ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 16/237 ( rs599221 ) (rs599221)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Козир Т.П.
суддів :
Мележик Н.I.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Кепітал Енерго Систем"
на постанову
від 20.06.2007 р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі
№ 16/237 ( rs599221 ) (rs599221)
за позовом
ТОВ "Літ-Дон"
до
ТОВ "Кепітал Енерго Систем"
треті особи, без самостійних вимог
ДП "Жовтеньвуглезбут"
Зміївська ТЕС ВАТ "Центренерго"
про
стягнення 242528,24 грн.
за участю представників:
від позивача
- не з'явились
від відповідача
- не з'явились
від третьої особи-1
- не з'явились
від третьої особи-2
- Мучак I.В.
В С Т А Н О В И В:
За наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ТОВ "Літ-Дон" просило господарський суд
Донецької області стягнути з ТОВ "Кепітал Енерго Систем" 118773,80
грн. передплати, 34893,45 грн. пені, 8964 грн. недоотриманого
прибутку, 4464,46 грн. штрафу, 3527,58 грн. відсотків річних,
10950,94 грн. інфляційних нарахувань, а всього -181574,20 грн. з
мотивів порушення відповідачем зобов'язання поставити товар за
договором на постачання вугільної продукції № 2812/05-1 від
28.12.2005 р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.04.2007
р. (судді: Манжур В.В., Чернота Л.Ф., Підченко Ю.О.) в позові
відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.06.2007 р. (судді: Мирошниченко С.В., Шевкова Т.А., Скакун
О.А.) рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2007
р. скасовано частково, позов задоволено частково: стягнуто з
відповідача на користь позивача 157210 грн. попередньої оплати,
4464,46 грн. штрафу, 3527 грн. відсотків річних, 10950,94 грн.
інфляційних нарахувань; в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Кепітал Енерго Систем"
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого
господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням
і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських
судів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
28.12.2005 р. між ТОВ "Літ-Дон" (покупець) та ТОВ "Кепітал Енерго
Систем" (постачальник) укладено договір на постачання вугільної
продукції № 2812/05-1 (надалі -Договір), відповідно до умов якого
позивач зобов'язався поставити продукцію (вугілля), кількість,
марку, ціну, якісні характеристики, якої визначаються додат ками
до договору; відповідач зобов'язався оплатити вартість
поставленого вугілля. Умовами договору сторони визначили порядок,
строки поставки, порядок приймання вугілля за кількістю та якістю,
порядок розра хунків, відповідальність сторін за несвоєчасне
виконання зобов'язань та строк дії договору. В пункті 1.2 Договору
сторони передбачили, що кількість, марка, період та обсяги
поставки, базові характеристики якості, ціни, вартості вугілля,
яке поставляється за Договором, видобувник, вантажовідправник та
вантажоодержувач вугілля зазначаються у додатках до Договору, які
є його невід'ємною частиною.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є
договором поставки. Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, за договором поставки одна сторона - постачальник
зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)
другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець
зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за
нього певну грошову суму.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін
господарських зобов'язань, а саме майново-господарських
зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
(ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), і згідно ст. 629 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Приймаючи рішення про відмову в позові місцевий господарський
суд дійшов висновків про необгрунтованість та неправомірність
позовних вимог про стягнення суми передплати, пені, штрафу,
недоотриманого прибутку, відсотків річних та інфляційних
нарахувань, оскільки ТОВ "Кепітал Енерго Систем" належним чином
виконало свої зобов'язання за Договором щодо постачання вугільної
продукції ТОВ "Літ-Дон". Також, суд вказав на відсутність всіх
елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови
для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.
Крім надання юридичної оцінки матеріалам справи в порядку ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд першої інстанції застосував також
положення ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та врахував факти, які
встановлені судовими рішеннями у справі № 1/119.
Приймаючи постанову про скасування рішення частково
апеляційний господарський суд дійшов протилежних висновків ніж суд
першої інстанції та вказав на невиконання ТОВ "Кепітал Енерго
Систем" зобов'язання з поставки вугільної продукції за Договором.
При цьому, при розгляді справи № 16/237 ( rs599221 ) (rs599221)
,
апеляційним господарським судом проігноровані факти, які
встановлені судовими рішеннями у справі № 1/119, та не застосовано
положення ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з посиланням на різний
склад сторін у названих справах, оскільки у справі № 16/237
( rs599221 ) (rs599221)
у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет
спору беруть участь ще ДП "Жовтеньвуглезбут" та Зміївська ТЕС ВАТ
"Центренерго".
Наведені висновки апеляційного господарського суду слід
визнати неправомірними, оскільки при розгляді даної справи судом
апеляційної інстанції допущена помилка у застосуванні положень
статті 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського
суду Донецької області від 11.07.2006 р., яка залишена без змін
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
13.09.2006 р. та постановою Вищого господарського суду України від
16.11.2006 р., в порядку ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
провадження у справі № 16/237 ( rs599221 ) (rs599221)
зупинялось до розгляду
в касаційному порядку Вищим господарським судом України справи №
1/119 за позовом ТОВ "Кепітал Енерго Систем" до ТОВ "Літ-Дон",
третя особа Зміївська ТЕС, про стягнення 292876,52 грн.
заборгованості за договором на постачання вугільної продукції №
2812/05-1 від 28.12.2005 р. із додатковими угодами до нього з
мотивів неналежного виконання ТОВ "Літ-Дон" грошового зобов'язання
по оплаті поставленого вугілля.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2006
р. у справі № 1/119 скасовано постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 21.06.2006 р. та залишено без змін рішення
господарського суду Донецької області від 04.05.2006 р. про
задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь
ті самі сторони.
Стаття 18 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що до складу
учасників судового процесу входять: сторони, треті особи,
прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках,
передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами в судовому
процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та
організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є
підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких
подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або
охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та
організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Судом апеляційної інстанції не враховано, що третя особа, яка
не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - не є стороною у
справі, а є учасником судового процесу, що лише користується
процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки сторони, крім
права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення
розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання
позову, як це передбачено ч. 4 ст. 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З урахуванням викладеного, у даному випадку положення ст. 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягали застосуванню при розгляді справи
№ 16/237 ( rs599221 ) (rs599221)
, а факти, які встановлені судовими
рішеннями у справі № 1/119, зокрема, щодо виконання ТОВ "Кепітал
Енерго Систем" зобов'язань за Договором, не повинні були
доводитись знову, оскільки у названих справах беруть участь ті
самі сторони.
В порушення ст. ст. 35, 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, доводи апеляційного господарського суду, за якими він
не погодився з висновками суду першої інстанції, є
необгрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський
суд висновків місцевого господарського суду належним чином не
спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам
справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним
господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи
призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків
сторін та неправильного застосування матеріального закону, що
регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного
господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, які викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
р. № 11.
Крім цього, апеляційним господарським судом безпідставно
задоволено вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та
відсотків річних, оскільки ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Також, судом апеляційної інстанції присуджено до стягнення
157210 грн. попередньої оплати, в той час як за наслідком
уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач просив суд стягнути з відповідача лише 118773,80 грн.
передплати. Наведене свідчить про те, що в порушення ч. 3 ст. 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній інстанції була прийнята і
розглянута вимога, яка не була предметом розгляду в суді першої
інстанції.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія
суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку
ст. ст. 4-3, 4-7, 35, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності; дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини
сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини, мотивовано відмовлено в позові.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що
приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд
надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і
неправильно застосував норми матеріального та процесуального
права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського
суду -залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Кепітал Енерго Систем" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.06.2007 р. у справі № 16/237 ( rs599221 ) (rs599221)
скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2007
р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і: Н. Мележик
О. Подоляк