ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 р.
№ 22/77-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
не з'явився
пр. Нєсмєян Г.В. -дов. №15/02 від 26.02.2007р.
відкритого акціонерного товариства "Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат"
у справі
господарського суду Дніпропетровської області
на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від
27.02.2007р.
за позовом
державного підприємства "Одеська залізниця"
до
відкритого акціонерного товариства "Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат"
про
стягнення 5 390,32 грн.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України від 17.10.2007р. №02-12.2/321 змінено склад колегії: у
зв'язку з поверненням з відпустки суддів Ходаківської I.П, Савенко
Г.В. призначено колегію у складі: головуючий суддя Ходаківська
I.П., судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2007 року державне підприємство "Одеська залізниця"
звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом до відкритого акціонерного товариства "Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з відповідача 5
390,32грн., які складають 4 670,00грн. штрафу за неправильно
зазначену масу вантажу у накладній №46238979 та 720,32грн. інших
додаткових платежів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.02.2007р. (суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги задоволено
частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства
"Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь
державного підприємства "Одеська залізниця" 720,32грн. основної
суми додаткових витрат, пов'язаних зі зважуванням, відвантаженням
надлишку вантажу у вагоні та затримкою вагону, 13,65грн.
державного мита і 15,77грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. У стягненні 5-кратного штрафу за
неправильно зазначену масу вантажу відмовлено.
Рішення обгрунтоване тим, що вимоги підтверджені доданими до
справи матеріалами, а саме складеними на станціях Долинська і
Тимково комерційним актом і актами загальної форми, а розрахунок
зроблений у відповідності з Тарифним керівництвом №1.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Відкрите акціонерне товариство "Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат", не погоджуючись з рішенням суду
першої інстанції, звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Дніпропетровської області та прийняти нове
рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись
на те, що зазначене рішення прийняте з порушенням та неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього
представника відповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її
задоволення, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, а це підтверджується
наявними у справі матеріалами, що 12.09.2006р. за зазначеною
накладною зі станції Грековата Придніпровської залізниці в
піввагоні №66380189 на адресу одержувача на станцію Веселий IIодол
Південної залізниці відповідач відвантажив щебінь, зазначивши його
масу 69 000 кг.
Пунктом 129 Статуту залізниць України затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р №457
( 457-98-п ) (457-98-п)
(далі -Статут залізниць України) встановлено, що
обставини, які можуть бути підставою для матеріальної
відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача,
пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються
комерційними актами або актами загальної форми, які складають
станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення (в
тому числі) невідповідності найменування, маси і кількості місць
вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у
транспортних документах.
Згідно із пунктом 23 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
відправник повинен надати станції навантаження на кожне
відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних
документів).
Пункт 24 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
надає право
залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених
вантажовідправником в накладній, а також періодично перевіряти
кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, на усьому
шляху прямування вантажу.
Судом першої інстанції встановлено, що комерційний акт
№БК039070*/111 складений на станції Долинська 15.09.2006р., з
якого вбачається, що в результаті переважування вагону виявлена
маса вантажу на 3700 кг більша, ніж зазначено в накладній.
Навантаження в вагоні рівномірне, нижче верхнього обв'язувального
брусу на 1 000 -1 200мм.
Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.
Згідно із пунктом 24 Статуту залізниць України
вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки
неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених
ними у накладній.
Пунктом 122 Статуту залізниць України передбачено, що за
неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу,
його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту
стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту
( 457-98-п ) (457-98-п)
. При цьому відправник несе перед залізницею
відповідальність за наслідки, які виникли.
У відповідності з положеннями пунктів 118 і 122 Статуту
( 457-98-п ) (457-98-п)
позивачем нараховані зазначені вище суми.
Вимоги підтверджені доданими до справи матеріалами -
складеними на станціях Долинська і Тимково комерційним актом і
актами загальної форми, розрахунок зроблений у відповідності з
Тарифним керівництвом № 1.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на ст.1 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо введення мораторію на задоволення
вимог кредиторів є безпідставними, оскільки враховуючи зміст
абз.24 ст.1 необхідно зазначити, що мораторій на задоволення вимог
кредиторів не стосується стягнення поточних боргів, а в даному
випадку це є поточний борг, тому що виник після порушення
провадження у справі про банкрутство.
Окрім того, безпідставним є також посилання скаржника на п.4.
ст.12 зазначеного Закону, що протягом дії мораторію не
нараховується неустойка (штраф, пеня), оскільки судом першої
інстанції не було стягнуто штраф, а стягнуто додаткові витрати,
пов'язані із зважуванням та вивантаженням надлишку вантажу, а
також посилання скаржника на СМГС не відповідають матеріалам
справи, оскільки перевезення відповідно до матеріалів справи
здійснювалось в межах України -зі ст. Грековата Придніпровська
залізниця на ст. Веселий Подол Південна залізниця по внутрішній
накладній, а не міжнародній.
Статтею 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції
досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова
оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування
постановленого судом рішення з наведених у касаційній скарзі
мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без
задоволення
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.02.2007р. залишити без змін
Головуючий I. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко