ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 р.
№ 3/398
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства "Точмаш", м. Донецьк,
на рішення господарського суду Донецької області від
15.02.2006
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
25.04.2006
зі справи № 3/398
за позовом заступника прокурора Донецької області - прокурора
м. Донецька в інтересах держави в особі відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань у Київському районі м.
Донецька (далі -Виконавча дирекція), м. Донецьк,
до відкритого акціонерного товариства "Точмаш"
(далі -Товариство)
про стягнення 111 753,07 грн.,
за участю представників:
позивача -не з'явився,
відповідача -Григор'євої Л.В.,
Генеральної прокуратури України - Громадського С.О.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року заступник прокурора Донецької
області -прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі
Виконавчої дирекції звернувся до господарського суду Донецької
області з позовом про стягнення з Товариства 107 089,07 грн.
недоїмки зі сплати страхових внесків та 4 664 грн. пені, а всього
111 753,07 грн. на підставі Закону України від 23.09.1999 №
1105-ХIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(далі -Закон №
1105).
Рішенням названого суду від 15.02.2006 (суддя Гассій О.В.)
позов задоволено частково: стягнуто з Товариства 107 089,07 грн.
недоїмки; в іншій частині позову відмовлено. Прийняте судове
рішення в частині задоволення позову мотивовано наявністю правових
підстав для стягнення недоїмки, тоді як відмову в стягненні пені
мотивовано відсутністю вини Товариства.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
25.04.2006 (колегія суддів у складі: Кондратьєва С.I. -головуючий
суддя, судді Старовойтова Г.Я., Українська Р.М.) рішення
господарського суду Донецької області від 15.02.2006 скасовано в
частині відмови в стягненні пені та позов задоволено повністю.
Постанову суду мотивовано наявністю правових підстав для стягнення
з Товариства як недоїмки, так і пені.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного
господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши представника
відповідача та прокурора, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги
з урахуванням такого.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо намагання
Виконавчої дирекції стягнути з Товариства недоїмку зі сплати
страхових внесків та пеню.
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного
судочинства України (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) з 01.09.2005
до компетенції адміністративних судів віднесено усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
Відповідно до приписів статті 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
правосуддя в адміністративних справах здійснюється
адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначає, що до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
це - орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Правову основу, економічний механізм та організаційну
структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування
громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі
застрахованих на виробництві, визначає Закон № 1105 ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від
нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від
нещасних випадків (далі - Фонд) - некомерційна самоврядна
організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її
правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі
державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців;
безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та
виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є
її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.
Згідно з частиною першою та другою статті 46 Закону № 1105
( 1105-14 ) (1105-14)
Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків,
має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему
фінансування; фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема,
внесків роботодавців, а також коштів, одержаних від стягнення
відповідно до цього Закону штрафів і пені.
Частиною першою статті 55 Закону № 1105 ( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо
розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з
інших питань вирішуються в судовому порядку.
Згідно з статтею 1 Цивільного кодексу України до відносин з
загальнообов'язкового державного соціального страхування цивільне
законодавство не застосовується.
Отже, даний спір є публічно-правовим та відповідно до
приписів статті 4 та частини другої статті 17 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
(за відсутності встановленого законом іншого порядку
його судового вирішення) на нього поширюється компетенція
адміністративних судів.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер,
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в порушення
вимог статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
розглянуто в порядку господарського
судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2006
касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду
Донецької області від 15.02.2006 та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 25.04.2006 разом з
матеріалами справи № 3/398 передано для вирішення до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2007
відмовлено у відкритті касаційного провадження за зазначеною
касаційною скаргою Товариства та її разом зі справою повернуто до
Вищого господарського суду України, що мотивовано відсутністю у
Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду
судових рішень, постановлених не за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку
господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної
перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку
адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові
рішення підлягають безумовному скасуванню згідно з статтею 111-10
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
У свою чергу, абзацом третім пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005
№ 2953-IV) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що після початку
діяльності окружного адміністративного суду адміністративні
позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у
справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються
цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження
у справі ще не відкрито.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Точмаш" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від
15.02.2006 та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 25.04.2006 зі справи № 3/398 скасувати.
Справу передати до господарського суду Донецької області для
виконання вимог розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення"
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов