640/20522/18 Про зобов`язання постановити рішення, яким зобов`язати особу знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за зазначеними адресами - 18.10.2022 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 640/20522/18

адміністративне провадження № К/9901/36429/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачук А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2019 року (головуючий суддя Клочкова Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (колегія суддів у складі: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.) у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Прокуратура Київської області про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі- ДАБІ, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Прокуратура Київської області, у якому просила:

- постановити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 (кадастрові номери земельних ділянок-3222485901:01:004:5052,3222485901:01:004:5053,3222485901:01:004:5054, 3222485901:004:5055, 3222485901:01:004:5056, 3222485901:01:004:5057) за власний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на земельних ділянках відповідачем самочинно будується багатоквартирний житловий будинок, з порушенням цільового призначення земельних ділянок, режиму забудови земельних ділянок, за відсутністю відповідних плану зонування та детального плану для забудови, належної затвердженої проектної документації та дозволу на таку забудову, в порушення законодавства у сфері містобудування, з істотним порушенням державних будівельних норм та правил, що було встановлено позивачем під час проведеної в період 2016 - 2017 років позапланової перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 (кадастрові номери земельних ділянок - 3222485901:01:004:5052,3222485901:01:004:5053, 3222485901:01:004:5054, 3222485901:004:5055, 3222485901:01:004:5056, 3222485901:01:004:5057) за власний рахунок.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу, серед іншого, обґрунтовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази щодо перевищення розміру житлової площі, як і докази того, що відповідач відмовився від перебудови об`єкта будівництва.

У відзиві на касаційну скаргу позивач та треті особи просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 належать земельні ділянки з кадастровими номерами - 3222485901:01:004:5052, 3222485901:01:004:5053, 3222485901:01:004:5054, 3222485901:01:004:5055, 3222485901:01:004:5056, 3222485901:01:004:5057, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2016 року №№ 57113923, 57117913, 57121042, 57153019, 57156978, 57166272. Цільове призначення земельних ділянок - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

27.04.2016 відповідачу відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації виготовлені будівельні паспорти:

- № 442 на земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, забудовник - ОСОБА_1 ;

- № 443 на земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, забудовник - ОСОБА_1 ;

- № 444 на земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, забудовник - ОСОБА_1 ;

- № 445 на земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3, забудовник - ОСОБА_1 ;

- № 446 на земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3, забудовник - ОСОБА_1 ;

- № 447 на земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3, забудовник - ОСОБА_1 ;

З аналізу будівельних паспортів вбачається намір будівництва зблокованих триповерхових житлових будинків загальною площею до 300 кв.м.

Замовником будівництва отримано будівельні паспорти (в подальшому скасовані), які видані Відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської РДА від 27.04.2016 №№ - 442, 443, 444, 445, 446, 447 щодо будівництва зблокованих житлових будинків загальною площею до 300 м2.

17.06.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (№ КС 062161691534, № КС 062161691530, № КС 062161691525, № КС 062161691537, № КС 062161691541, № КС 062161691543).

Під час виїзду на місце, 26.09.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області встановлено, що за зазначеними адресами розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, а саме: влаштовано залізобетонний монолітний фундамент, виконана цегляна кладка зовнішніх та внутрішніх стін будинку 3-х поверхів та змонтовано залізобетонні перекриття. Будинок розділено двома температурно-деформаційними швами.

Об`єкт будівництва запроектований та будується з відхиленнями від затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (територія зазначеної земельної ділянки згідно затвердженого генерального плану села Петропавлівська-Борщагівка не передбачена під багатоквартирну житлову забудову, а має функціональне призначення - індивідуальна садибна забудова), так само відсутній затверджений план зонування території села Петропавлівська-Борщагівка (далі - зонінг) та детальний план території (далі ДПТ).

За результатами перевірки виявлені наступні порушення:

замовником будівництва виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках за зазначеними адресами в порушення затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні; на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети; без отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; без розроблення та затвердження проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги ст.ст. 18, 19, 24, 29, 31, 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Порушення, що були встановлені під час перевірки зафіксовано у акті перевірки від 21.10.2016 та підтверджуються матеріалами фотофіксації.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту винесено припис №С-2110/2 від 21.10.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 30.11.2016 та у цей же строк повідомити Департамент про виконання вимог зазначеного припису) та припис №С-2110/3 від 21.10.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 28.10.2016).

31.10.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу роботи з дозвільними документами Майданик О.О. розглянуто подані у відділ документи (акт перевірки від 21.10.2016) та прийнято рішення про скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт № 316.

У відповідності до даного рішення, враховуючи те, що замовником у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №КС062161691537, №КС062161691543, №КС062161691534, №КС062161691530, №КС062161691525, №КС062161691541 від 17.06.2016 наведено недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту) керуючись ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реєстрація вищезазначених повідомлень про початок виконання будівельних робіт була скасована.

31.10.2016, на підставі вищезазначеного рішення №316, Департаментом видано наказ про скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт №336.

З метою перевірки виконання вимог приписів №С-2110/2 від 21.10.2016 та №С-2110/3 від 21.10.2016, Департаментом відповідно до направлення №916.16/01 від 01.12.2016 та направлення №913.16/01 від 24.11.2016, проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 .

Вимоги приписів від 21.10.2016 №С-2110/2 та №С-2110/3, виданих Департаментом ДАБІ у Київській області не виконані. Вказаними діями порушено вимоги ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Результати зазначеної перевірки відображено у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.12.2016.

До того ж, відповідачу надано припис №С-0512/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.12.2016, відповідно до якого відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту в термін до 05.01.2017, відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час перевірки виконання вимог приписів №С-2110/2 та №С-2110/3, станом на 05.12.2016 встановлено, що за зазначеною адресою виконано будівельні роботи із влаштування утеплення фасадів, виконано закриття віконних прорізів шляхом встановлення металопластикових вікон та розпочато влаштування обрешітки покрівлі багатоквартирного житлового будинку із деревинного брусу. На час перевірки жодних документів, що підтверджують зміну цільового призначення земельних ділянок, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, належним чином затвердженої проектної документації та документу, що надає право на виконання будівельних робіт замовником будівництва не отримано (у замовника будівництва відсутні). Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.06.2016 №КС062161691537, №КС062161691543, №КС062161691534, №КС062161691530, №КС062161691525, №КС062161691541 скасовано наказом Департаменту від 31.10.2016 №336.

Докази виконання вказаного припису відповідачем або докази його скасування суду не надані.

Департаментом з метою перевірки виконання вимог припису №С-0512/6 від 05.12.2016, відповідно до направлення №1.17/01 від 06.01.2017 проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 .

Під час виїзду на місце 10.01.2017 встановлено, що за зазначеними вище адресами, виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будівнику, а саме влаштовано залізобетонний фундамент, виконано цегляну кладку зовнішніх та внутрішніх стін 3 поверхів, влаштовано покрівлю.

Вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2016 року № С-0512/6 не виконано, вказаними діями порушено вимоги ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності.

До того ж, керуючись ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пп.3, п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (698-2015-п) , на підставі звернення гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 19.12.2016, з урахуванням службової записки заступника директора Департаменту - начальника Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Старущенка Я.В. від 21.12.2016 №10/10-3/2112/008/01, наказу Держархбудінспекції України №986 від 21.12.2016, направлення на проведення позапланової перевірки №21 від 23.12.2016 у період з 23.12.2016 по 27.12.2016 Департаментом проведено позапланову перевірку відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо законності видачі будівельних паспортів від 27.04.2016 №442, 443, 444, 445, 446, 447, №454, 455, 456, 457, 458, 459.

Враховуючи надані та пред`явлені під час перевірки документи встановлено, що будівельні паспорти №442, 443, 444, 445, 446, 447 видані з порушенням ст. 17, 18, 19, 24, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та 1.4. Наказу Мінрегіонбуду від 05.07.2011 року №103 "Про затвердження порядку видачі будівельного паспорту".

Результати зазначеної перевірки відображено у акті перевірки від 27.12.2016.

Окрім того, за результатами зазначеної перевірки, Департаментом прийнято рішення №1, 2, 3, 4, 5, 6 від 03.01.2017 про скасування дії будівельних паспортів №447, 442, 443, 444, 445, 446 від 27.04.2016.

Враховуючи систематичне невиконання вимог приписів контролюючого органу та неможливості усунень порушень будівельних норм в інший спосіб, Державна архітектурно - будівельна інспекція звернулась до суду із даним позовом з вимогою знесення самочинно збудованого об`єкту.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем доведено необхідність знесення збудованого об`єкту, як самочинного будівництва.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) (далі - порядок №553), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, позивачем встановлено, що відповідач виконав будівельні роботи без документів, що підтверджують зміну цільового призначення земельних ділянок, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, належним чином затвердженої проектної документації та документу, що надає право на виконання будівельних робіт, що стало підставою для винесення відповідного припису, так як збудований об`єкт містить ознаки самочинного будівництва.

Під час чергового виїзду на об`єкт будівництва встановлено, що відповідачем вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2016 № С-0512/6 не виконано, відтак є підстави для звернення до суду з позовом про зобов`язання позивача знести самочинно збудований об`єкт за власний кошт.

Положеннями статті 38 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Водночас, відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

При цьому судами установлено, що даний об`єкт будівництва (багатоквартирний житловий будинок) неможливо перебудувати або виконати його реконструкцію з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів, оскільки:

- передбачено будівництво шести зблокованих житлових будинків загальною площею до 300 м2, а по факту виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, який за визначенням не належить до індивідуальних (садибних) житлових будинків, а є багатоквартирним 3-х поверховим житловим будинком, будівництво якого на основі будівельного паспорту не передбачено законодавством та державними будівельними нормами, чим порушено вимогу ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та наказу Мінрегіонбуду від 05.07.2011 № 103 Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

-об`єкт будівництва запроектований та будується з відхиленнями від затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (територія зазначеної земельної ділянки згідно затвердженого генерального плану села Петропавлівська Борщагівка не передбачена під багатоквартирну житлову забудову, а має функціональне призначення - індивідуальна садибна забудова), так само відсутній затверджений план зонування території села Петропавлівська Борщагівка та детальний план території.

- виконуються (виконано) будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках за зазначеними адресами в порушення затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні; на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети, без отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов щодо інженерного забезпечення даного об`єкта будівництва, без розроблення та затвердження проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги ст.ст. 18, 19, 24, 29, 31, 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Разом з цим, порушення відповідачем норм містобудування щодо даного об`єкту будівництва вже було предметом розгляду у справі № 826/17811/16, відповідно до якої ОСОБА_1 просив :

1) визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо проведення позапланової перевірки, оформленої актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 жовтня 2016 року;

2) визнати протиправними та скасувати прийняті за результатами проведеної позапланової перевірки рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області:

-про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31 жовтня 2016 року №316;

- наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31 жовтня 2016 року №336;

- припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21 жовтня 2016 року № С-2110/3 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21 жовтня 2016 року №С-2110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

3) зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області поновити реєстрацію повідомлень про початок виконання будівельних робіт від 17 червня 2016 року № КС 062161691537, № КС 062161691543, № КС 062161691534, №КС 062161691530, № КС 062161691525, № КС 062161691541;

4) визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області шляхом скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних, державних стандартів і правил № С-0512/6 від 05.12.2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.

Згідно з положеннями ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, Верховний Суд зазначає, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 №161/4497/16-а, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19, від 13.10.2020 у справі №809/1185/16, від 21.05.2020 у справі №819/1699/16.

З огляду на викладене, проведення перевірки, видання приписів, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17 червня 2016 року № КС 062161691537, № КС 062161691543, № КС 062161691534, №КС 062161691530, № КС 062161691525, № КС 062161691541 з боку відповідача є законними та обґрунтованими.

Водночас відповідачем преюдиційні обставини спростовано не було.

Так як судовими рішеннями у справі № 826/17811/16 вже надавалась оцінка інкримінованим відповідачу порушенням законодавства та правомірності проведення перевірки, вказані питання не можуть бути предметом розгляду у цій справі.

Відсутність з боку відповідача дій, спрямованих на виконання приписів позивача свідчить про відсутність бажання усунення наслідків здійснення ним самочинного будівництва.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX (460-20) ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук