826/6256/18 Про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби - 18.10.2022 Прийняття

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 (суддя Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 (колегія у складі суддів Лічевецького І.О., Земляної Г.В., Мельничука В.П.)

у справі №826/6256/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, Адміністрації Державної прикордонної служби України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-2), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі відповідач-3), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (975-2013-п) та статей 16- 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- зобов`язати відповідачів призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (975-2013-п) та статей 16- 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з урахуванням висновків суду.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду та скерування до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 від 01.11.2017 про призначення йому одноразової грошової допомоги;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 скерувати до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 від 01.11.2017 про призначення йому одноразової грошової допомоги;

- зобов`язано Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів прийняти рішення за результатами розгляду питання щодо виплати (або відмову у виплаті) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності після звільнення з військової служби, з урахуванням висновків даного рішення суду;

- в задоволенні решти позову відмовлено.

3. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалами Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження та зупинено виконання оскаржуваних рішень.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах Радянської Армії з 18.11.1983 по 12.12.1985 та приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан з 18.02.1986 по 03.08.1985 та з 13.09.1985 по 31.10.1985.

6. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 29.03.2016 № 1344, підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

7. За даними довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 444534 від 03.10.2016 за результатами первинного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 23.09.2016. Причиною інвалідності зазначено захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

8. 01.11.2017 позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про прийняття рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби.

9. Листом від 22.01.2018 №11/О-171 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача, що питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати Міністерство оборони України.

10. Також, листом від 22.01.2018 №125/ВСЗ ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача, що згідно вказівки Державного секретаря Міністерства оборони України від 30.01.2017 висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) , подається тільки за наявності всіх документів, зазначених у пункті 10, 11 Порядку.

Крім того, зазначив, що якщо позивач проходив військову службу у військових частинах, установах Міністерства оборони, йому необхідно надати документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

11. 26.01.2018 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби.

12. Листом від 09.02.2018 № 248/3/6/422 Міністерство оборони України повідомило позивача, що оформлення документів на одержання одноразової грошової допомоги на їх подання в Департамент фінансів Міністерства оборони України здійснюється обласним військовим комісаріатом за місцем проживання, у зв`язку з чим запропоновано подати необхідні документи до обласного військового комісаріату.

13. Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що у зв`язку з настанням первинно інвалідності ІІІ групи він з 23.09.2016 він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на час встановлення йому інвалідності і ним надано всі необхідні документи для її призначення.

15. Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач на момент отримання інвалідності (03.10.2016) не був військовослужбовцем, відповідно право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) він не мав.

16. Відповідач-2 заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що позивачем разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, через що висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги комісаріатом складено не було.

17. Крім того, згідно вказівки Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2016 № 248/3/6/3625 ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонено складати висновок та відправляти його на розгляд комісії МО України, у разі відсутності всіх документів.

18. Відповідач-3 заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначав, що причинний зв`язок поранення, отриманого ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони № 1344 від 29.03.2016, що підтверджує відсутність будь-яких взаємних прав та обов`язків між позивачем та Державною прикордонною службою України та в свою чергу підтверджує взаємні права та обов`язки саме між Міністерством оборони України та позивачем.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скерована до ІНФОРМАЦІЯ_1 заява від 01.11.2017 не була направлена до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки листом від 22.01.2018 №125/ВСЗ позивача повідомлено про невідповідність поданих документів Порядку №975, що свідчить про допущення вказаним відповідачем протиправної бездіяльності щодо розгляду документів позивача.

20. В свою чергу, Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів вказані документи не отримало і не прийняло відповідного рішення, що свідчить про відсутність у його діях протиправної бездіяльності, проте створює обов`язок відповідні документи розглянути після їх отримання.

21. Крім того, за висновком суду першої інстанції, рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України, яким встановлено причинно-наслідковий зв`язок між отриманими пораненнями та їх наслідками що настали, підтвердило в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання, а тому посилання відповідача на відсутність серед документів, поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки про причини та обставини поранення є безпідставними та необґрунтованими.

22. Вимоги, заявлені до Адміністрації Державної прикордонної служби України задоволенню не підлягають, оскільки відповідач-3 не є належним відповідачем по справі.

23. За висновком суду апеляційної інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до діючого законодавства не уповноважений вирішувати питання призначення одноразової грошової допомоги, а зобов`язаний протягом 15 днів направити документи до розпорядника бюджетних коштів, тобто до Міністерства оборони України.

24. Помилковим є посилання Міністерства оборони України, що Закон №2011-XII (2011-12) не поширюються на позивача, а інвалідність останньому встановлено значно пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі строкової служби, оскільки суд не зобов`язував здійснити нарахування та виплату грошової допомоги.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

26. Скаржник покликається на те, що частиною шостою статті 16 Закону № 2011-ХІІ для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу, у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст. 16 Закону № 2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової служби не виникає.

27. Оскільки, позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 30 років після звільнення зі строкової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за ст. 16 Закону № 2011-ХІІ у позивача відсутнє.

28. Крім того, посилаючись на постанову Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, зазначає, що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, яке ґрунтується у тому числі, на відомостях про обставини поранення та контузії, встановлених зі слів позивача в Акті судово-медичного обстеження, не є визначальною для встановлення зазначених вище причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва).

29. Позивач та відповідачі відзивів на касаційну скаргу не подали.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та зазначає наступне.

31. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) (далі - Порядок № 975) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

32. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів) (п.12 Порядку №975).

33. Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

34. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (п.13 Порядку №975).

35. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

36. Зокрема, у постановах від 27.02.2020 у справі №212/6048/17(2-а/212/191/17), від 10.08.2020 у справі № 331/2964/17 (2-а/331/129/2017), від 28.01.2021 у справі № 809/1716/17, від 22.09.2021 у справі № 819/449/18, Верховний Суд дійшов висновку про те, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується МО України, є звернення до уповноваженого органу, у даному випадку - військомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).

При цьому, на військомат покладено обов`язок направити до МО України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції МО України віднесено прийняття відповідного рішення.

37. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

38. Таким чином, так, як військовий комісаріат, отримавши документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , за будь-яких обставин зобов`язаний у 15-денний строк направити їх до Міністерства оборони України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

39. Твердження скаржника, що позивач проходив строкову військову службу та те, що позивачем не долучено документ про обставини поранення, не спростовують того факту, що окреслена аргументація не лягла в основу ухвалення одного із рішень за наслідками розгляду заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а потягла реалізацію іншого рішення, не передбаченого законодавством. Зазначені аргументи за певних обставин могли б бути слушними, якщо б Міністерство оборони України ухвалило за формою і змістом відповідне рішення, що ґрунтується на фактичних підставах та нормативно-правовому регулюванні.

40. Проте колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відповідність рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України документу, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання, оскільки саме в подальшому Міноборони має надати оцінку поданому пакету документів щодо наявності чи відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги тощо.

41. Поряд з цим щодо позовних вимог, заявлених до Міністерства оборони України, то колегія суддів зазначає наступне.

42. Як зазначалось вище, передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).

43. Водночас, як установлено судами у цій справі, Комісаріатом не складався висновок за результатами опрацювання заяви позивача та доданих до неї документів, тому до Міністерства оборони України такий висновок не направлявся, а отже відповідач - 1 не мав підстав для прийняття відповідного рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.

44. Колегія суддів зазначає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

45. Відтак, суди дійшли помилкового висновку, про задоволення позовних вимог, заявлених до Міністерства оборони України через те, що така вимога спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду судами даної справи не були порушені, відповідно така вимога є заявленою передчасно.

46. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 30.07.2020 у справі № 712/11484/17.

47. Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 в частині задоволення позовних вимог до Міністерства оборони України підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

48. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

49. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних до Міністерства оборони України та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі №826/6256/18, в частині задоволення позовних, а саме: "зобов`язати Міністерство оборони України в особі Департаменту фінансів прийняти рішення за результатами розгляду питання щодо виплати (або відмову у виплаті) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності після звільнення з військової служби, з урахуванням висновків даного рішення суду" - скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі №826/6256/18 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі №826/6256/18.