20/54 Про стягнення суми заборгованості за надані послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден - Текст документа

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.05.2007 (суддя: О.Донець) в позові про стягнення заборгованості за послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден відмовлено.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що надані відповідачу послуги безпосередньо пов'язані з транзитним вантажем і повинні оподатковуватися в порядку, визначеному п. 5.15 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , тобто підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість за встановленою ставкою.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 (судді: Т.Шевкова, I.Алєєва, Г.Діброва) рішення господарського суду залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.

Позивач у касаційній скарзі просить рішення та апеляційну постанову скасувати з підстав неправильного застосування норми матеріального права.

Скаржник вказує на те, що для кваліфікації послуг як транзитні, обов'язково одним із учасників має бути вантажовласник, між учасником транзиту та вантажовласником має бути підписано договір перевезення, транспортного експедирування тощо, тоді як позивач не знаходиться у договірних відносинах з вантажовласниками і не є учасником транзиту, не надає послуги, пов'язані з транзитом, надані послуги не є безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів, а пов'язані з транзитним проходом судна і не відносяться до послуг пов'язаних з транзитом вантажу.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що у грудні 2006 -лютому 2007 відповідачу були надані послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден, що знаходилися під агентуванням відповідача. Факт надання послуг підтверджено лоцманськими квитанціями.

За надані послуги відповідачу (агенту) були виставлені рахунки, з нарахуванням на вартість наданих послуг податку на додану вартість за ставкою 20%.

Господарськими судами встановлено, що надані відповідачу послуги сприяли переміщенню вантажу транзитом до місця споживання за межами території України.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про транзит вантажів" (1172-14) транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Згідно частини 6 статті 1 Закону України "Про транзит вантажів" (1172-14) учасники транзиту - це вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Таким чином, оскільки позивач відноситься до інших учасників транзиту, а надані відповідачем послуги сприяли переміщенню зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, то надані послуги з лоцманського проведення та регулювань руху суден є такими, що були безпосередньо пов'язані з транзитним вантажем.

Згідно частини 3 п.п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому п. 5.15 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Пунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Таким чином, нарахування позивачем податку на додану вартість за надані фактично відповідачу послуги лоцманського проведення та регулювання руху суден суперечить вимогам Законів України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та "Про транзит вантажів".

Враховуючи викладене касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 та рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2007 у справі № 20/54 господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.