ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 р.
№ 2-30/1107-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.
Владимиренко С.В.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетрол"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 16 травня 2007 року
у справі № 2-30/1107-2007
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Сетрол"
про
стягнення 2 266, 84 грн.
за участю представників:
позивача: Горбатенко А. О.;
відповідача: не з'явилися;
встановив:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя Ловягіна Ю. Ю.) від 19 лютого 2007 року у справі №
2-30/1107-2007 у позові ВАТ "Шкірвзуття" до ТОВ "Сетрол" про
стягнення 2266,84 грн. відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16 травня 2007 року (головуючого судді Плута В. М., суддів
Гоголя Ю.М., Горошко Н. П.) рішення місцевого господарського суду
залишено без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Сетрол" без
задоволення.
ТОВ "Сетрол" звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду, оскільки ним
було порушено норми матеріального та процесуального права та
прийняти нове рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача Горбатенка А. О.,
перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин
справи та правильність застосування норм процесуального права,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 20 грудня 2002р. між
ВАТ "Шкірвзуття" та ТОВ "Сетрол" було укладено договір № 2-2002
предметом якого визначили постійне, безперебійне постачання
споруди замовника (споруда "Червоний куток", літер Ш по вул.
Об'їзній 10 у м. Сімферополі) енергоресурсами (електроенергією,
водою, газом) із своїх мереж, а замовник оплачує спожиті
енергоресурси відповідно до фактичного їх споживання за цінами
Крименерго, Міськводоканалу, Чорноморнафтогазу та Кримгазу, а
також додатково сплачує постачальнику при споживанні
електроенергії коефіцієнт трансформації. Умовами договору також
визначений порядок взаєморозрахунків між постачальником і
споживачем.
Пунктом 3 статті 91 Цивільного кодексу України передбачено,
що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік
яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального
дозволу (ліцензії).
Господарськими судами встановлено, що спірний договір №
2 -2002 від 20.12.2002 р. містить в собі ознаки трьох договорів, а
саме, договір централізованого водопостачання, договір постачання
природного газу та договір на постачання електричної енергії.
Господарські суди прийшли до висновку, що всі ці види
господарської діяльності підлягають ліцензуванню.
Відповідно до пунктів 19, 21 статті 9 Закону України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
видами господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню - є
постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим
тарифом і централізоване водопостачання та водовідведення.
Аналогічні вимоги містять Правила "Користування електричною
енергією". Згідно з цими правилами, електропередавальна
організація - це суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію
НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі
електричної енергії магістральними та міждержавними електричними
мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також
суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право
здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної
енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на
право здійснення підприємницької діяльності з постачання
електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою
діяльність на закріпленій території.
Крім того, згідно зі статтею 18 Закону України "Про питну
воду та питне водопостачання" ( 2918-14 ) (2918-14)
господарська діяльність
із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає
ліцензуванню у порядку, встановленому законом.
Статтею 13 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що діяльність з виробництва, передачі
та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови
отримання відповідної ліцензії. При цьому ліцензія видається
окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і
правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються
Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, енергопостачальники зобов'язані
забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з
умовами ліцензій та договорів.
Господарськими судами встановлено, що укладаючи спірний
договір у позивача відсутня ліцензія на здійснення господарської
діяльності з постачання енергоресурсів.
Виходячи з викладеного, господарськими судами підставно,
враховуючи норми ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визнано недійсним договір № 2-2002 на майбутнє.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в
порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосовано норми процесуального та матеріального права.
Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для
скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16 травня 2007 року у справі № 2-30/1107-2007 залишити без
змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Сетрол" -без задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
судді: С. Владимиренко
С. Шевчук