Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

Шевчук С.Р.,

Владимиренко С.В., Воліка I.М.

розглянувши касаційну скаргу

на постанову

у справі

Міністерства охорони здоров'я України

Київського апеляційного господарського

суду від 05.04.2007 р. № 36/404

господарського суду

за позовом

до

про

міста Києва

Державного видавництва

"ПРЕСА УКРАЇНИ"

Міністерства охорони здоров'я України,

Державного підприємства "Державний фармакологічний центр"

Міністерства охорони здоров'я України

розірвання договору оренди та виселення з приміщення

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Горденок Я.В.(дов. № 1-49 від 27.03.2006р.),

- відповідача1: не з'явився;

- відповідача2:Слюсар В.В. (дов. №б/н від 02.03.007р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2006р. у справі №36/404 (суддя Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги Державного видавництва "Преса України" до Міністерства охорони здоров'я України та Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" Міністерства охорони здоров'я України про розірвання договору оренди, усунення перешкод у здійсненні права господарського відання та виселення задоволено частково. За рішенням підлягає розірванню договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 19.05.2005р. № 122/05, який укладений між позивачем та відповідачем-1; підлягає виселенню відповідач-1 з нежилих приміщень загальною площею 1544 м-2, розміщених у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2, а ці приміщення передачі позивачу; стягнуто з відповідача1 на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині виселення відповідача2 з нежилих приміщень загальною площею 520 м-2, розміщених у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2, провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України (1798-12) . Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2007р. у справі №36/404 (колегія суддів у складі головуючого судді ГубенкоН.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2006р. у даній справі скасовано, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Визнати недійсним на майбутнє договір оренди від 19.05.2005р. № 122/05, який укладений між Державним видавництвом "Преса України" Державного управління справами та Міністерством охорони здоров'я України. Позов задоволено частково. Виселити Міністерство охорони здоров'я України з нежилих приміщень загальною площею 1544 м-2, розміщених у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2, а ці приміщення передачі позивачу. Стягнути з Міністерства охорони здоров'я України на користь позивача 42,50 грн. державного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" Міністерства охорони здоров'я України на користь позивача 42,50 грн. державного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині виселення Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" Міністерства охорони здоров'я України з нежилих приміщень загальною площею 520 м-2, розміщених у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2, провадження у справі припинити. В іншій частині в позові відмовити."

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2007р. у справі №36/404 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову Державному видавництву "Преса України" Державного управління справами у задоволенні позовних вимог у частині виселення Міністерства охорони здоров'я України з нежитлових приміщень загальною площею 1544 м-2, розміщених у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2.

Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2007р. -без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами, Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" Міністерства охорони здоров'я України, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.05.2005р. між Державним видавництвом "Преса України" Державного управління справами та Міністерством охорони здоров'я України було укладено договір оренди № 122/05 нежитлового приміщення, яке розміщене у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2, загальною площею 2064 м-2 (площа нежитлового приміщення, розташованого на 2-му поверсі-1107 м-2, площа нежитлового приміщення, розташованого на 2-му поверсі-957 м-2).

Державне видавництво "Преса України" є державним підприємством.

Відповідно до п. 4.3. статуту до складу Державного видавництва "Преса України" на правах відокремлених структурних підрозділів видавництва, що діють на підставі положень, які затверджуються видавництвом входить друкарня №2, розташована за адресою: м. Київ, вул. А Барбюса, 51/2.

Згідно зі ч.2 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) необхідним є додержанням орендодавцями вимоги щодо погодження питання передачі майна в оренду з органом, уповноваженим управляти державним майном.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону орендодавцями є Фонд державного майна України та його регіональні відділення, як особи уповноважені управляти державним майном.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) зазначено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Згідно зі п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995р. (786-95-п) , у разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абз. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Київським апеляційним господарським судом було зобов'язано позивача та відповідача1 надати дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення на укладення спірного договору оренди та докази, підтверджуючі погодження розміру орендної плати. Проте, таких доказів апеляційному суду не було надано.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України (435-15) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України (435-15) , підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною 2 ст. 236 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій, що оскільки договір оренди № 122/05 від 19.05.2005р., укладений між Державним видавництвом "Преса України" Державного управління справами та Міністерством охорони здоров'я України з порушенням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, то відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства цей договір є недійсним і його дія припиняється на майбутнє.

Крім того, як правомірно було зазначено судом апеляційної інстанції, що оскільки судом визнано недійсним договір оренди, то відсутні підстави для задоволення позову щодо розірвання цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (435-15) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо виселення Міністерства охорони здоров'я України з орендованих нежилих приміщень загальною площею 1544 м-2, розміщених у виробничо-журнальному комплексі типографії №2 (стара частина) за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 51/2, та передачі приміщень позивачу, у зв'язку з відсутністю правової підстави користування державним майном, зокрема договору оренди.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків суду попередньої інстанції.

Слід зазначити, що розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався позивач в обгрунтування своїх вимог і заперечень, грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2007р. у справі № 36/404 залишити без змін.