляду.
Ухвала мотивована тим, що справа №1/175/8, яка розглядається
господарським судом Чернігівської області в порядку
адміністративного судочинства, є пов'язаною з даною справою,
оскільки предметом спору по ній є неправомірність віднесення
кіоску Б-1, розташованого на спірній земельній ділянці, до
об'єктів нерухомості.
Постановою від 13.06.07 Київський апеляційний господарський
суд (колегія суддів у складі: Григоровича О.М. -головуючого,
Гольцової Л.А., Рябухи В.I.) вказану ухвалу скасував, а справу
передав на розгляд по суті до суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що правовий статус майна для сторін
є визначеним укладеним між ними договором купівлі-продажу
нерухомого майна від 24.09.01, який сторонами не оспорюється і є
дійсним. Крім того, суд дійшов висновку про те, що правовий статус
майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці жодним чином
не впливає на вирішення спору в даній справі.
Ухвалою від 10.10.07 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій
заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної
інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
предметом позовних вимог у даній справі є зобов'язання відповідача
усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою в м. Чернігові
по вул. Промислова, 11 площею 21,2 м-2 під кіоском Б-1 та для його
обслуговування 100 м-2 шляхом знесення встановленого відповідачем
забору та встановлення забору в попередньому стані.
Разом з тим, в господарському суді Чернігівської області в
порядку адміністративного судочинства розглядається справа
№1/175/8 за позовом Відкритого акціонерного товариства виробничого
об'єднання автомобільного транспорту "Чернігівавтотранс" до
Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної
інвентаризації" та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради
за участю в якості третьої особи Приватного комерційно-виробничого
підприємства "Літо" про скасування державної реєстрації та
визнання недійсним реєстраційного посвідчення приміщення будівлі
кіоску Б-1 як нерухомого майна.
Зупиняючи провадження у даній справі до вирішення по суті
спору в справі №1/175/8 господарського суду Чернігівської області
та набрання законної сили прийнятим за результатами її розгляду
рішенням, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані справи
є пов'язаними і спір стосовно усунення перешкод в користуванні
земельною ділянкою не можливо вирішити до вирішення питання щодо
належності кіоску Б-1 до об'єктів нерухомості.
Як вбачається з позовної заяви у справі, вимоги позивача
мотивовані посиланням на положення ч. 3 ст. 30 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
(в редакції на момент придбання ним кіоску
Б-1), згідно з якою при передачі підприємствами, установами і
організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і
організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право
користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені
будівлі та споруди. Виходячи з вказаної норми, позивач вважає, що
одночасно з придбанням ним кіоску Б-1 ним набуто право постійного
користування земельною ділянкою, а відтак вимагає усунення
перешкод у здійсненні ним цього права.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК
018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту
України від 17.08.2000 №507 ( va507565-00 ) (va507565-00)
споруди -це будівельні
системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних
матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в
результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; а
будівлі -це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних
або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють
наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або
перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а
також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки,
гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові
будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних
закладів та закладів освіти та т. ін.
Iнструкція про порядок державної реєстрації права власності
на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних
та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98
№121 ( z0399-98 ) (z0399-98)
, у п. 1.9 до об'єктів нерухомого майна
відносила: житлові і нежитлові будинки, будівлі виробничого,
господарського, соціально-побутового та іншого призначення,
розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків
під окремими порядковими номерами тощо, окрім тимчасових споруд та
споруд, не пов'язаних фундаментом із землею.
З викладеного вбачається, що застосування вимог ст. 30 ЗК
України до певних правовідносин залежить від виду придбаного майна
щодо пов'язаності його з землею, тобто його належності до поняття
будівлі або споруди як нерухомого майна.
З огляду на таке висновок суду апеляційної інстанції про те,
що правовий статус майна (кіоску Б-1), розташованого на спірній
земельній ділянці, не впливає на вирішення даного спору про
усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, є хибним
та не грунтується на положеннях закону.
Також неправильним є висновок суду апеляційної інстанції про
те, що правовий статус майна (кіоску Б-1) для сторін є визначеним
укладеним між ними договором купівлі-продажу нерухомого майна від
24.09.01.
Згідно зі ст.ст. 41, 224 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинного на момент укладення вказаного договору) угодами
визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав або обов'язків; за договором
купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у
власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і
сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом купівлі-продажу є певне майно (як рухоме, так і
нерухоме), при чому правовий статус майна може зумовлювати форму
такого договору (ст. 227 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
), але договір
купівлі-продажу не може змінювати правовий статус цього майна, а
лише передбачає перехід прав на нього від продавця до покупця.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що суд першої
інстанції дійшов правильного висновку щодо пов'язаності даної
справи зі справою №1/175/8 господарського суду Чернігівської
області, предметом якої є правомірність віднесення розташованого
на спірній земельній ділянці кіоску Б-1 до об'єктів нерухомості, а
відтак правомірно зупинив провадження у справі до вирішення по
суті спору по справі №1/175/8.
Отже, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню,
постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду
першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.06.07 у справі №10/77 скасувати, а ухвалу господарського суду
Чернігівської області від 10.04.07 у цій справі залишити без змін.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький