ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 жовтня 2007 р.
 
     № 16/111
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
 
     Головуючого судді Кузьменка М.В.,
 
     суддів Васищака I.М.,
 
     Палій В.М.,
 
     розглянувши касаційну скаргу Приватного  підприємства  "Фірма
"Оксана" на рішення господарського суду  Полтавської  області  від
17.04.2007р. та  постанову  Київського  міжобласного  апеляційного
господарського суду від 10.07.2007р.
 
     у справі №16/111 господарського суду Полтавської області
 
     за позовом Відкритого акціонерного товариства
 
     "Комерційний банк "Надра"
 
     до відповідача Приватного підприємства "Оксана"
 
     про визнання договору застави дійсним
 
                     за участю представників:
 
     ВАТ "Комерційний банк "Надра" -Куліченко М.В.;
 
     ПП "Фірма "Оксана" -Гарест М.М.
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     Відкрите  акціонерне  товариство  "Комерційний  банк  "Надра"
звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом та
просило  суд  визнати  дійсним  договір  застави   №102/04,   який
09.03.2004р. підписано між ним та відповідачем у справі -Приватним
підприємством "Фірма "Оксана".
 
     В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається  на  те,
що  сторонами  досягнуто  домовленості  щодо  всіх  істотних  умов
договору, який укладений у простій письмові формі, однак,  позивач
ухиляється від його нотаріального посвідчення (а.с.2-3).
 
     Відповідач у справі -Приватне підприємство "Фірма "Оксана"  у
відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на те, що:
 
     -між сторонами не існувало  домовленості  щодо  нотаріального
посвідчення даного договору;
 
     -з моменту підписання договору та до звернення з вимогою щодо
його нотаріального посвідчення минуло 3 роки;
 
     -даний договір не має відношення  до  наданого  йому  кредиту
(а.с.32).
 
     Рішенням  господарського   суду   Полтавської   області   від
17.04.2007р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду  визнано
дійсним договір застави №102/1-04 від 09.03.2004р., укладений  між
ВАТ "Комерційний банк "Надра" та ПП "Фірма "Оксана" (а.с.35-37).
 
     Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд  першої  інстанції
виходив з того, що сторони  домовились  щодо  всіх  істотних  умов
договору застави і відбулось  виконання  такого  договору,  однак,
відповідач  ухиляється  від  нотаріального  посвідчення   спірного
договору.
 
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського суду від 10.07.2007р. рішення  господарського  суду
Полтавської   області   від   17.04.2007р.   залишено   без   змін
(а.с.68-72).
 
     Не погоджуючись з прийнятими у  справі  судовими  актами,  ПП
"Фірма "Оксана" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою  та  просить  їх  скасувати,  а  у  задоволенні
заявлених вимог відмовити.
 
     Вимоги касаційної скарги  мотивовані  невірним  застосуванням
норм матеріального права, а саме ст.220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Відповідач  у  справі  -ПП  "Фірма  "Оксана"  у  відзиві   на
касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить у  її
задоволенні позову відмовити.
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  у
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акта,   знаходить
касаційну скаргу такою, що не  підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.
 
     Як  встановлено  судами,  сторонами  у  справі   09.03.2004р.
підписано договір кредитної лінії №102-04, за  умовами  якого  АКБ
"Надра" відкриває відповідачу -ПП "Фірма "Оксана" кредитну лінію у
сумі 300 000грн. з метою поповнення оборотних коштів на 24  місяці
з  09.03.2004р.  по  09.03.2006р.  із  сплатою  22%  річних  
( з урахуванням умов додаткових угод №№1,2,3)
.
 
     Умовами даного договору (з урахуванням  додаткової  угоди  №1
від 09.03.2004р.) передбачено, що, з метою  виконання  зобов'язань
відповідача за вказаним договором в частині своєчасного повернення
кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, можливої  пені
та штрафних санкцій, відповідач надає у заставу позивачу: навісний
бурякозбиральний  агрегат  KLEINE  KR  6,  ринковою  вартістю   81
795грн.; прес  великогабаритних  тюків  FORTSCHRIT  550,  ринковою
вартістю 132 074грн.; зернозбиральний комбайн MARAL-125,  вартістю
144 554грн. (реєстраційний №16439 НО, 1997р.  випуску,  заводський
№83-1001285); зернозбиральний комбайн FORTSCHRIT  Е-517,  вартістю
93 000грн.
 
     Так, 09.03.2004р. між сторонами у справі -  ВАТ  "Комерційний
банк "Надра" та  ПП  "Фірма  "Оксана"  підписано  договір  застави
№102-1/04,  відповідно   до   якого   в   забезпечення   виконання
зобов'язань за договором кредитної лінії №102/04 від  09.03.2004р.
відповідачем передано зернозбиральний комбайн MARAL-125,  вартістю
144 554грн.
 
     При цьому, п.14 договору передбачено, що він набуває чинності
з моменту його нотаріального посвідчення, а витрати за  оформлення
договору несе відповідач.
 
     Предметом  спору  у  даній  справі  є  дійсність  зазначеного
договору застави №102-1/04 від 09.03.2004р.
 
     Звертаючись до суду з даним позовом,  позивач  стверджує,  що
відповідач  ухиляється  від   нотаріального   посвідчення   даного
договору, не зважаючи на те, що  сторонами  досягнуто  згоди  щодо
всіх його  істотних  умов,  у  т.ч.  форми  договору  -нотаріально
посвідчена.
 
     Відповідно до п.1 ст.209  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  правочин,
який  вчинений   у   письмовій   формі,   підлягає   нотаріальному
посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю
сторін.
 
     За  змістом  п.1  ст.220  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,   у   разі
недодержання сторонами вимоги закону про  нотаріальне  посвідчення
договору такий договір є нікчемним. Разом з тим, відповідно до п.2
цієї норми,  якщо  сторони  домовилися  щодо  усіх  істотних  умов
договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося
повне  або  часткове  виконання  договору,  але  одна  із   сторін
ухилилася від його нотаріального  посвідчення,  суд  може  визнати
такий  договір  дійсним.  У  цьому   разі   наступне   нотаріальне
посвідчення договору не вимагається. У такому випадку рішення суду
прирівнюється до нотаріального посвідчення  договору,  враховуючи,
що, згідно ч.2 ст.220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , у  випадку  прийняття
рішення про визнання договору дійсним  наступне  його  нотаріальне
посвідчення не вимагається.
 
     Судами встановлено, що об'єкт  застави  за  умовами  договору
застави №102-1/04 від 09.03.2004р. переданий позивачем відповідачу
на  відповідальне  зберігання  відповідно  до  умов  договору  від
09.03.2005р.
 
     Отже,  фактично  відбулось   виконання   спірного   договору,
оскільки об'єкт застави  переданий  застоводержателю  -позивачу  у
справі, який передав його на відповідальне зберігання позивачу -ПП
"Фірма   "Оксана";   сторонами   здійснювалась   перевірка   стану
переданого у заставу майна, у т.ч. за умовами  спірного  договору,
про що складені відповідні акти.
 
     Як встановлено судами, ПП "  Фірма  "Оксана"  відмовилась  на
вимогу позивача від нотаріального  посвідчення  договору,  про  що
повідомила позивача листом від 22.02.2007р.
 
     За таких обставин, суди дійшли обгрунтованого  висновку  щодо
задоволення заявлених позовних вимог і судові акти  у  цій  справі
прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального
права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не має..
 
     . На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.111-5,  111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                     П О С Т А Н О В И Л А :
 
     постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду  від  10.07.2007р.  у  справі  №16/111  господарського   суду
Полтавської  області  залишити  без  змін,  а   касаційну   скаргу
Приватного підприємства "Фірма "Оксана" -без задоволення.
 
     Головуючий суддя Кузьменко М.В.
 
     Судді Васищак I.М.
 
     Палій В.М.