ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 р.
№ 14/573
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
пр. Становова Ю.В. -дов. №ЦХП-18/461 від 21.02.2007р.
пр. Хімчак Т.В. -дов. №10-НЮ від 03.01.2007р.
державного підприємства матеріально-технічного забезпечення
залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
у справі
господарського суду міста Києва
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2007р.
за позовом
державного підприємства матеріально-технічного забезпечення
залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
до
державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-західна залізниця"
про
стягнення 17 222,22 грн.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України від 17.10.2007р. №02-12.2/321 змінено склад колегії: у
зв'язку з поверненням з відпустки суддів Ходаківської I.П. та
Савенко Г.В. призначено колегію у складі: головуючий суддя
Ходаківська I.П., судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2006 року державне підприємство
матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту
України "Укрзалізничпостач" звернулось до господарського суду
міста Києва з позовом до державного територіально-галузевого
об'єднання "Південно-західна залізниця" про стягнення боргу у
розмірі 17 222,22 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2007р.
(суддя Калатай Н.Ф.) залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 30.05.2007р. (судді Капацин
Н.В., Смірнова Л.Г., Малетич М.М.) відмовлено державному
підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного
транспорту України "Укрзалізничпостач" у задоволенні позовних
вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій грунтується на тому, що
відповідно до умов договору №ЦХП-40106 від 16.01.2006р.,
укладеного між позивачем і відповідачем, позивач зобов'язується
поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та
оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування,
кількість та ціна якої вказуються в специфікаціях, які є
невід'ємними частинами договору, а також, що позивачем не доведено
обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення
позовних вимог.
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення
залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", не
погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 30.05.2007р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна
залізниця" на користь державного підприємства
матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту
України "Укрзалізничпостач" збитки у сумі 17 222,22грн.,
посилаючись на те, що зазначені рішення є необгрунтованими та
такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із
наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, а це
підтверджується наявними у справі матеріалами, між державним
підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного
транспорту України "Укрзалізничпостач" і державним
територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця"
укладено договір поставки № ЦХП-40106 від 16.01.2006р.
Відповідно до договору, позивач зобов'язався поставити та
передати у власність, а відповідач зобов'язався прийняти та
оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування,
кількість та ціни якої вказується в специфікаціях, які є
невід'ємними частинами договору.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник здійснює
поставку продукції залізничним або автомобільним транспортом на
умовах та в терміни, які вказуються в специфікаціях до даного
договору. Дата поставки продукції визначається згідно умов її
поставки, які зазначаються в специфікаціях до договору, і
відповідають вимогам Міжнародних правил тлумачення торгових
термінів Iнкотермс-2000.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та статті 712 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується
передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві
товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і
сплатити за нього певну грошову суму.
В силу частини 2 статті 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до договору
поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,
якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з
характеру відносин сторін.
Згідно частини 1 статті 670 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це
встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати
передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від
переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати
повернення сплаченої за нього грошової суми.
Судами встановлено, що спір між сторонами виник з приводу
недостачі вантажу, що надійшов відповідачу за накладною №
52842049.
Відповідно до пункту А.5 розділу FCA Правил Iнкотермс 2000
продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести
всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його
поставки у відповідності зі статтею А.4. Статтею А.9 передбачено
зобов'язання продавця нести витрати, пов'язані з діями щодо
перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги,
кількості), необхідними для здійснення поставки товару у
відповідності зі ст. А.4.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що продукція
навантажена ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", його засобами
за відсутності представника постачальника і передана без
переважування для перевезення на станції Сартана Донецької
залізниці. Відповідальність за відповідність фактичної маси
вантажу та зазначеної у перевізних документах та його збереження
при транспортуванні територією комбінату до здачі на станції
Сартана несе ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".
Пунктом 52 Статуту залізниць України передбачено випадки,
коли залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан
вантажу. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті,
що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими
пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування,
пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших
вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами,
видаються без перевірки їх кількості і стану.
Пункт 12.3 договору поставки встановлює, що жодна з сторін не
має права передавати третій стороні свої права й обов'язки по
цьому договору без письмової згоди іншої сторони.
Відповідно до комерційного акту БИ№130077 продукція прибула
на станцію призначення Козятин-2 Південно-Західної залізниці
немаркованою, без слідів втрати та розкрадання, у непошкодженому
відкритому рухомому складі.
При переважуванні продукції на 150 тонних станційних вагах на
ст. Козятин встановлена невідповідність зазначеної у супровідних
документах кількості вантажу до фактичної кількості, встановленої
при переважуванні.
В комерційному акті зазначено, що згідно АЗФ станції
Красноармійськ №321 від 12.01.2006р., станції Козятин-2 №108 від
16.01.2006р., Козятин-1 №001 від 16.01.2006р., №003 від
18.01.2006р. на підставі телеграми станції Синельніково №269 від
13.01.2006р. проводилась комісійна видача вантажу по відправці
вказаній на зворотній стороні даного акту. По документу значиться:
вантаж накладки IР-65 Б-85850кг Т (перевірена)-19800кг., Н-66050.
При зважуванні на 150 т. вагонних вагах виявлено: Б-80 400 кг., Т
(перевірена)- 20 000кг., Н-60 400 кг., що менше маси вказаної в
перевізному документі на 5 650 кг. При повторному переважуванні
маса Б-80 400 кг. підтвердилася. Недостача вантажу у вагоні
поміститися могла. Завантаження навалом, в передньому торці вагону
навантаження нижче рівня бортів, решта поверхні вантажу
рівномірна, нижче рівня бортів на 1500мм. Вантажовідправником в
порушення телеграфних вказівок УЗ.ЦЗМ-10-552, ЦЗМ-10558 та п. 6
розд. 15 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу
маркування не здійснювалось. У технічному відношенні вагон
справний.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 23.01.2006р. було
складено акт приймання продукції товарів (за кількістю та якістю),
яким встановлено нестачу спірного вантажу в кількості 5 650 кг та
визначено причину його нестачі, а саме - розкрадання.
Для участі в процедурі приймання продукції товарів (за
кількістю та якістю) було викликано представників ВАТ
"Металургійний комбінат "Азовсталь" та позивача, що
підтверджується існуючими в матеріалах справи телеграми №822 від
18.01.2006р. та від 19.01.2006р.
Відповідно до пунктів 6.1, 7.1, 7.2 договору для проведення
розрахунків Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру, податкову
накладну, товаротранспортну або залізничну накладну,
супроводжувальну документацію виробника Продукції та сповіщення
"авізо" на товар, який поставлено Покупцю; Покупець акцептує
сповіщення "авізо" на протязі 2 робочих днів після отримання
документів, які зазначені в п.6.1, та при умові фактичного
отримання Продукції, яка відповідає специфікації.
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №ВБК06-41 від
08.01.2006р. на суму 20 6210,41 грн., який відповідач акцептував
частково, пославшись на нестачу товару. Неакцептованою залишилась
частина в сумі 17222,22 грн.
В пункті 9.1 договору зазначено, що у разі невиконання взятих
зобов'язань, сторони несуть відповідальність згідно чинного
законодавства України.
В силу статті 662 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений
договором купівлі-продажу.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач не надав суду належних доказів
на підтвердження своїх доводів про належне виконання ним умов
договору поставки та передачу покупцеві продукції в обсягах,
зазначених у специфікаціях, тому висновки місцевого суду про
відсутність підстав для покладення на відповідач зобов'язання
акцептувати сповіщення по пред'явленому рахунку на суму вартості
непоставленого товару, слід вважати правильними та відповідними до
вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якими
встановлені загальні умови виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин та враховуючи, що судами попередніх
інстанцій досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана
належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для
скасування постановлених судами рішень з наведених у касаційній
скарзі мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства
матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту
України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.05.2007р. залишити без змін
Головуючий I. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко