ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 р.
№ 16/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Шевчук С.Р.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Воліка I.М.,
розглянув касаційну скаргу
Полтавської обласної спілки споживчих товариств
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
11.06.2007р.
у справі
№16/10 господарського суду Полтавської області
за позовом
Полтавської обласної спілки споживчих товариств
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ринок"
про
стягнення грошових коштів,
за участю представників:
- позивача: Даніленко О.В. (дов. №05/1 від 09.01.2007р.);
- відповідача: Балковий Ю.В. (директор);
Третьяков В.I. (дов. б/н від 01.01.2007р.);
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2006 року Полтавська обласна спілка споживчих
товариств звернулась до господарського суду з позовом до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ринок" про
стягнення 121000грн. орендної плати відповідно до договору
оперативної оренди від 12.09.2000р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
12.04.2007р. у справі №16/10 (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги
задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою
відповідальністю "Полтавський ринок" на користь Полтавської
обласної спілки споживчих товариств 121000грн. боргу по орендній
платі, 1210грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. судових
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Обгрунтовуючи рішення, місцевий суд послався на те, що
рішенням господарського суду Полтавської області від 25.08.2005р.
у справі №12/198, яке залишене без змін постановою Вищого
господарського суду України від 29.12.2005р., встановлена
заборгованість по орендній платі в сумі 121000грн., що в силу
ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, є обов'язковим при розгляді у
справі №16/10.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 11.06.2007р. у справі №16/10 (колегія
суддів у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів Жук Г.А.,
Писаної Т.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Полтавський ринок" на рішення господарського
суду Полтавської області від 12.04.2007р. у справі №16/10
задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської
області від 12.04.2007р. у справі №16/10 за позовом Полтавської
обласної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Полтавський ринок" про стягнення грошових коштів
повністю скасовано; провадження у справі №16/10 припинено,
стягнуто з Полтавської обласної спілки споживчих товариств на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський
ринок" 302,5грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження у справі на
підставі п.1-1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, послався на
відсутність предмету спору внаслідок відсутності заборгованості
Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ринок" перед
Полтавською обласною спілкою споживчих товариств, оскільки згідно
акту взаєморозрахунків станом на 01.01.2007р. заборгованість
відповідача перед позивачем складає 121000грн., а заборгованість
позивача перед відповідачем становить 1421900грн., у зв'язку з чим
відповідачем надіслана позивачу заява про зарахування зустрічних
вимог від 10.03.2006р.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
Полтавська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права, просила постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. у справі №16/10
скасувати, та залишити в силі рішення господарського суду
Полтавської області від 12.04.2007р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ринок"
скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та
надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити в силі
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 11.06.2007р. у справі №16/10, а касаційну скаргу Полтавської
обласної спілки споживчих товариств - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
12.09.2000р. між Полтавською обласною спілкою споживчих товариств
(орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю
"Полтавський ринок" (орендарем) був укладений договір оперативної
оренди, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач
прийняв в оперативну оренду торгівельні, виробничі, побутові,
складські, підсобні та інші будівлі і приміщення Центрального
ринку, загальною площею 45366кв.м. первинною балансовою вартістю
2348,9тис.грн., залишковою вартістю 1401,4тис.грн., за адресою:
м.Полтава, вул. Новий Базар, 2, а також технологічне, холодильне,
складське та інше обладнання, транспортні засоби.
Згідно п.5 даного договору відповідач зобов'язався сплачувати
орендну плату щомісячно у розмірі 20000грн., з урахуванням ПДВ, у
першій декаді наступного місяця, але не пізніше 10 числа.
01.02.2001р. сторони уклали додаткову угоду до даного
договору, що є його невід'ємною частиною, в якій виклали п.5
договору в наступній редакції: "Орендар зобов'язаний в першій
декаді наступного місяця, але не пізніше 10 числа, сплачувати
орендодавцю орендну плату в розмірі 15 (п'ятнадцять) тисяч гривень
з урахуванням ПДВ за кожен місяць користування майном. За
прострочку платежу з вини орендаря останній сплачує штраф у
розмірі 0,2% від загальної суми орендної плати за кожен день
прострочки".
Суд першої інстанції в рішенні вказував, що рішенням
господарського суду від 25.08.2005р. у справі №12/198 позовні
вимоги Полтавської обласної спілки споживчих товариств про
розірвання договору оренди від 12.09.2000р., укладеного між
Полтавською обласною спілкою споживчих товариств та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Полтавський ринок", було задоволено, у
задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою
відповідальністю "Полтавський ринок" про визнання договору оренди
недійсним - відмовлено. Вказане рішення у справі №12/198 залишено
без змін постановою Вищого господарського суду України від
29.12.2005р. Рішенням у справі №12/198 встановлена заборгованість
ТОВ "Полтавський ринок" по орендній платі в сумі 121000грн. перед
Полтавською обласною спілкою споживчих товариств.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку
що, в силу ст.ст.33, 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення суду у
справі №12/198 є обов'язковим при розгляді справи №16/10, позовні
вимоги є обгрунтованими, підтверджуються належними доказами,
відповідачем не надано доказів сплати суми боргу, тому позов
підлягає задоволенню.
Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції
вказав, що суд першої інстанції помилково надав преюдиціального
значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішення іншої
справи №12/198, ототожнивши факти, встановлені судом, з їх
юридичною оцінкою. Судом першої інстанції не надана оцінка
запереченням відповідача щодо відсутності боргу перед позивачем та
наданим ним в обгрунтування своїх заперечень документів, зокрема
акту звірки розрахунків сторін від 30.01.2007р., зі змісту якого
вбачається наявність заборгованості позивача перед відповідачем в
значно більшому розмірі ніж заборгованість відповідача перед
позивачем та заява про зарахування зустрічних вимог від
10.03.2007р., яка додавалась до зустрічної позовної заяви.
Водночас, суд апеляційної інстанції вказував, що між
позивачем та відповідачем існують довгі господарські відносини за
наслідками яких між сторонами по справі складено акт
взаєморозрахунків станом на 01.01.2007р., відповідно до якого
заборгованість відповідача перед позивачем складає 121000грн., а
заборгованість позивача перед відповідачем становить 1421900грн.
На підставі вказаного акту відповідачем надіслана заява про
зарахування зустрічних вимог від 10.03.2006р. За таких обставин
суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про припинення
зобов'язання щодо сплати орендної плати на суму 121000грн. шляхом
зарахування зустрічних однорідних вимог. Встановивши факт
відсутності заборгованості ТОВ "Полтавський ринок" перед
Полтавською обласною спілкою споживчих товариств суд апеляційної
інстанцій дійшов висновку про припинення провадження у справі на
підставі п.1-1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що оглянувши в
судовому засіданні 11.06.2007р. зустрічну позовну заяву та додані
до неї документи, дійшов висновку, що в рішенні суду першої
інстанції не відображено факт подачі ТОВ "Полтавський ринок"
зустрічної позовної заяви та не вказано підстав, з яких цей
зустрічний позов не було прийнято до провадження в порушення
ст.ст. 60, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте, вказані висновки судів попередніх інстанцій є
передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
підставою для
бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та
повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це
неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи
повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а
якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для
контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних
документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи для надання їм юридичної сили і
доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву
підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву
документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю
виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за
здійснення господарської операції і правильність її оформлення,
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати
особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний
документ - це документ, який містить відомості про господарську
операцію та підтверджує її здійснення.
Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у
бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів
встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 24 травня 1995р. N88 ( z0168-95 ) (z0168-95)
.
Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні
господарської операції, мають бути отримані первинні документи для
записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких
ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні
документи складаються на бланках типових форм, затверджених
Міністерством статистики України, а також на бланках
спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами
України.
Порядок договірних зобов'язань між учасниками відносин у
сферах господарювання врегульовано Господарським та Цивільним
кодексами України.
Судами першої та апеляційної інстанцій не надано ретельної
оцінки виконанню сторонами договірних умов, визначених у договорі
оренди від 12.09.2000р., на підставі якого пред'явлений позов, не
з'ясовано, протягом якого періоду виникла заборгованість, не
витребувано у сторін та не досліджено первинні бухгалтерські
документи, які містять відомості про господарську операцію та
підтверджують її здійснення, ведення яких передбачено Законом
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
.
Так, відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення приймається суддею за результатами
обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43
названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Згідно приписів частини першої статті 38 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
за недостатності поданих сторонами доказів
господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали,
необхідні для вирішення спору.
З огляду на викладені вимоги ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що
входять до предмету доказування в ній та мають значення для її
розгляду, хоча б сторони та інші учасники судового процесу й не
посилалися на відповідні обставини.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді
справи та прийнятті судових рішення та постанови не взято до уваги
та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх
сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування
судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного
вирішення господарського спору.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, посилаючись на акт
звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2007р., відповідно до
якого заборгованість відповідача перед позивачем складає
121000грн., а заборгованість позивача перед відповідачем становить
1421900грн., як на документ, що підтверджує наявність
заборгованості, не врахував, що акт звірки взаєморозрахунків є
документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють
бухгалтерський облік, і сам по собі не є належним і достатнім
доказом по справі, тоді як наявність чи відсутність будь -яких
зобов'язань сторін підтверджується первинними документами,
зокрема, накладними, рахунками, актами прийняття-виконання робіт,
тощо.
Поряд з цим, згідно ст.101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
В порушення вимог зазначеної норми процесуального права суд
апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги, прийняв
додаткові докази -заяву відповідача від 10.03.2007р. про
зарахування зустрічних вимог, тоді як заявник не обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового
рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі
встановлених фактичних обставин справи та перевіряється
застосування попередніми інстанціями норм матеріального і
процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне
значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності
від встановленого, правильно визначити норми матеріального права,
що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст.111-9,
ст.ст.111-10-111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих
товариств задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного суду від
11.06.2007р. та рішення господарського суду Полтавської області
від 12.04.2007р. у справі №16/10 скасувати.
Справу №16/10 передати на новий розгляд до господарського
суду Полтавської області в іншому складі суду.
Головуючий
С. Шевчук
Судді:
С. Владимиренко
I. Волік