14/44/08 Про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів - 02.12.2008 Прийняття

За заявою кредиторів: приватного сільськогосподарського підприємства ім. Партизанської іскри та відкритого акціонерного товариства "Первомайськ- автотранс" господарський суд Миколаївської області ухвалою від 31 січня 2008 року (суддя: Цвєткова П.В.) порушив провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" (надалі –АТВТ "Гілєя").

Зазначена ухвала місцевого господарського суду оскаржена АТВТ "Гілєя" в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2008 року (судді: Тофан В.М. –головуючий, Журавльов О.О., Михайлов М.В.) апеляційна скарга АТВТ "Гілєя" задоволена частково, ухвалу суду першої інстанції від 31 січня 2008 року змінено: виключено із резолютивної частини слова "Заборонити посадовим особам або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам, вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника і щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи - боржника". В частині оскарження зазначеної ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство боржника АТВТ "Гілєя" –апеляційне провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною апеляційним господарським судом постановою АТВТ "Гілєя" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування через порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Крім того, заявник касаційної скарги просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 31 січня 2008 року.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши застосування Одеським апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТВТ "Гілєя" виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закон).

Статтею 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 31 січня 2008 року порушено провадження у справі на підставі ст.ст. 6, 11, 12 Закону.

Указаною ухвалою призначено підготовче засідання на 21 лютого 2008 року; витребувані від сторін необхідні для розгляду заяви документи; заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії щодо майнових активів боржника і щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи –боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Відповідне положення міститься у ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), якою визначено вичерпний перелік заходів щодо забезпечення таких вимог.

Відповідно до ст. 65 ГПК України при підготовці справи до розгляду з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках відповідні дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (п.10).

Згідно з ч. 3 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Норми закону, які врегульовують порядок прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі не передбачають можливості оскарження таких ухвали до суду.

Стаття 129 Конституції України, на яку посилається скаржник, дійсно встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8). Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом. Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

За змістом чинного Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвала про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку, а відтак, апеляційний господарський суд правильно постановив про припинення апеляційного провадження у частині щодо оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Доводи касаційної скарги АТВТ "Гілєя" щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції про те, що ухвала суду в частині порушення провадження у справі не підлягає оскарженню, не ґрунтуються на законі, тому вказаних висновків не спростовують і підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанці, в частині припинення провадження у справі, не містять.

Доводів щодо обставин порушення провадження у справі №14/44/08, викладених у касаційній скарзі боржника, колегія суддів, в силу приписів Розділу ХІІ1 господарського процесуального кодексу України про повноваження касаційної інстанції та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, не досліджувала.

Колегія суддів зауважує, що вимоги касаційної скарги містять прохання заявника про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2008 року в цілому. Разом з тим, мотивувальна частина касаційної скарги не містить жодних посилань чи вимог щодо тієї частини постанови суду апеляційної інстанції, яка стосується заходів забезпечення позову. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з висновками апеляційного суду про те, що не підлягає оскарженню ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство і оскаржує постанову в частині припинення апеляційного провадження за його скаргою. Вимог касаційної скарги представник заявника не уточнював.

Переглядаючи справу за касаційною скаргою АТВТ "Гілєя" та враховуючи наведені вище обставини колегія суддів вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2008 року повинна бути залишена без змін.

Що стосується оскарження АТВТ "Гілєя" ухвали господарського суду Миколаївської області від 31 січня 2008 року, то касаційне провадження за касаційною скаргою на вказану ухвалу повинне бути припинене, оскільки ухвала про порушення провадження у справі не оскаржується, а в частині застосування заходів забезпечення позову вона була переглянута судом апеляційної інстанції, змінена, і суд касаційної інстанції з постановою апеляційного суду від 9 вересня 2008 року погодився.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2008 року у справі № 14/44/08 залишити без змін.

Касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31 січня 2008 року у справі № 14/44/08, в частині порушення провадження у справі про банкрутство та підготовки її до розгляду, припинити.