ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 р.
№ 6-27/27-06-724 ( rs725728 ) (rs725728)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційних скарг
ТОВ "Служба безпеки підприємницької діяльності"
на постанову
від 07.06.07 Одеського апеляційного господарського суду
у справi
господарського суду Миколаївської області
за позовом
ТОВ "Служба безпеки бізнесу"
до
ТОВ "Служба безпеки підприємницької діяльності"
про
стягнення 164627 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Сидоренко В.М. (дов. від 12.01.07),
відповідача: Сєнов Б.О. (дов. від 10.10.07 № 46),
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 13.02.07 господарського суду Миколаївської
області в задоволенні позову про стягнення 164627 грн. відмовлено.
Постановою від 07.06.07 Одеського апеляційного господарського
суду вказане вище рішення скасовано, позов задоволено. З ТОВ
"Служба безпеки підприємницької діяльності" на користь позивача
стягнуто 164627 грн. збитків у вигляді не отриманого прибутку,
1646, 27 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. -на IТЗ
судового процесу.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду, ТОВ "Служба безпеки підприємницької
діяльності" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення
судами норм матеріального права, а також невірною оцінкою обставин
справи, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить
необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами, які приймали
рішення у даній справі, відповідно до договору №ОД/Т-01-1815ню від
21.09.2001 з додатковою угодою, договору №ОД/Т-03-1380-ню від
28.08.2003, договору №ОД/Т-03-1381-ню від 28.08.2003 з додатковою
угодою, договору №ОД/Т-04-664ню від 07.05.2004, договору
№ОД/П-04-1326-ню від 16.08.2004, договору від 03.09.2004,
укладених між Одеською залізницею та ТОВ "Служба безпеки бізнесу",
останнє надавало залізниці послуги з охорони територій
локомотивних депо Одеса-Сортувальна, Котовськ, Христинівка,
Херсон, Миколаїв, Шевченко, Рені, Знаменка, а також по охороні
адміністративної будівлі і виробничих приміщень.
Судами також з'ясовано, що 14.12.2004 ТОВ "Служба безпеки
підприємницької діяльності" направлено Одеській залізниці лист, в
якому зазначалось про закінченням строку дії ліцензії на
спецохорону в ТОВ "Служба безпеки бізнесу", у зв'язку з чим
керівництво компанії просить дотриматись необхідних формальностей
з передачі об'єктів, що знаходяться під охороною підрозділів ТОВ
"Служба безпеки бізнесу" правонаступнику -ТОВ "Служба безпеки
підприємницької діяльності".
Отримавши вказаний лист, Одеська залізниця звернулась до
свого контрагента за вказаними вище договорами з листом №249/ТФ
від 28.12.2004, в якому повідомила про втрату чинності з
30.12.2004 зазначених вище договорів, у зв'язку зі змінами в
організації охорони об'єктів Одеської залізниці. Крім того, після
отримання листа від відповідача між Одеською залізницею та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки
підприємницької діяльності" було укладено договір №ОД/Т-04-1910-НЮ
від 14.12.2004 р. на охорону об'єктів, які, на підставі договорів,
раніше перебували під охороною позивача.
На спростування відомостей, які було надано Одеській
залізниці, позивач 10.01.2005 р., 19.01.2005 р. та 10.02.2005 р.
направив на адресу останньої відповідні листи.
В той же час, ТОВ "Служба безпеки підприємницької діяльності"
продовжувало своїми листами надавати Одеській залізниці відомості
про незаконність діяльності ТОВ "Служба безпеки бізнесу", зокрема,
листами від 21.01.2005 та 09.02.2005 відповідачем вказано про
відсутність у ТОВ "Служба безпеки бізнесу" ліцензії та не вжиття
останнім заходів щодо її переоформлення.
Серед іншого, судом апеляційної інстанції взято до уваги і
той факт, що представники ТОВ "Служба безпеки підприємницької
діяльності" постійно бували на прийомі у керівництва Одеської
залізниці, де також переконували останнє в незаконності діяльності
ТОВ "Служба безпеки бізнесу".
В результаті, 23.03.2005 договірні стосунки між Одеською
залізницею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба
безпеки бізнесу" було розірвано, і фактично поновлено лише з
01.11.2005р.
Одеська залізниця, в своїй відповіді на адвокатський запит,
яку судовою колегією було залучено до матеріалів справи,
підтвердила зазначені вище обставини.
Відповідно до п.43 Закону України "Про ліцензування певних
видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
такий вид
господарської діяльності, як надання послуг, пов'язаних з охороною
державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян,
підлягає ліцензуванню.
Судами з'ясовано, що охорону вказаних вище об'єктів ТОВ
"Служба безпеки бізнесу" здійснювало на підставі ліцензії серії АА
№312084, виданої Міністерством внутрішніх справ України, зі
строком дії цієї з 02.12.2001 по 02.12.2004. Наприкінці строку дії
ліцензії товариство звернулося з заявою на продовження строку дії
ліцензії до органу ліцензування, яку було зареєстровано 10.11.2004
(вх. №3781).
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про ліцензування певних
видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
орган ліцензування
приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у
строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви
про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо
спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах
господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі
ліцензії на окремі види діяльності. У встановлений законом строк
позивачем повідомлення про відмову у видачі ліцензії з зазначенням
підстав такої відмови не отримано, в зв'язку з чим звернувся до
Державної служби охорони при УМВС України в Одеській області
(територіальний структурний підрозділ органу ліцензування, який
здійснює ліцензування надання послуг, пов'язаних з охороною
державної та іншої власності), який відповів, що позивач має право
продовжувати свою діяльність на підставі ліцензії серії АА №312084
до отримання нової ліцензії. Пізніше ТОВ "Служба безпеки бізнесу"
отримало бланк нової ліцензії серії АБ №114372, зі строком дії з
02.12.2004 р. по 02.12.2009 р., у зв'язку з чим суд апеляційної
інстанції дійшов обгрунтованого висновку про здійснення позивачем
охоронної діяльності з 02.12.2001 на законних підставах.
З огляду на викладене, Одеський апеляційний господарський суд
дійшов обгрунтованого висновку, що розірвання договорів між
Одеською залізницею та ТОВ "Служба безпеки бізнесу" спричинено
винними діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба
безпеки підприємницької діяльності".
Згідно з ч. 1 ст.49 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не
порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань,
інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права
місцевого самоврядування і держави.
Частиною 2 ст. 34 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що
однією з перешкод у процесі конкуренції вважається дискредитація
суб'єкта господарювання -поширення у будь-якій формі неправдивих,
неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи
діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати
шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
будь-які дії
у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним
звичаям у підприємницькій діяльності є недобросовісною
конкуренцією.
Отже, з врахуванням вказаних норм, суд апеляційної інстанції
дійшов обгрунтованого висновку, що вказані вище дії відповідача є
недобросовісною конкуренцією.
Відповідальність за недобросовісну конкуренцію передбачено ч.
1 статті 37 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, згідно з якою, вчинення дій,
визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою
відповідальність суб'єкта господарювання згідно з цим Кодексом або
адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних
осіб у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено
обов'язок учасника господарських відносин, який порушив
господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення
господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки
суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу
збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила
господарське правопорушення, включається, крім іншого, не
отриманий прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала
збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання
зобов'язання другою стороною.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо
обгрунтованості наданого позивачем розрахунку суми не отриманого
позивачем прибутку в результаті дій відповідача.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави
для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 07.06.2007 Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 11/681/06 (27/27-06-724)
( rs725728 ) (rs725728)
залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.