ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 листопада 2021 року м. Київсправа № 640/10122/20адміністративне провадження № К/9901/30025/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О.,суддів: Білак М.В., Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 640/10122/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про застосування заходів реагування
за касаційною скаргою Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, ухвалене суддею Кузьменко А.І.
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Земляної Г.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - відповідач, Університет), де просили:
1.1. застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Центру культури та мистецтв Університету, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 37 у Солом`янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом знеструмлення головного електрощитка будівлі, накладення печаток на вхідні двері будівлі та головний електрощит; обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.
2. Позов обґрунтовано тим, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" щодо дотримання суб`єктом господарювання техногенної та пожежної безпеки встановлено, що об`єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які детально описані в акті від 07 лютого 2020 року № 104 та які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлення вказаних порушень зумовило звернення позивача із позовом до суду на підставі статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Солом`янським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 26 грудня 2019 року № 1117, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 27 січня 2020 року № 1153 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Університетом техногенної та пожежної безпеки, за результатом якого складений акт від 07 лютого 2020 року № 104 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (z0252-15)
(зі змінами внесеними наказом МВС України від 31 липня 2017 року № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1048/30916 (z1048-17)
), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (z0252-15)
(далі - ППБУ), детально описані в акті перевірки, зокрема:
3.1. посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (444-2013-п)
;
3.2. висота проходів на шляхах евакуації балкону в залі менше 2-х метрів;
3.3. з третього поверху не передбачено два евакуаційних виходи (розміщена картинна галерея);
3.4. не надані результати іспитів зразків штучного килимового покриття залу щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2;
3.5. дерев`яні конструкції сценічної коробки (колосники, робочі галереї тощо) не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
3.6. горючі декорації, сценічне оформлення, драпіювання в залі не оброблено вогнезахисними речовинами;
3.7. сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1-го типу ;
3.8. глядацький зал без природнього освітлення не обладнаний спеціальною системою димовидалення;
3.9. щомісячно не проводяться перевірки пожежних насосів. Відсутній журнал перевірки надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання;
3.10. двері на шляху евакуації (евакуаційний вихід) не навішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації;
3.11. на першому поверсі опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою (евакуаційний вихід);
3.12. висота проходу на шляхах евакуації 1-ого поверху менша 2-х метрів (евакуаційний вихід);
3.13. двері евакуаційних виходів з будівлі замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа;
3.14. допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
3.15. не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями;
3.16. не надано документацію щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері електрощитової);
3.17. не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;
3.18. не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи;
3.19. приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу;
3.20. не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
3.21. допускається захаращення елекрощитової матеріальними цінностями;
3.22. з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
3.23. не всі шафки пожежних кранів пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;
3.24. не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
3.25. з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння не створено добровільну пожежну охорону;
3.26. допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні;
3.27. шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, а евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками "Вихід";
3.28. шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;
3.29. відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;
3.30. не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
3.31. Примірник вказаного акту перевірки отримав представник відповідача без зауважень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, адміністративний позов Головного управління ДСНС України у м. Києві - задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Центру культури та мистецтв Університету, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 37 у Солом`янському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 07 лютого 2020 року №104. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.
5. Застосовуючи заходи реагування суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлені позивачем порушення у будівлі Університету створюють потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в приміщенні. У зв`язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. 13 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Університету на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 640/10122/20.
7. У касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 24 листопада 2020 року у справі № 826/1016918 та від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16.
8. Скаржник вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо повної відсутності сигналізації у будівлі (центр культури) Університету. Наполягає, що в Центрі культури та мистецтв Університету установлена система автоматичної пожежної сигналізації і вона частково знаходиться в працездатному стані та може забезпечити своєчасне оповіщення про пожежу. На підтвердження зазначеної обставини відповідачем надавалась копія Договору № СПЗ-2123 від 22 лютого 2021 року на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації.
9. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції дійсний стан усунення порушень не установлював і, замість цього, обмежився посиланням на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач зазначив, що останнім усунуто частково порушення, які зафіксовані в акті перевірки. Разом з тим, доводи апеляційної скарги відповідача саме полягали у тому, що судом першої інстанції не з`ясовані обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення, та з урахуванням цього не встановлено чи створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей саме не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної й техногенної безпеки, цивільного захисту, чи усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації Центру культури і мистецтв Університету. При цьому, конкретного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у Кодексі цивільного Захисту (5403-17)
не наведено.
10. На думку скаржника, наведений апеляційним судом висновок Верховного Суду відсутній у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/7292/18. А висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 та застосований апеляційним судом у цій справі викладено у інших правовідносинах, які не є подібними.
11. Скаржник вказує, що в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції указав перелік зафіксованих в Акті № 104 від 07 лютого 2020 року порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування. Суд не оцінював надані учасниками справи докази у розрізі кожного порушення, зазначеного в Акті № 104. При цьому, суд першої інстанції не надав жодного значення доказам належного вжиття відповідачем заходів щодо проведення капітального ремонту системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в Центрі культури і мистецтв Університету.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 10 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
).
Позиція інших учасників справи
14. Від ГУ ДСНС України у м. Києві 15 вересня 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, за змістом якого просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує, що заявлений захід реагування є таким, що відповідає вимогам пропорційності. Зазначають, що захід реагування має тимчасовий і спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньої від зацікавленості суб`єкта господарювання щодо усунення ним виявлених порушень. При цьому, посилання відповідача на те, що зазначені порушення не є істотними та такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей позивач вважає помилковими. Наголошують, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 16 березня 2020 року, отже у відповідача було достатньо часу для усунення порушень до закінчення термінів, визначених в приписі.
Нормативне регулювання
15. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V (877-16)
) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
18. Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
20. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
21. У відповідності до пунктів 2, 3 частини першої статті 50 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (далі - КЦЗ України або Кодекс) джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
22. Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
23. Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
24. Частиною другою статті 68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
25. Пунктом 1 частини першої статті 69 Кодексу посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.
26. Відповідно до статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
27. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини друга статті 341 КАС України).
30. Підставою для відкриття касаційного провадження з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, було посилання скаржника на неправильне застосування судами норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 24 листопада 2020 року у справі № 826/10169/18 та від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16.
31. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням заходів реагування до центру культури та мистецтв Університету, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 37 у Солом`янському районі міста Києва до повного усунення порушень.
32. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із таких міркувань.
33. При касаційному перегляді справи № 826/14758/17 у подібних правовідносинах Верховний Суд виходив з того, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
34. У справі № 816/4755/15 за подібних правовідносин Верховний Суд дійшов висновку, що облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, отже відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
35. У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, Верховний Суд зазначив, що при розгляді вказаної категорії спорів, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.
36. Аналіз викладених правових норм, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
37. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
38. В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що порушення, виявлені ним під час здійснення перевірки відповідача є суттєвими та потребують усунення, оскільки відповідач у сфері цивільного захисту має обов`язок вживати комплексні заходи по забезпеченню пожежної безпеки.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки указав, що Університетом вжито наступних заходів по їх усуненню:
39.1. протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки № 4 від 09 червня 2020 року усунуто порушення пункту 16 розділу II ПББУ (посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (444-2013-п)
);
39.2. з метою усунення порушень пункту 2.28 глави 2 розділу III ППБУ (не надані результати іспитів зразків штучного килимового покриття залу щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2), пункту 2.3 глави 2 розділу VI ППБУ (дерев`яні конструкції сценічної коробки (колосники, робочі галереї тощо) не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності), пункту 2.3 глави 2 розділу VI ППБУ (горючі декорації, сценічне оформлення, драпіювання в залі не оброблено вогнезахисними речовинами), пункту 2.4 глави 2 розділу VI ППБУ (сцена не відокремлена від залу для глядачів протипожежною завісою 1-го типу) відповідачем завершені процедури закупівель послуг з вогнезахисного оброблення та укладено Договір № ВТ-20229 від 24 липня 2020 року та Договір № ВТ-20167 від 26 червня 2020 року, а декорацій вивезені з будівлі;
39.3. усунення порушення пункту 2.3.4 глави 2 розділу V ППБУ (щомісячно не проводяться перевірки пожежних насосів. Відсутній журнал перевірки надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання), підтверджується Журналом експлуатації і ремонтів насосних агрегатів;
39.4. усунення порушення пункту 1.8 глави 1 розділу IV ГІПБУ (допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж) - копією Акту від 25 травня 2020 року демонтажу тимчасових електромереж;
39.5. усунення порушення пункту 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ (не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями) підтверджується копією Акту освідчення стану електромереж від 26 травня 2020 року, відповідно до якого електропроводка виконана кабелем ВВп-1 у виконанні "не горючий, не димлячий" з подвійною ізоляцією, кріпленням до підвісів стелі на відстані більше ніж 0,01 м від горючих матеріалів перекриття та елементів підвісної стелі, а в разі, якщо стеля кріпиться до бетонних плит перекриття, проводка кріпиться скобами до бетонних перекритів;
39.6. усунення порушення пункту 2.3 глави 2 розділу III, пункту 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ (не надано документацію щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері електрощитової) підтверджується копією Договору № ВТ-20215 від 08 липня 2020 року про закупку дверей металевих протипожежних;
39.7. усунення порушення пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ (не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів) підтверджується протоколом вимірювання опору розтікання на блискавкозахисному устаткуванні № 16 від 02 березня 2020 року;
39.8. усунення порушення пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ (з`єднання, відгалуження та окінціовання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів) підтверджується копіями акту освідчення стану електромереж від 25 травня 2020 року та розпорядженням КПІ ім. Ігоря Сікорського № 5/9 від 15 січня 2020 "Про посилення контролю за дотриманням та виконанням вимог діючих норм та "Правил пожежної безпеки в Україні" на території КПІ ім. Ігоря Сікорського";
39.9. усунення порушення пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ (не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля) підтверджується копією розпорядження № 5/9 від 15 січня 2020 року "Про посилення контролю за дотриманням та виконанням вимог діючих норм та "Правил пожежної безпеки в Україні" на території КПІ ім. Ігоря Сікорського".
39.10. Щодо порушень пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ (не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання), пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ (не підтверджено, що системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи), пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ (приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу), пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ (шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням) відповідач указує, що ним завершено процедуру закупівлі послуг з розробки проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в Центрі культури і мистецтв Університету та укладено Договір № ВТ-20230 від 28 липня 2020 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
40. Натомість, як слідує із змісту судових рішень, мотиви яким керувалися суди задовольняючи позов, зводяться до того, що відповідачем не надано доказів щодо повного усунення порушень виявлених під час перевірки.
41. Поряд з цим, судами не взято до уваги й не надано оцінки тим порушенням, які були усунені під час розгляду в суді першої інстанції, а також не досліджено докази про усунення порушень, які відповідач надавав безпосередньо вже під час вирішення справи в апеляційному суді.
42. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, навів перелік зафіксованих в актах перевірок позивача порушень, а потім констатував, що протягом року апелянтом не вчинено жодних дій щодо усунення порушень, які виявленні під час перевірки та повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки.
43. При цьому, з приводу вжиття відповідачем реальних заходів в частині проведення капітального ремонту установок автоматичної пожежної сигналізації в Центрі культури і мистецтв Університету та наданих на підтвердження доказів, судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях взагалі жодної оцінки не надано.
44. Не отримали своєї оцінки і доводи відповідача щодо відсутності окремих порушень, зокрема визначених пунктом 2.23 глави ІІІ ППБУ.
45. Відповідач наголошував, що в Центрі культури та мистецтв Університету встановлена система автоматичної пожежної сигналізації і вона частково знаходиться в працездатному стані та може забезпечити своєчасне оповіщення про пожежу. На підтвердження зазначеної обставини надавалася копія Договору № СПЗ-2123 від 22 лютого 2021 року на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації.
46. Крім того, відповідачем на підтвердження вжиття заходів по усуненню порушень, викладених в акті перевірки, надано копію Договору № ВТ-20230 від 28 липня 2020 року з надання послуг з розробки проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в Центрі культури і мистецтв Університету, а також копію договору від 22 лютого 2021 року № СПЗ-2123 на послуги з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації та копію протоколу розкриття тендерних пропозицій щодо процедури закупівлі робіт з капітального ремонту системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в Ц Центрі культури і мистецтв Університету.
47. Вказане залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.
48. Отже, висновки суду апеляційної інстанції, що відповідачем порушення не усунуто, що в свою чергу свідчить про не бажанням останнього вчиняти будь-які дії для усунення виявлених порушень пожежної безпеки на час прийняття рішенням у цій справі судом апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
49. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства (2747-15)
, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.
50. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
51. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
52. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.
53. При цьому, судами попередніх інстанції не надано жодної оцінки наданим відповідачем доказам у розрізі кожного порушення, відображеного у акті перевірки.
54. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
55. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що в протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
56. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, та без оцінки наявних у матеріалах справи доказів в порядку статті 90 КАС України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
58. За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
59. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
60. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
61. Критерій обґрунтованості за статтею 242 КАС України означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
62. Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
64. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
65. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
Висновки щодо розподілу судових витрат
66. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 640/10122/20 - скасувати та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов