3/244 Про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору на постачання теплової енергії житловому фонду місцевих рад - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31 липня 2007 року у справі № 3/244 Господарського суду Луганської області за позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ, до Комунального підприємства "Перевальське житлово-комунальне об'єднання", Луганська область, про стягнення 168 836,23 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго" -Рисістих I.А. (дов. № 15/42-17-152 від 13.03.2007 р.);

відповідача -не з'явилися;

У квітні 2007 року позивач -Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Луганськтеплокомун- енерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Комунального підприємства "Перевальське житлово-комунальне об'єднання" про стягнення 168 836,23 грн.

Вказував, що між ним (постачальником) та Комунальним підприємством "Перевальське житлово-комунальне об'єднання" (замовником) укладено договір № 08-01-Ю від 26 травня 2005 року на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію житловому фонду який знаходиться на балансі відповідача, а останній зобов'язався належним чином підготувати житловий фонд до експлуатації в осіннє-зимовий період.

Посилаючись на те, що збитки у вигляді неотриманого доходу за опалювальний період 2005-2006 роки, пов'язаних з корегуванням нарахованих населенню до сплати сум за опалення у зв'язку з неотриманням населенням цих послуг відповідної якості, виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, що полягають у своєчасній підготовці житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період та здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, позивач просив стягнути з відповідача 168 834,23 грн. суми неодержаного доходу.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15 червня 2007 року (суддя Доманська М.Л.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача суму неодержаного доходу 168 834,23 грн., державного мита у сумі 1 688,34 грн. та витрати на IТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Судове рішення обгрунтоване наявністю причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками у вигляді неодержаних доходів заподіяних позивачу в результаті неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, що полягають у своєчасній підготовці системи опалення до опалювального сезону 2005 -2006 років.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 31 липня 2007 року (колегія суддів у складі: Єжової С.С. -головуючого, Баннової Т.М., Парамонової Т.Ф.) рішення скасовано. У задоволені позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована недоведеністю вини відповідача в причинені позивачу збитків та відсутністю причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю відповідача та збитками, оскільки договором від 26 травня 2005 року не визначено, виконання яких робіт або дій конкретно входять до обсягів зобов'язань відповідача в частині підготовки системи опалення об'єктів до опалювального сезону і що конкретно ним не було виконано. Наявними в матеріалах справи актами обстеження систем опалення не підтверджено протиправну поведінку відповідача, оскільки цими актами не визначено причини через які стояки прийшли в негідність, і в чому це конкретно визначено.

У касаційній скарзі Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Луганськтеплокомуненерго", посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31 липня 2007 року, а рішення Господарського суду Луганської області від 15 червня 2007 року залишити в силі.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та є наслідком неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, під час розгляду справи місцевим судом встановлено, що між сторонами у справі укладений договір на постачання теплової енергії житловому фонду місцевих рад від 26 травня 2005 року № 08-01-Ю, за умовами якого постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання по постачанню теплової енергії житловому фонду, який знаходиться на балансі замовника (відповідача) до межі балансового розмежування згідно з переліком житлових будинків (додаток №1 до договору), а замовник зобов'язався надавати послуги з теплопостачання наймачам -власникам квартир житлового фонду, забезпечуючи їх якість.

Відповідно до п. 3.2.4. договору сторони домовились, що замовник, у міжопалювальний період належним чином та своєчасно здійснює підготовку систем опалення житлового фонду та пред'являє його готовність постачальнику із складенням відповідного акту не пізніше 30 вересня поточного року.

У пункту 3.1.6. договору сторони узгодили, що перерахунок за спожиту теплову енергію здійснюється тільки при наявності акту, в якому зазначаються строки і види порушень.

Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що завдані позивачеві збитки в сумі 168 834,23 грн. у вигляді неотриманого доходу виникли внаслідок корегування нарахованих населенню до сплати сум за опалення в бік зменшення, оскільки останні отримали послуги по теплопостачанню неналежної якості через порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором, що полягали у своєчасній підготовці системи опалення до опалювального сезону 2005 -2006 років.

Доказом, що підтверджує вказану обставину, суд визнав акти обстеження систем опалення до опалювального сезону 2005-2006 років та акти обстеження системи опалення, підписаних представниками сторін, та в яких зазначені зауваження щодо готовності систем опалення до опалювального сезону 2005-2006 роки.

Відмовляючи у задоволені позову, апеляційним господарським судом встановлено, що із загальної кількості актів обстеження системи опалення до опалювального сезону 2005-2006 років, на більшості об'єктів відповідача позивачем визнана система опалення гідною до роботи у вказаному опалювальному періоді, а по 13 об'єктах, система опалювання визнана такою, що не відповідає вимогам щодо готовності системи прийняти теплоносій та зроблено висновок про те, що у відповідності до п. 2.3 договору, позивач не мав підстав поставляти теплоносій на вказані 13 об'єктів відповідача до усунення недоліків та встановлення факту готовності цих об'єктів до отримання теплоносія.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що акти обстеження систем опалення не можуть бути достатніми доказами протиправної поведінки відповідача, оскільки цими актами не визначено з якої підстави дані стояки прийшли в негідність -у зв'язку з неналежною якістю теплоносія, який поставляє позивач, або у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по підготовці систем опалення, і в чому це конкретно визначено -в яких діях відповідача або у його бездіяльності відносно яких зобов'язань.

Проте, погодитися з такими висновком місцевого та апеляційного господарських судів в повній мірі не можна, оскільки суди дійшли них без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення справи та можуть вплинути на результати вирішення спору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) та ст. 193 ГК України (436-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 224 ГК України (436-15) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до вимог ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України (1798-12) передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Всупереч зазначених вимог, місцевий господарський суд не в повному обсязі дослідив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, зокрема не з'ясував в чому конкретно визначається невиконання або неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 08-01-Ю від 26 травня 2005 року, які конкретно дії або бездіяльність відповідача є правопорушенням, причинний зв'язок між діями або бездіяльністю відповідача та збитками, а також вина відповідача в причинені збитків позивачу та дійшов необгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Переглядаючи рішення суду в порядку апеляційного провадження, Луганським апеляційним судом помилок місцевого суду не виправлено. Так, пославшись на положення п. 2.3 договору, апеляційним судом зроблено висновок, що позивач, не мав підстав поставляти теплоносій на 13 об'єктів відповідача до усунення на них недоліків та повної готовності цих об'єктів до прийняття теплоносія, однак при цьому суд залишив поза увагою доводи позивача про те, що на теплопостачальному обладнанні відсутні можливості відключити будь-яку частину окремого будинку де система опалення непрацювала, оскільки цим самим припиниться теплопостачання до споживачів, система опалення яких працювала належним чином.

Акти обстеження систем опалення, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанції приймаючи оскаржувані рішення, належним чином не аналізувалися, встановивши, що перевірка готовності системи опалення до опалювального сезону 2005-2006 років проводилася у листопаді та грудні 2005 року, судами не встановлено та залишено поза увагою причину порушення відповідачем умов п. 3.2.4. договору в частині строків пред'явлення об'єктів до готовності.

Судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі досліджено та не надано належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема інвентаризаційній відомості житлового фонду, який був на балансі відповідача, копії актів гідравлічних випробувань тепломереж, заходи по підготовці теплового господарства до роботи, копії актів перевірки тепломереж, копія режимної карти.

Разом з тим, судами належним чином не досліджувався укладений між сторонами договір, зокрема не встановлено, виконання яких робіт або дій конкретно входить до обсягів зобов'язань відповідача в частині підготовки системи опалення об'єктів до опалювального сезону, обсяг ремонтних робіт проведених у міжопалювальний період і що конкретно ним не було виконано.

За таких обставин, коли судами в порушення вимог процесуального права -ст.ст. 32 - 34, 43 ГПК України (1798-12) не було з'ясовано належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну оцінку, застосування норм матеріального і процесуального права, тому ухвалені по даній справі рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з'ясувати права та обов'язки сторін по підготовці систем опалення до готовності, причини через які дані стояки прийшли в негідність, при необхідності призначити судову експертизу, перевірити ствердження та заперечення сторін щодо наявності чи відсутності вини кожного з сторін у заподіянні збитків, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" задовольнити частково.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31 липня 2007 року та рішення Господарського суду Луганської області від 15 червня 2007 року у справі № 3/244 скасувати.