ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     25 жовтня 2007 р.

     № 14/306

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого

     Стратієнко Л.В.

     суддів Грека Б.М. Козир Т.П.

     з участю представників: позивача:  відповідача:

     ОСОБА_2 не з'явився

     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     відкритого акціонерного товариства "Вирівський кар'єр"

     на рішення

     господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2006
року

     у справі

     № 14/306

     за позовом

     фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

     до

     відкритого акціонерного товариства "Вирівський кар'єр"

     про

     спонукання до виконання зобов'язань

                            ВСТАНОВИВ:

     У листопаді 2006 р. позивач звернувся в  суд  з  позовом  про
зобов'язання відповідача згідно з умовами  договору  поставки  від
25.10.2004  р.  №  17-08/04  здійснити  поставку  щебеню  на  суму
передоплати 88 195,16 грн. у кількості 3 392,1 грн.

     Рішенням  господарського   суду   Рівненської   області   від
23.11.2006 р. (суддя Марач В.В.) позов задоволено.

     Зобов'язано ВАТ  "Вирівський  кар'єр"  поставити  на  користь
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 щебінь
на суму передоплати (88 195,16 грн.) в кількості 3 392,1 грн.

     В касаційній скарзі відповідач,  посилаючись  на  неправильне
застосування  норм   матеріального   права   та   порушення   норм
процесуального права, просить скасувати рішення суду  та  передати
справу на новий розгляд.

     Заслухавши  пояснення  представника   позивача,   обговоривши
доводи  касаційної  скарги,  перевіривши  матеріали  справи,   суд
вважає, що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.

     Відповідно до ч.1 ст.  193  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
          суб'єкти
господарювання та інші  учасники  господарських  відносин  повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до
вимог закону, інших правових актів,  договору,  а  за  відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог,
що у певних умовах звичайно ставляться.

     Як вбачається з матеріалів справи і  встановлено  судом,  між
сторонами 25.10.2004 р. було укладено договір поставки № 17-08/04,
відповідно  до   якого   поставщик   (відповідач)   зобов'язувався
поставити, передати у власність, а покупець (позивач) прийняти  на
умовах, викладених в договорі, щебінь, асортимент, кількість якого
вказані  в  специфікаціях,  оформлених  у  вигляді   додатків   до
договору, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

     Ціна товару визначена у сумі 26 грн. за тону (п.3.10).

     Задовольняючи позов, суд виходив з того,  що  позивачем  було
сплачено  відповідачу  на  підставі  договору  80  205  грн.   та,
відповідно, до п.6.4 договору поставлено  запчастин  і  дизельного
палива на суму 167 022,6 грн., відповідачем поставлено щебеню лише
на суму 157  008,09  грн.,  а  тому  у  нього  існує  зобов'язання
поставити позивачу щебінь на суму передоплати у розмірі 88  195,16
грн.

     Такі висновки суду грунтуються на матеріалах справи і вимогах
закону.

     Доводи касаційної скарги висновків  суду  не  спростовують  і
підстав для скасування судового рішення не вбачається.

     На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9 -111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України

                           ПОСТАНОВИВ:

     касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Вирівський  кар'єр"   залишити   без   задоволення,   а   рішення
господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2006 р. у
справі за № 14/306 -без змін.

     Головуючий Л.В. Стратієнко

     Судді Б.М. Грек

     Т.П. Козир