ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 р.
№ 6/206-06 ( rs388554 ) (rs388554)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Фірма Херсоноблагробуд"
на рішення
Запорізького апеляційного господарського суду від 16.05.07
у справі
№ 6/206-06 ( rs388554 ) (rs388554)
господарського суду
Херсонської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Фірма Херсоноблагробуд"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин"
про
стягнення 84 064,19 грн.
за участю представників від:
позивача
Нікіфорова Л.М. (дов. від 10.1
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Фірма Херсоноблагробуд"
звернулося з позовом до господарського суду Херсонської області з
позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південмлин" 76104,00 грн. матеріального збитку, заподіяного йому,
як власнику автомобіля "Форд Фокус Комфорт", 6629,00 грн. в якості
збитків, пов'язаних з витратами на поховання загиблого при ДТП
працівника позивача Ковальчука С.Я., який в момент зіткнення
знаходився в салоні легкового автомобіля, 731,19 грн. в якості
матеріального збитку, пов'язаного з витратами по виплаті
лікарняних Подофрі А.I., та Манаєнкову С.А., які постраждали
внаслідок ДТП; 600 грн. збитків на оплату проведення
автотоварознавчої експертизи.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.01.07
(суддя Пригуза П.Д.), залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 16.05.07 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Мойсеєнка Т.В., суддів: Радченко О.П.,
Юхименко О.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланням на ст. 1187 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та тим, що дорожньо-транспортна пригода трапилась з
вини водія позивача, а саме, порушення водієм Манаєнковим С.А.
п.п. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху. Факт заподіяної
майнової шкоди позивачем недоведений, тому позовні вимоги не
підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовими актами, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга мотивована тим,
що водій Левчук Л.А. не вжив заходів для попередження ДТП, так як
знак аварійної зупинки на місці ДТП не виявлено, а гілка, яку він
поклав замість знака аварійної зупинки (але не за 40 м. до машини,
а за 15), не була помітною в темну пору доби.
Разом з цим, позивач вважає, що водій Манаенков С.А. не
порушував вимоги Правил дорожнього руху, оскільки порушення мало
місце з боку відповідача, що підтверджується актом № 3 від
07.06.06 про нещасний випадок та актом спеціального розслідування
групового нещасного випадку зі смертельним наслідком ТОВ
"Південмлин"від 07.06.06.
Перевіривши юридичну оцінку судами обставин справи,
заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ніч з 01.12.05
на 02.12.05 на 72 кілометрі автодороги с. Марянське - м.Берислав у
зв'язку з аварійною ситуацією зупинився автомобіль КАМАЗ 53212
державний № 131-04 ХО з причепом типу ГКБ 8352 державний № 167-44
ХН, які належать ТОВ "Південмлин".
Управління КАМАЗом здійснював водій Левчук Л.А. згідно
подорожнього листа від 30.11.05 № 113505. Причиною аварійної
зупинки КАМАЗа стало те, що завантажений зерном пшениці причеп
відірвався від автомобіля КАМАЗ. Водій КАМАЗа Левчук Л.А. зупинив
керований ним автомобіль, а поруч з ним з лівого боку зупинився
причеп упершись в кабіну КАМАЗа. Після зіткнення з причепом КАМАЗ
знаходився на узбіччі дороги на відстані від кромки автодороги:
спереду на 2.1м, позаду на 0,9 м, зліва від КАМАЗа стояв
напіврозвернутий причеп. Задня частина причепа біля 1 метра від
розділювальної смуги знаходилась на проїзній частині дороги
зустрічного напрямку. Габаритні ліхтарі на причепі не горіли, тому
що була розірвана і зруйнована електрична проводка причепа. На
КАМАЗі спереду горіли габаритні ліхтарі та знак автопоїзду, позаду
горіла тільки одна лампа лівого габаритного ліхтаря, скло якого
було розбито. При відриві дишла від автомобіля задні габаритні
ліхтарі були зруйновані. Водій Левчук Л.А. вжив заходи для
попередження водіїв іншого транспорту від наїзду, поклав позаду
причепа на відстані біля 15 метрів від причепа гілку дерева. Знак
аварійної зупинки на місці ДТП не виявлено.
По цій автодорозі у тому ж (попутному) напрямку близько 00
год. 30 хв. рухався легковий автомобіль "Форд-фокус" державний №
900-66 ХО, який належав ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" під
керівництвом водія Манаєнкова С.А. В салоні легкового автомобіля
знаходились генеральний директор ВАТ "Фірма Херсопоблагробуд"
Подофа А.I. та головний інженер Ковальчук С.Я. На 72 кілометрі
автошляху с. Мар'янське -м.Берислав на прямій ділянці автодороги
при швидкості руху, яка не встановлена матеріалами розслідування.
Манаєнков С.А. у процесі наближення до автомобіля КАМАЗ та
автопричепа, що становили перешкоду на його смузі руху, раптово у
світлі фар свого автомобіля побачив на дорозі гілку дерева потім
людину, а за нею причеп. Водій легкового автомобіля Манаєнко С.А.
загальмувати або здійснити маневрування по об'їзду людини не встиг
та, переїхавши через гілку, здійснив наїзд на водія вантажного
автомобіля Левчука Л.А. та причеп КАМАЗа, перед яким стояв Левчук
Л.А. До моменту наїзду легковим автомобілем на перешкоду (причеп)
і під час його зустрічних транспортних засобів, які могли би
освітити або засліпити водія легкового автомобіля, не було.
Автомобіль, яким керував Манаєнков рухався з ввімкненим світлом
ближніх фар. Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної
пригоди від 02.12.05 та пояснень учасників цієї пригоди під час
коли сталася ДТП дорожнє покриття було мокрим, йшов дощ.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок ДТП заподіяно
смерть двом особам (Левчуку Л.А., Ковальчуку С.Я.) та завдано
матеріальної шкоди позивачеві та відповідачеві. За фактом ДТП
05.12.05 порушено кримінальну справу № 060424, яка постановою про
закриття кримінальної справи від 25.12.06 на підставі ст.6 ч.2 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
була закрита у зв'язку з відсутністю складу
злочину.
Згідно акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом,
від 07.06.06 визнані:
1) механік по транспорту ТОВ "Південмлин"п.16.1.12 Правил
охорони праці на автомобільному транспорті не прийняв міри щодо
заборони випуску на лінію причепа ГКБ-8352 з технічно несправним
причіпним пристроєм.
2) водій вантажного автомобіля КАМАЗ Левчук Л.А. порушив
вимоги 16.1.42 Правил охорони праці на автомобільному транспорті
ДНАОП 0.00-128-97 та п.2.10б та 9.10 Правил дорожнього руху,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України, в яких йдеться
про те, що у разі причетності до ДТП, водій повинен виставити знак
аварійної зупинки на відстані (поза межами населеного пункту) не
ближче 40 м. від транспортного засобу та включити світлову
сигналізацію.
3) водій автомобіля "ФОРД фокус" Манаєнков С.А., у порушення
п.12.2,12.3 Правил дорожнього руху, а саме, у темну пору доби при
недостатній видимості рухався по дорозі зі швидкістю, при якій не
встиг вжити заходів до зупинки або безпечного проїзду перешкоди.
У зв'язку з тим, що позивачу внаслідок ДТП спричинено
матеріальних збитків, позивач пред'явив позовні вимоги про
стягнення з відповідача цих збитків. Сума збитків складається з
вартості відновлювального ремонту автомобіля "Форд Фокус" та
витрат, пов'язаних з похованням Ковальчук С.Я. та виплатами та
лікуванням Подофі А.I та Манаєнкову С.А., що постраждали внаслідок
ДТП. В обгрунтування вартості відновлювального ремонту позивач
надав суду висновок експертного автотоварознавчого дослідження
№77/06 від 21.08.06.
Відмовляючи в позові, суди мотивували свою позицію тим, що
дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини водія позивача, а
саме, внаслідок порушення водієм Манаєнковим С.А. п.п. 12.1, 12.2,
12.3 Правил дорожнього руху. Факт заподіяної майнової шкоди
позивачем не доведений, тому позовні вимоги не підлягають
задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може
погодитися з такою правовою позицією господарських судів
попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, дії або
бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні
створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або
здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка
створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до
забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та
вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це
неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху,
повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений
ним орган.
Відповідно до п. 9.10 цих же Правил, разом з увімкненням
аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної
зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує
безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного
засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі скоєння
дорожньо-транспортної пригоди, чи вимушеної зупинки в місцях з
обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
Судами було встановлено, що причиною аварійної зупинки КАМАЗа
стало те, що завантажений зерном пшениці причеп відірвався від
автомобіля КАМАЗ. Водій КАМАЗа Левчук Л.А. зупинив керований ним
автомобіль, а поруч з ним з лівого боку зупинився причеп, упершись
в кабіну КАМАЗа. Після зіткнення з причепом КАМАЗ знаходився на
узбіччі дороги на відстані від кромки автодороги: спереду на 2.1м,
позаду на 0,9 м, зліва від КАМАЗа стояв напіврозвернутий причеп.
Задня частина причепа біля 1 метра від розділювальної смуги
знаходилась на проїзній частині дороги зустрічного напрямку.
Габаритні ліхтарі на причепі не горіли, тому що була
розірвана і зруйнована електрична проводка причепа. При відриві
дишла від автомобіля задні габаритні ліхтарі були зруйновані.
Водій Левчук Л.А. для попередження водіїв іншого транспорту від
наїзду, поклав позаду причепа на відстані біля 15 метрів від
причепа гілку дерева. Знак аварійної зупинки на місці ДТП не
виявлено.
Тобто несправний КАМАЗ займав більшу частину проїзної частини
обох напрямків за межами населеного пункту, при цьому водій КАМАЗу
не вжив заходів для безпеки інших учасників дорожнього руху,
оскільки в темну пору доби в умовах поганих метеоумов, покладену
на дорозі гілку об'єктивно можна побачити лише в той момент, коли
зіткнення вже уникнути неможливо. Суди при розгляді справи не
враховували реальної ситуації, зосередившись виключно на
обставинах, які б свідчили про наявність вини водія автомобіля
"ФОРД Фокус".
Так, судами вказується на те, що гілку, яка лежала за 15
метрів до Камазу, водій Манаєнков С.А. побачив за кілька метрів і,
збивши її, відразу збив водія КАМАЗа Левчука Л.А., потім в'їхав у
КАМАЗ. Втім, суди не звернули уваги на те, що насправді вся ця
подія відбувалася на протягом 1-2 секунд, і водій реально не мав
можливості зреагувати на людину, яка несподівано з'явилася на
проїжджій частині та на вантажівку, яка без знаку аварійної
зупинки та без аварійної сигналізації стояла майже на всій
проїжджій частині.
Також суди безпідставно не прийняли до уваги змісту акту про
нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 07.06.06, де
причинами ДТП визнані, в першу чергу, ті обставини, що:
1)механік по транспорту ТОВ "Південмлин"п.16.1.12 Правил
охорони праці на автомобільному транспорті не прийняв міри щодо
заборони випуску на лінію причепа ГКБ-8352 з технічно несправним
причіпним пристроєм;
2) водій вантажного автомобіля КАМАЗ Левчук Л.А. порушив
вимоги 16.1.42 Правил охорони праці на автомобільному транспорті
ДНАОП 0.00-128-97 та п.2.10б та 9.10 Правил дорожнього руху,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України; та у разі
причетності до ДТП повинен був виставити знак аварійної зупинки на
відстані (поза межами населеного пункту) не ближче 40 м. від
транспортного засобу та включити світлову сигналізацію, але не
зробив цього.
Дані приписи не були прийняті до уваги господарськими судами
при винесенні оскаржуваних судових актів. Відповідно до роз'яснень
Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення", викладених у
пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
-обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображено обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення та постанова
цим вимогам не відповідають, а тому підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
При новому розгляді суду слід з'ясувати наведені в цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати
їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне
та обгрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід
врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини,
вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
підтвердженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Фірма
Херсоноблагробуд" задовольнити частково, рішення господарського
суду Херсонської області від 16.01.07 та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 16.05.07 у справі № 6/206-06
( rs388554 ) (rs388554)
скасувати, справу №6/206-06 ( rs388554 ) (rs388554)
направити на
новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко